За позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради;

до приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС"

про розірвання договору оренди та виселення

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача – приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС", в якій просить суд розірвати договір оренди №511/59 від 11.01.2010р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та приватним виробничо-комерційним підприємством "ССС", виселити з нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 467,4м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Геранієва, 2 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем положень спірного договору.

У судовому засіданні 18.07.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (v1228600-06) № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (v_123600-07) №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "фірма вибула", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Нежитлові приміщення, загальною площею 467,4 кв.м., що розташовані за адресою м. Одеса, вул,. Геранієва,2), належать до комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

11.01.2010р. за № 511/59 був укладений договір оренди між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та приватним виробничо-комерційним підприємством "ССС"(далі - Орендар) строком до 10.01.2011р.

Додатковими погодженнями до договору оренди № 511/59 від 11.01.2010р строк дії договору було продовжено до 26.04.2013 року.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2001р. № 273VI "Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради"було змінено найменування Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення "Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради", яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-VI Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю' Одеської міської ради.

06.04.2011р. було здійснено перевірку орендованого приміщення у складі комісії ст. помічника прокурора Київського району м.Одеси Тунік В.М., заступника начальниі відділу оренди № 2 Департаменту Вороніної Н.М.. головного спеціаліста Департамент Будзарь II.Л. за участю Директора ПВКГІ "ССС"Короткой А.О. та помічника депутата Восенка Г.М. за результатами якої було встановлено:

- в порушення п. 4.1. Договору орендоване приміщення не використовуєтьея;

-в порушення п. 4.2. "л"Договору договір з Балансоутримувачем об'єкта про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання приміщень і прибудинкової території не укладений;

- в порушення п. 4.2. "в"не укладений договір з відповідним РЕС та Інфоксводоканалом;

-в порушення п. 4.2. "е"Договору приміщення не застраховано;

- в порушення п. 4.2. "м"не укладений договір на дольову участь у землекористуванні.

Відповідно до п. 5.5 Договору за невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків, передбачених п. 4.1., п. 4.2.. абз. "а", "г", "м", "л", п. 4.3., п.4.8, п. 4.9., п. 4.13. цього Договору, Орендадавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чиним законодавством.

Відповідно до п. 7.5. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.

Враховуючи порушення орендарем порядку користування орендованим приміщенням, порушення відповідачем положень спірного договору Депаратамент звернувся з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов’язань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 (v_237800-00) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна"зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов’язань, передбачених ст. 18 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна".

Положеннями ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором. Всупереч цього відповідач не виконує умови договору та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Невиконання обов'язків згідно з договором оренди, відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 611, 783 Цивільно кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця у судовому порядку,

У відповідності до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даного рішення, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України і 15.01.2010 р. № 01 -08/12 (v_001600-10) недотримання позивачем вимог частини другої ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції: про розірваним договору не позбавляє позивача права звернутись за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.

За таких обставин, недотримання позивачем вимог частини другої ст. 188 ГК України щодо обов"язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права.

Аналізуючи умови договору оренди нежитлових приміщень, положення якого передбачають обов’язок орендаря: використовувати приміщення, укласти договір з балансоутримувачем об’єкта про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання приміщень і прибуткової території, укласти договір з відповідними РЕС та Інфоксводоканалом, застрахувати приміщення, укласти договір на дольову участь у землекористуванні, суд вважає неналежне виконання даних положень істотним порушенням умов діючого договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що не використання приміщення, не укладення договору з балансоутримувачем об’єкта про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання приміщень і прибуткової території, не укладення договору з відповідними РЕС та Інфоксводоканалом, не застрахування приміщення, не укладення договору на дольову участь у землекористуванні, є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору та має право на відмову від договору. Отже, суд вважає вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про розірвання договору законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття приватним виробничо-комерційним підприємством "ССС" нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 467,4м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Геранієва, 2, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди № 511/59 від 11.01.2010р. та виселення відповідача з займаних нежитлових будівель.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди від 11.01.2010 року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595) та приватним виробничо-комерційним підприємством "ССС" (65085, м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 19, ідентифікаційний код 30197750).

3.Виселити приватне виробничо-комерційне підприємство "ССС" (65085, м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 19, ідентифікаційний код 30197750) з нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 467,4м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Геранієва, 2 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595)

4.Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "ССС" (65085, м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 19, ідентифікаційний код 30197750) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) 85/вісімдесят п’ять/грн. витрат на оплату державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 липня 2011 року.