815/6767/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 06.11.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (судді Градовський Ю.М., Крусян А.В., Лук'янчук О.В.) у справі №815/6767/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - Товариство, позивачу справі) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000094/2 від 14 липня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00805, прийняту на підставі цього рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено з підстав доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000094/2 від 14 липня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00805.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У липні 2018 року митним органом подана касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалою Верховного Суду від 1 серпня 2018 року касаційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав неможливості розрахувати суму судового збору на підставі матеріалів скарги, справу №815/6767/17 витребувано із суду першої інстанції.

18 вересня 2018 року справа №815/6767/17 надійшла до Верховного Суду.

20 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду повторно залишено без руху касаційну скаргу з підстав несплати митними органом судового збору у повному розмірі.

11 жовтня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 254, 256, 337 Митного кодексу України, розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №599 від 24 травня 2012 року (z0984-12) , статей 3 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", стандартних правил 6.3, 6.4 та 3.11 розділу з Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (чинна для України з 15 вересня 2011 року), розділу VІІ Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками та визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1021/27466 від 21 серпня 2015 року, вимог розділу 2 і 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний контроль України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11 вересня 2015 року, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Наводить доводи, викладені раніше у відзиві на позов та на апеляційну скаргу. Скаржник обґрунтовує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач імпортував товар (персики свіжі, класу А; персики свіжі, класу В; нектарини свіжі, класу А; нектарини свіжі, класу В), придбаний у фірми "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) на умовах контракту №341/17 від 5 липня 2017 року, специфікації №6 від 10 липня 2017 року до контракту, інвойсу №062 від 10 липня 2017 року. Умови поставки - FCA, Скідра ("Інкотермс"-2010).

З метою митного оформлення імпортованого товару 13 липня 2017 року декларант позивача подав до митного органу митну декларацію №UA500060/2017/011155, в якій митну вартість товарів визначив за основним методом, за ціною договору (контракту).

До митної декларації долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

З підстав відсутності відомостей щодо включення вартості упаковки до заявленої декларантом митної вартості, а також відсутності документів на підтвердження факту 100-відсоткової передоплати за товар, митний орган витребував у Товариства додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У зв'язку з ненаданням Товариством витребуваних документів 14 липня 2017 року заявлену декларантом позивача митну вартість імпортованих товарів скориговано у бік збільшення за другорядним методом на основі наявної в митного органу інформації.

Підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару зазначено відсутність у поданих декларантом позивача документах відомостей щодо включення вартості упаковки у митну вартість, відсутність у транспортній довідці посилань на умови поставки, відсутність в експортній декларації відомостей про клас товарів.

18 вересня 2017 року Товариство оскаржило рішення про коригування митної вартості до Одеської митниці ДФС та подало додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме копію завіреного печаткою митного органу Греції інвойсу № 63 від 11 липня 2017 року, копію інвойсу №63 від 11 липня 2017 року, завірену печаткою ТПП Греції; копію експортної митної декларації, завірену печаткою митного органу Греції; копію довідки з ТПП Греції; калькуляцію вартості товарів зазначених в інвойсі №63 від 11 липня 2017 року; копію платіжного доручення в іноземній валюті та заявки на придбання іноземної валюти; виписку з бухгалтерської документації. Скарга Товариства залишена відповідачем без задоволення.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, судами оцінено і спростовано доводи митного органу щодо включення вартості упаковки у митну вартість (за контрактними умовами поставки вона включена до ціни) та щодо необхідності зазначати умови поставки в довідках про транспортні витрати (законодавство не містить специфічних вимог до оформлення такого документу).

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.

Прийнятним є також висновок суду апеляційної інстанції про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів (наведені з посиланням на відповідні нормативні акти) Суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Суд погоджується з узагальнюючим висновком суду апеляційної інстанції про те, що позиція митного органу у межах спірних відносин щодо непідтвердження Товариством цінової складової митної вартості у цій справі не доведена. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції касаційна скарга відповідача не містить.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.