13/69 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - 14.07.2009 Прийняття

АМК України звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з ДП "Ковальовський спиртовий завод" 20 000 грн. штрафу на підставі рішення АМК України від 20.12.2007 № 745-р у справі № 23-26.13/5-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі –рішення від 20.12.2007 № 745-р) та 20 000 грн. пені за прострочення сплати цього штрафу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2009 (суддя Фетисова І.А.) позов задоволено. Судове рішення мотивовано порушенням відповідачем встановленого Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) (далі – Закон) порядку виконання рішень АМК України та необхідністю стягнення з відповідача відповідно до припису статті 56 Закону пені за прострочення виконання рішення від 20.12.2007 № 745-р в сумі, що не перевищує розмір накладеного штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 (колегія суддів у складі: суддя Сотніков С.В. –головуючий, судді Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) рішення місцевого господарського суду у даній справі скасовано в частині стягнення пені та постановлено в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 6 900 грн. пені; в іншій частині –залишено без змін. У прийнятті даної постанови апеляційний господарський суд виходив з того, що нарахування пені припиняється з дня порушення місцевим господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення від 20.12.2007 № 745-р і до закінчення касаційного провадження у названій справі.

АМК України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 56 Закону, оскільки цією нормою передбачено зупинення нарахування пені лише на час, потягом якого господарським судом відповідної інстанції фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи про визнання недійсним рішення органу АМК України про накладання штрафу.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Ковальовський спиртовий завод" заперечує проти доводів скарги і просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А за приписами частини другої статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно ж до частини першої статті 60 Закону рішення органів АМК оскаржуються до господарського суду.

Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб’єктів господарювання сум штрафів та пені у зв’язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства"

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами ГПК України (1798-12) .

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням від 20.12.2007 № 745-р:

дії ДП "Ковальовський спиртовий завод" та інших, зазначених в цьому рішенні суб’єктів господарювання –спиртових заводів, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частинами першою, третьою статті 6 Закону у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку спирту;

на ДП "Ковальовський спиртовий завод" накладено штраф у сумі 20 000 грн.;

- 15.01.2008 ДП "Ковальовський спиртовий завод" отримало рішення від 20.12.2007 № 745-р, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 197490;

- строк оплати штрафу, накладеного рішенням від 20.12.2007 № 745-р, закінчився 17.03.2008 (враховуючи, що останній день сплати штрафу припадав на вихідний день);

- ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2008 порушено провадження у справі № 11/104 за позовом ДП "Ковальовський спиртовий завод" про визнання недійсним рішення від 20.12.2007 № 745-р (далі –справа № 11/104);

- рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2008 зі справи № 11/104 у задоволенні позову відмовлено;

- ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2008 апеляційну скаргу ДП "Ковальовський спиртовий завод" на зазначене рішення місцевого господарського суду у справі № 11/104 призначено до розгляду;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 у справі № 11/104 згадане рішення місцевого господарського суду залишено без змін;

- ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2008 порушено касаційне провадження у справі № 11/104;

- постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі № 11/104 залишено без змін;

- позивач просить стягнути з відповідача пеню станом на 09.01.2009 за 146 днів прострочення в сумі, що не перевищує розмір накладеного рішенням від 20.12.2007 № 745-р штрафу, а саме, за періоди:

з моменту закінчення двомісячного терміну оплати штрафу і до порушення провадження у справі № 11/104, тобто з 18.03.2008 по 24.03.2008;

протягом яких відповідні судові інстанції фактично не здійснювали розгляд та перегляд справи № 11/104, тобто з 30.07.2008 по 11.09.2008, з 03.10.2008 по 19.11.2008 та з 23.12.2008 по 09.01.2009.

Причиною касаційного оскарження стало питання щодо правильності визначення господарськими судами у даній справі періодів, протягом яких зупиняється нарахування пені за прострочення відповідачем сплати накладеного рішенням АМКУ України штрафу.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами АМК приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з приписами статті 56 Закону:

- рішення органів АМК надається для виконання шляхом, зокрема, надсилання (частина перша);

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п’ята);

- у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

У статті 64 ГПК України зазначено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Зі змісту даної норми вбачається, що датою порушення провадження в господарській справі є дата винесення передбаченої даною нормою ухвали.

Згідно з наведеним приписами статті 64 ГПК України та частини п’ятої статті 56 Закону нарахування пені зупиняється з дня винесення місцевим господарським судом ухвали про порушення провадження у справі і триває до закінчення провадження справи в цій судовій інстанції.

У разі перегляду апеляційною або касаційною судовими інстанціями справи про визнання недійсним рішення органу АМК України про накладення штрафу за порушення конкурентного законодавства, нарахування пені за прострочення штрафу зупиняється з моменту винесення на підставі статей 98, 111-4 ГПК України ухвал про прийняття апеляційної та касаційної скарги і до прийняття ними судових рішень .

Відповідну правову позицію наведено в підпункті 19.2 пункту 19 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства": "Абзацами третім –п’ятим частини п’ятої зазначеної статті (статті 56) Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися".

З огляду на викладене місцевий господарський суд вірно визначив суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача у зв’язку з простроченням ним сплати штрафу, накладеного рішенням від 20.12.2007 № 745-р. Відтак оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню в силі.