Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Рішенням Третейського суду міжнародного комерційного арбітражу, сформованого для вирішення конкретного спору від 26.03.09 № 1-2009, задоволена позовна заява ПП "Ферум інвест плюс" до Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк", США, Вайомінг, 2710 Томас Авеню, Чейні, № 82001.

Даним рішенням визнано дійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Пушкіна, 5, укладеного 19.01.09 між сторонами та визнано за ПП "Ферум інвест плюс" право власності на нерухоме майно, що складається з наступних будівель та споруд, а саме літ. А-9 будівля, під літ. А-9 підвал, літ. А1 -2 –прибудова, літ. А1 –2 –підвал, літ. А2 -2 –прибудова, літ. А2- підвал, літ. А3 –прибудова –загальною площею 6098,4 кв.м, літ. а - ганок, літ. а1 –ганок, літ. а2 - приямок, літ. а3 –вхід у підвал, літ. а4 –ганок, літ. а5 –приямок, літ. а6 –приямок, літ. а7 –приямок, літ. а8 –приямок, літ. а9 –приямок, літ. а10 сходи, літ. а11 –сходи, літ. а12 –приямок, літ. а13 –сходи, літ. а14, літ. а15, літ. а16, літ.а17, літ. а19, літ. а21, літ. а23 –приямок, літ. а18- вхід у підвал, літ. а20 –ганок, літ. а22 –сходи, літ. Б-2 –частина двоповерхової будівлі площею 535,9 кв.м літ. б, б1 –ганки, літ. В-2 будівля площею 115,2 кв.м, літ. В –сходи, літ. Г - трансформаторна підстанція, літ. Д, Е, З, И - металеві гаражі, літ. К, Л –сарай, літ. М. вартова, М1 - 11 огорожа, № 12 димова труба, І, ІІ –мостіння, що знаходиться по проспекту Пушкіна, 55, в м. Дніпропетровську, яке підлягає держреєстрації в КП "Дніпровська міжміська БТІ". Окрім того, даним рішенням зобов’язано Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за Приватним підприємством "Ферум інвест плюс" право власності на вищевказані споруди та будівлі.

Приймаючи до уваги невиконання рішення в добровільному порядку, Приватне підприємство "Ферум інвест плюс" звернулось із заявою до компетентного суду про приведення арбітражного рішення до примусового виконання та видачу наказу.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.04.09 задоволено заяву Приватного підприємства "Ферум інвест плюс" про видачу виконавчого документа за рішенням суду.

Суб’єкт касаційного оскарження вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 117 Господарського процесуального кодексу України. В оскаржуваній ухвалі та виданих на виконання ухвали наказах відсутні ідентифікаційні коди стягувача і боржника, не зазначений строк пред’явлення наказу до виконання. З урахуванням допущених порушень, скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.04.09, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

До розгляду справи скаржник звернувся із заявою про відмову від касаційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 111-6 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу. Тобто, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Оскільки спір стосується визнання права власності, то судові акти, прийняті в його межах, можуть порушувати інтереси осіб, які мають права на спірне майно, але не були залучені до участі у справі. А відтак, відмова від касаційної скарги судом не приймається, а здійснюється касаційний перегляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольнивши вимоги Приватного підприємства "Ферум інвест плюс" про примусове виконання рішення третейського суду, сформованого для вирішення спору про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 19.01.09 та визнання права власності на нього, суд першої інстанції виходив з того, що в силу ч.1 ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно винесене, визнається обов’язковим і, при поданні до компетентного суду письмового клопотання, виконується з урахуванням положень цієї статті та ст. 36 цього Закону, якою передбачені підстави для відмови у визнанні або виконанні арбітражного рішення. Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для відмови, та задовольнив заяву щодо видачі наказу на примусове виконання рішення зазначеного вище суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що з такими висновками погодитись не можна з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи та встановлених судом обставин, у рішенні третейського суду міжнародного комерційного арбітражу, сформованого для вирішення конкретного спору йдеться про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватись спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньо-торгівельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою спори між учасниками, а так само їх спори з іншими суб’єктами права. Таким чином, компетенція міжнародного комерційного арбітражу є виключною, оскільки викладений в законі перелік є вичерпним.

У порядку, передбаченому статтями 35, 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", розглядаються клопотання про визнання виконання рішень комерційного арбітражу, що провадиться за арбітражною угодою сторони (третейського суду), а не органів судової системи держави, до відання якої законодавством віднесено розгляд господарських та інших комерційних спорів.

При вирішенні питання, чи компетентним судом поставлено рішення про визнання і примусове виконання якого порушено клопотання, а також при визначенні своєї компетенції щодо розгляду справи, одна зі сторін якої перебуває на територію України, а друга –на території іншої держави, що є договірною стороною, суд має виходити як із загальних положень відповідного міжнародного договору та законодавства, якщо їх немає –із положень законодавства договірної сторони, якими встановлено виключну компетенцію на розгляд певних категорій спорів.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України –справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що мотивувальна частина ухвали не містить встановлених судом обставини, які відповідно до міжнародного договору, є підставою для визнання і надання дозволу на виконання рішення, або для відмови в цьому, щодо правомочності суду, набрання рішенням законної сили. За таких обставин, ухвалу господарського суду Херсонської області не можна вважати законною та обґрунтованою. Враховуючи викладене, ухвала господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суду слід усунути допущенні порушення та ухвалити законний та обґрунтований судовий акт.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ферум інвест плюс" задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.04.09 у справі № 1/56-ПД-2009 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.