Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням від 27.10.2008 господарського суду Львівської області (суддя: Березяк Н.Є.) позовні вимоги задоволено. Визнано за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, як органу управління майном, право державної власності на об'єкти нерухомого майна, закріплених за відокремленим підрозділом "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд "Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на праві повного господарського віддання та облікованих на його балансі, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Талінська, 3, а саме : будівля "літ А-3" адміністративного будинку загальною площею 1249,3 м2; будівля "літ Б-І" деревообробного цеху загальною площею 442,7 м2; будівля "літ В-1" столярних і механічних майстерень загальною площею 716,7 м2; будівля "літ Г-l" залізобетонного і арматурного цеху загальною площею 561,3м2; будівля "літ Д-l" лісосушки загальною площею 113,2м2; будівля "літ Ж-2" розчинного вузла загальною площею 110,l м2; будівля "літ З-2" гашення вапна загальною площею 59,5м2; будівля "літ Є-1" гараж загальною площею 262,7м2; будівля "літ Е-2" покрівельного цеху загальною площею 272,2м2 ; будівля "літ Й-1" гараж загальною площею 110,6м2; будівля "літ І-1" гараж загальною площею 136,3 м2; будівля "літ К-l" склад ГСМ загальною площею 13,l м2; будівля "літ Л-1" склад загальною площею 92,4м2; будівля "літ М-2" вбиральні загальною площею 15,6м2; будівля "літ Н-2" складу загальною площею 45,9м2; будівля "літ 0-1" цеху загальною площею 148,5м2; будівля "літ П-l" насосної загальною площею 9,4м2; будівля "літ Р-l" складу сипучих матеріалів загальною площею 80,4м2; будівля "літ С-2" санпобудблоку загальною площею 126,8м2; будівля "літ Т-l" складу загальною площею 265,4м2; будівля "літ Т-l-1" прибудови складу загальною площею 9,3м2.

Постановою від 11.03.2009 Львівського апеляційного господарського суду (судді: - Юркевич М.В. головуючий, Городечна М.І., Кузь В.Л.) рішення від 27.10.2008 господарського суду Львівської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що згідно п. 4 статуту ДТГО "Львівська залізниця", майно залізниці становить виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського віддання. Джерелами формування майна залізниці є, в тому числі, власні капітальні вкладання та майно відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниці. Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Львівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить судові рішення скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 392 Цивільного кодексу України та ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, яка дає право залучати до справи іншого відповідача лише до прийняття рішення у справі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що Відділ приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації листом №32/587-11/25 від 19.12.2007 відмовив ДТГО "Львівська залізниця" в реєстрації права державної власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Талінська, 3 у зв'язку із відсутністю документів передбачених п. 6 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 за №394.

Господарськими судами також встановлено, що спірні об’єкти нерухомого майна складають інфраструктуру залізничного транспорту та розташовані на території відокремленого підрозділу "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" і відображені на його балансі, що підтверджується інвентарними картками. За призначенням будівлі використовуються виключно для потреб залізничного транспорту: майстерні, гаражі, приміщення цехів та виробництва, що обумовлено завданнями та функціями будівельного управління. Ці будівлі мають специфічну конструкцію за якою їх можна ідентифікувати, як об'єкти залізничного транспорту. ВП "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" здійснює утримання, ремонт та сплату до бюджету всіх необхідних та обов'язкових платежів щодо утримання зазначених будівель.

Технічні паспорти на вказані об'єкти нерухомості виготовлені Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за зверненням ДТГО "Львівська залізниця". Згідно довідки БТІ та ЕО № 10/4701 від 13.11.2007 свідоцтва про право власності на спірні будівлі не видавались.

За ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

У відповідності п. 4 статуту ДТГО "Львівська залізниця", майно залізниці становить виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського віддання. Джерелами формування майна залізниці є в тому числі власні капітальні вкладання та майно відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниці.

Господарськими судами також досліджено те, що ухвалою Львівської міської ради № 1637 ВІД 20.03.2008 земельна ділянка загальною площею 1,8508 га. за адресою м. Львів, вул. Таллінська, 3 передана ДТГО "Львівська залізниця" у постійне користування для обслуговування виробничої бази відокремленого підрозділу "Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" на якій розташовані спірні об’єкти.

Згідно з наказом Фонду державного майна України № 154 від 03.12.1991 року та установчого договору від 24.10.1991 року у складі іншого майна, спірні об’єкти були передані Фондом у господарське віддання Львівській державній залізниці, яка в подальшому була перейменована в ДТГО "Львівська залізниця".

Стаття 9 Закону України "Про транспорт" передбачає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт", також встановлено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Згідно до ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим Кодексом (436-15) та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання.

Частинами 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України, передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Право господарського відання разом із правом оперативного управління є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. Дані юридичні особи отримують певну сукупність прав та обов'язків, які дають їм змогу здійснювати функції власника. При цьому власником їх майна залишається держава.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про підставність визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, права державної власності на об’єкти нерухомого майна, закріплених за Державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" на праві повного господарського відання.

Твердження Львівської міської ради у касаційній скарзі про порушення господарськими судами ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, з підстав неправомірного залучення її у якості відповідача-3, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Таким чином, доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України та з підстав їх суперечності обставинам справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Львівським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає вимогам статей 66, 67, 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 11.03.2009 Львівського апеляційного господарського суду зі справи № 3/225 залишити без змін.