Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

на рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2009 р. у справі № 6/99/09

за участю представників:

позивача: Воскобойнік Т.М., Артьомов О.І.;

відповідача: Фофанов Я.Л.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.04.2009 р. у справі № 6/99/09 (суддя Місюра Л.С.) в позові відмовлено повністю.

. до 25.07.2009

Не погоджуючись із прийнятим судовим актом Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" (надалі за текстом –"Авіакомпанія") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, та направити справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 26.07.1995 р. в Запорізькому авіаційному підприємстві Державної авіакомпанії "Авіалінії України" (правонаступник –Авіакомпанія) у процесі запуску вийшов зі строю двигун АІ-20Д 5 серії № Н29125ДО34. Рішенням комісії (Технічний акт від 04.08.1995 р.) за участю представника ВАТ "Мотор Січ" двигун був направлений для дослідження відповідачу. За результатами дослідження складено Технічний звіт від 26.10.1995 р. № ОК.020.118.95.04 про необхідність капітального ремонту двигуна.

Судом встановлено, що двигун АІ-20Д 5 серії № Н29125ДО34 залишався у ВАТ "Мотор Січ". При цьому судом також встановлено відсутність у позивача та відповідача документів, які підтверджують факт передачі двигуна від позивача відповідачу, хоча представники сторін не заперечують проти даного факту.

Частина 1 статті 344 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном –протягом п’яті років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалось за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Керуючись вказаними статтями та витягом з протоколу засідання ради директорів ВАТ "Мотор Січ" щодо визнання права власності на двигун, місцевий господарський суд встановив, що відповідач набув право власності на двигун за набувальною давністю.

Крім того, господарським судом Запорізької області встановлено, що Авіакомпанія лише 10.09.2008 р. звернулась листом до ВАТ "Мотор Січ" з вимогою повернути двигун АІ-20Д 5 серії № Н29125ДО34. У відповідь на вимогу повернути двигун ВАТ "Мотор Січ" надіслало лист № 213 від 30.09.2008р. з інформацією, що даний двигун був списаний ВАТ "Мотор Січ" 21.05.2007 р., в зв’язку з чим повернутий бути не може.

Відповідно до ст. 623 ЦК України та ст. 224 Господарського кодексу України передбачено відшкодування збитків за порушення зобов’язання. При цьому розмір збитків доказується кредитором.

Під збитками, виходячи з норм ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України, розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, обов’язковою умовою для застосування господарської санкції у вигляді відшкодування збитків, відповідно до ст. 218 ГК України, є порушення цивільного права контрагента, тобто вчинення цивільного правопорушення.

Крім того, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивач не надав суду первісних документі, що підтверджують вартість двигуна та не доведено суми збитків, рівно як і не доведено протиправності дій чи бездіяльності відповідача, що є причиною заявлених збитків.

Колегія суддів, виходячи з норм п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , ст.ст. 71, 76 та 80 ЦК УРСР, також погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо звернення позивача до суду після спливу строку позовної давності.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.04.2009 р. у справі № 6/99/09 залишити без змін, а касаційну скаргу. до 25.07.2009

Каса Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" –без задоволення.