Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.

Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явились,

відповідача: не з’явились,

Рішенням від 16.12.2008 господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено. З ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ДП "Придніпровська залізниця" стягнуто 2041, 72 грн. плати за користування вагонами та 220 грн. судових витрат.

Постановою від 02.04.09 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, згідно відомості плати за користування вагонами (контейнерами) №23059278 від 23.05.2008 залізницею нараховано ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" 3486,13 грн. плати за користування вагонами в кількості 54 одиниці, з якою останнє погодилося лише частково, на суму 1784, 70 грн., про що у відомості №23059278 від 23.05.2008 зроблено відповідне зауваження з посиланням на те, що 14 напіввагонів були навантажені і здані на станцію 22.05.2008 о 11 годин 50 хвилин, а 40 напіввагонів навантажені і готові до вивозу 23.05.2008.

Судами з’ясовано, що відповідно до умов п. 8 договору № ПР/МД-04-2/9-НЮ від 08.07.2004 про експлуатацію залізничної під’їзної колії ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", укладеного між сторонами справи, про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю, повідомлення передає по телефону прийомоздавальник власника колії товарному касиру станції Вечірній Кут, не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів, з подальшим письмовим підтвердженням і реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

Позивач стверджує, що в Книзі ГУ-2 ним зареєстровано тільки одне повідомлення від 23.05.2008 о 6 годин 30 хвилин.

Відповідно до п 3 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р №113 (z0165-99) , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за "відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (додаток №1), яка складається на підставі "пам’яток про користування вагонами (контейнерами)", форми ГУ-45 (додаток №2), "актів про затримку вагонів" форми ГУ –23а (додаток №3), "актів загальної форми ГУ-23" (додаток №6).

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час подачі та забирання вагонів указується у пам’ятці про користування вагонами (контейнерами), яка заповнюється під час подавання або забирання вагонів і контейнерів.

При цьому судами досліджено пам’ятку №165 від 23.05.2008, підписану представником відповідача без зауважень, на підставі якої складено відомість плати за користування вагонами № 23059278, та встановлено, що 54 вагони здані вантажовідправником залізниці о 8-00 годин.

Судами також враховано, що здавання вагонів у кількості 54 одиниці 23.05.2008 підтверджується корінцями дорожньої відомості.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 02.04.2009 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 5/397-08 залишити без змін.