Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: не з’явився,

відповідача: не з’явився,

третьої особи: не з’явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноспецбуд" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобільне будівельно-монтажне управління" за участю третьої особи: Масандрівської селищної ради, яким просило повернути земельну ділянку площею 1,3 га, кадастровий номер 0111948100:03:001:0211 в смт. Восход, м. Ялта, АР Крим та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням (для будівництва і обслуговування рекреаційного комплексу) шляхом знесення самовільних будівель та споруд, вивезення побутових вагончиків, автомобільних кунгів, будівельних матеріалів і

будівельного обладнання, посилаючись на те, що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка, яку позивач орендує на підставі договору з Масандрівською селищною радою.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2008 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року, позов задоволений.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2009 року скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року, справу направлено до Севастопольського апеляційного господарського суду для перегляду.

За результатами перегляду даної справи Севастопольським апеляційним господарським судом постановою останнього від 03.03.2009 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2008 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, ТОВ "Мобільне будівельно-монтажне управління" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони не реалізували своє процесуальне право на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 125 Земельного кодексу України, забороняється приступати до користування земельною ділянкою до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують право земельну ділянку, є державний акт на право власності, постійного користування або договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, 16 листопада 2006 року між Масандрівською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техноспецбуд" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 29-37), відповідно до умов якого орендодавець передає з земель, які знаходяться у віданні Масандрівської селищної ради, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3 га, розташовану за адресою: місто Ялта, смт. Восход (кадастровий номер 0111948100:03:001:0211), для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу.

Договір оренди земельної ділянки від 16.11.2006 року зареєстровано у Ялтинському відділенні Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17 липня 2006 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 0406002100018.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Господарським судом попередніх інстанцій встановлено, що на спірній земельній ділянці, відповідачем без наявності законних підстав розміщені будівлі і споруди, а саме: збірно-дерев’яні побутівки, металеві елінги, інші будівлі, а також побутові вагончики, автомобільні кунги, будівельні матеріалі і будівельне обладнання, що свідчить про самовільне зайняття останнім цієї земельної ділянки та здійснення ним самовільного господарювання на земельній ділянці, яка надана у користування позивачу на підставі дійсного на час розгляду спору договору оренди.

Отже, місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. у справі № 2-6/7312-2008 залишити без змін.