ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2009 р.
№ 32/143
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. –головуючого, Мележик Н. І., Мирошниченка С.В.,
розглянувши касаційне подання заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 11 червня 2008 року у справі господарського суду м. Києва за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі МінагрополітикиУкраїни, регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до ТОВ "Укрвест –трейд", ДКТП "Хрещатик", 3-я особа –ДП "Агроспецсервіс", про визнання договору недійсним,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2009 року прокурор Шевченківського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Мінагрополітики та регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до ДКТП "Хрещатик" та ТОВ "Укрвест –трейд" про визнання недійсною угоди купівлі –продажу майна, розташованого у м. Києві по вул. Хрещатик,24, укладеної між відповідачами 22 вересня 2006 року. Позов обгрунтував невідповідністю спірного договору вимогам закону.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11 червня 2008 року у позові відмовлено.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 75 ч.ч. 5, 6 ГК України та ст. ст. 203, 207, 216 ЦК України.
Наполягає на незаконності рішення суду.
Представники РВ ФДМУ по м. Києву, ДКТП "ХрещатиК" та третьої особи в судове засідання не з’явився.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення прокурора, представників Мінагрополітики України та ТОВ "Укрвест –трейд", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об’єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.
Як встановлено місцевим господарським судом, 22 вересня 2006 року між державою Україна в особі балансоутримувача ДКТП "Хрещатик" та ТОВ "Укрвест – трейд" було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі –продажу нежитлових приміщень, за яким ДКТП "Хрещатик" у відповідності до протоколу № 1 про проведення біржових торгів з продажу державного майна, яке знаходиться в господарському віданні ДКТП "Хрещатик" зобов’язався передати у власність покупця –ТОВ "Укрвест –трейд", а останній зобов’язався прийняти нежилі приміщення першого поверху з номера 1 по номер 8 в групі приміщень № 176а загальною площею 137 кв. метрів та нежилі приміщення підвалу з номера 9 по номер 24 в групі приміщень № 176а загальною площею 167,6 кв. метрів, розташовані в м.Києві, вул. Хрещатик, 24.
Згідно п.1.3 договору нежилі приміщення, які знаходяться в господарському віданні ДКТП "Хрещатик" належать державі Україна на праві власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м.Києва 11 липня 2005 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1068-В від 11 липня 2005 року, дублікат виданий на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва № 1424 –В від 14 вересня 2006 року, бланк серія ЯЯЯ № 802366 та зареєстрованим в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 21 вересня 2005 року за реєстровим номером 7402-ІІ.
Пунктом 1.7 договору сторони визначили ціну реалізації нерухомості в розмірі 1562467 гривень.
22 вересня 2006 року сторони підписали акт приймання –передачі проданих нежилих приміщень.
На момент реалізації спірні приміщення входили до сфери управління Міністерства аграрної політики України і являли собою частину приміщення, а не цілісний майновий комплекс.
За пунктом 4.5 Статуту ДКТП "Хрещатик" підприємство має право відчужувати нерухоме майно за попередньою згодою Міністерства аграрної політики України.
Листом від 6 лютого 2006 року № 37-24-1-13/1648 Міністерство аграрної політики України дало згоду ДКТП "Хрещатик" на реалізацію спірних приміщень.
Продаж спірного майна відбувся у порядку, передбаченому Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1999 року № 1477 (z0573-99) .
При цьому було дотримано вимоги закону щодо забезпечення конкурентних засад реалізації.
Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд повно та всебічно встановив всі обставини справи, правильно застосував ст. 75 ГК України, прийшов до юридично правильного висновку про відповідність спірного договору вимогам закону і обгрунтовано відмовив у позові.
З огляду на викладене, рішення суду законне та обгрунтоване, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 11 червня 2008 року –без зміни.
Головуючий Т. Козир Судді Н. Мележик С. Мирошниченко