29/117 Про зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до статуту товариства - 02.07.2009 Прийняття

Компанією "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Ліметед" у вересні 2008 року заявлений позов до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля", Компанії "Лімфпрем Компані ЛТД" (Leafprem company LTD), Лондон про визнання недійсним рішення від 15.06.07 загальних зборів учасників відповідача-1 та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до статуту товариства. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказував на те, що загальні збори від 15.06.07, проведені за участю Компанії "Лімфпрем Компані ЛТД" з часткою у статутному фонді 52,8 %, проте, 48,8% з цієї частки належить позивачеві, який її не відчужував. Позивач наголошував на тому, що в якості підстави набуття Компанією "Лімфпрем Компані ЛТД" прав учасника відповідача -1 зазначався договір уступки від 23.05.07, однак, позивач не є стороною за цим договором, а відтак цей правочин не може породжувати для нього будь–яких зобов'язань перед відповідачем-2. Позивач вважав, що такими діями його позбавлено права участі у зборах відповідача-1 та права голосування з питань порядку денного. Також, позивач зауважував на тому, що неповідомлення його про проведення 15.06.07 зборів учасників товариства та відповідно відсутність кворуму під час проведення зборів, є безумовною підставою для визнання їх недійсними. Позивач посилався на приписи частини 1 статті 60, частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.01.09, ухваленою суддею Петрик І.Й., провадження у справі припинено на підставі частини 1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Суд дійшов висновку про те, що на спірні відносини поширюється арбітражне застереження, визначене підпунктом "б" пункту 14 договору застави частки від 21.09.99, на підставі якого укладено договір про уступку прав від 23.05.07, оскільки для вирішення спору слід оцінити правомірність набуття Компанією "Лімфпрем Компані ЛТД" прав на частку позивача. Крім цього, позивач та відповідач -2 є нерезидентами України. Водночас, суд першої інстанції, керуючись пунктом 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" задовольнив клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі через наявність арбітражного застереження.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Марко Р.- головуючого, Бонк Т., Бойко С., постановою від 16.03.09, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Ліметед" залишив без задоволення.

Компанія "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Ліметед" (Hatwave Hellenac Amerikan Telekommunications Wave limited) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи просить передати на розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на безпідставне застосування судами приписів статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", оскільки арбітражна угода стосовно визнання недійсними рішень загальних зборів та редакції статуту відповідача -1 відсутня. На думку заявника, судом помилково не застосовано приписи частини 2 статті 12, частини 5 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, адже, спори про визнання недійсними актів та справи у корпоративних спорах віднесено до виключної підвідомчості господарських судів.

Від Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля", Компанії "Лімфпрем Компані ЛТД" (Leafprem company LTD) відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 20.01.09, залишеною без змін постановою від 16.03.09, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України через те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Підставою зупинення провадження у справі судами визнано те, що для вирішення спору необхідно надати юридичну оцінку правомірності набуття Компанією "Лімфпрем Компані ЛТД" відповідних прав на частку позивача в силу, зокрема, договору про заставу частки від 21.09.99, укладеного між Компанією "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Ліметед", Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля", Європейським банком реконструкції та розвитку, умови якого містять арбітражне застереження наступного змісту: "Будь –які спори, суперечки або позови, що виникають у зв'язку з цим договором або пов'язані з ним, а також факти його порушення, припинення дії або нечинності вирішуються арбітражним судом відповідно до Арбітражних правил UNCITRAL, що діють на цей час. Арбітражний розгляд проводитиме один арбітр, якого призначатиме Лондонський Міжнародний Арбітражний суд. Місцем проведення арбітражного розгляду буде місто Лондон (Англія)". Проте, такий висновок визнається помилковим. Однією із форм завершення справи, яке зумовлено передбаченими законом обставинами є припинення провадження у справі.

Підстави припинення провадження у справі визначені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, пунктом 1 частини 1 вказаної статті унормовано, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах, в тому числі, коли спір непідвідомчій господарським судам.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" унормовано, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 Господарського процесуального кодексу України. Законом України від 15.12.06 №483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів" (483-16) , який набрав чинності 29.12.06, внесені зміни, зокрема, до статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини І статті 12 вказаного Кодексу, до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. При визначенні підвідомчості спору господарський суд має враховувати суб'єктний склад сторін, предмет спору та пов'язаність спірних правовідносин зі створенням діяльністю, управлінням і припиненням діяльності товариства.

Відтак, корпоративними спорами є такі спори, предметом яких є вимоги учасників корпоративних відносин, тобто відносин, пов’язаних із здійсненням управління корпоративним утворенням або веденням його справ про захист їх корпоративних прав способами, передбаченими законом. Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що предметом позову є вимога Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Верв Ліметед" до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля", Компанії "Лімфпрем Компанії ЛТД" (Leafprem company LTD) про визнання недійсним рішення від 15.06.07 загальних зборів учасників відповідача-1 та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до статуту товариства. Як на підставу позову позивач послався на те, що його було позбавлено права участі у зборах відповідача-1 та права голосування з питань порядку денного. Отже, предметом позову є вирішення питання, пов'язане зі здійсненням позивачем корпоративних прав. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода визначається як угода сторін про передачу до арбітражу усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до частини першої статті 8 цього Закону суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконаним. Отже, заявлений позов, у такому випадку, повинен бути пов'язаний з предметом арбітражної угоди.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до статуту товариства, в той час, як предметом арбітражного застереження є відносини, що виникають з договору застави частки від 21.09.99. Відтак, колегія суддів визнає, що суди дійшли помилкового висновку про поширення зазначеного арбітражного застереження на спір у даній справі.

Окрім цього, діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридична особа, відносини між товариством та акціонерами, між акціонерами акціонерного товариства щодо його діяльності, а також корпоративного управління регулюються виключно законами та іншими нормативно-правовими актами України. У разі укладення акціонерами - іноземними юридичними особами правочину про підпорядкування відносин між акціонерами, а також між акціонерами і акціонерним товариством щодо діяльності товариства, іноземному праву, такий правочин є нікчемним в силу статті 10 Закону України від 23.06.05 N2709-IV (2709-15) "Про міжнародне приватне право". Відносини між засновниками (учасниками) господарського товариства щодо формування його органів, визначення їх компетенції, процедури скликання загальних зборів та визначення порядку прийняття рішень на зборах регулюються положеннями Цивільного кодексу (435-15) та Закону про господарські товариства. За своїм змістом ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок. Акціонери товариства, зареєстрованого в Україні, не вправі своєю угодою підпорядковувати іноземному праву умови недійсності правочину (підстави, порядок, наслідки) щодо корпоративного управління, вчиненого як акціонерами з товариством, так і між акціонерами, оскільки норми щодо недійсності правочинів в Україні є імперативними. Учасники господарських товариств незалежно від суб'єктного складу акціонерів не вправі також підпорядковувати розгляд корпоративних спорів, пов'язаних із діяльністю господарських товариств, зареєстрованих в Україні, зокрема таких, що випливають із корпоративного управління, міжнародним комерційним арбітражним судам. Відтак, враховуючи викладене, господарський суд не мав законних підстав для припинення провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення є як порушення так і неправильне застосування норм процесуального права. Таким чином, оскаржувані у справі судові рішення підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи для розгляду до суду першої інстанції. Водночас, при розгляді справи, суду необхідно врахувати порядок повідомлення сторін (нерезидентів) у справі про час і місце розгляду справи, передбачений приписами чинного законодавства України та положеннями Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах.