Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Воліка І.М.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 березня 2009 року у справі № 1/181 Господарського суду Донецької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Банк професійного фінансування", м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно –фінансовий центр "Глобус", м. Донецьк, про стягнення 3 070,89 грн.,

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

У листопаді 2008 року позивач –Акціонерний Банк "Ікар-Банк" (правонаступником якого є ВАТ "Банк професійного фінансування") пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ТОВ Консультаційно –фінансовий центр "Глобус" про стягнення 3 070,89 грн.

Вказував, що 09.10.06 між ним, відповідачем та фізичною особою Трохименко Федором Васильовичем було укладено кредитний договір, згідно умов якого АБ "Ікар-Банк" (позивач) зобов'язався надати позичальнику (ФО Трохименку Ф.В.) кредит в сумі 4 519,89 грн., а позичальник –повернути вказані грошові кошти до 09.07.07. В разі не повернення грошових коштів позичальником у визначений договором строк, ТОВ Консультаційно –фінансовий центр "Глобус" (поручитель) зобов’язався повернути борг Банку на протязі 2 днів з моменту його письмового звернення.

Посилаючись на настання строку повернення кредиту та на його не повернення позичальником, позивач просив стягнути з відповідача, як поручителя за договором від 09.10.06, 3 010,89 грн. боргу та 60,00 грн. штрафу, а всього –3 070,89 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22 грудня 2008 року (суддя Азарова З.П.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ Консультаційно –фінансовий центр "Глобус" на користь "Банк професійного фінансування" 3 010,89 грн. заборгованості за кредитом, 60,00 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині сплати боргу позичальника, що є підставою для покладення на нього обов’язку по сплаті боргу та штрафу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 березня 2009 року (колегія суддів у складі: Гези Т.Д. –головуючого, Акулової Н.В., Діброви Г.І.) рішення скасовано та постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова мотивована посиланнями на ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 559 ЦК України та ст. 38 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) " рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідають.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.10.06 між позивачем, відповідачем та фізичною особою Трохименко Федором Васильовичем було укладено кредитний договір, згідно умов якого АБ "Ікар-Банк" (правонаступником якого є позивач) зобов'язався надати позичальнику (ФО Трохименку Ф.В.) кредит в сумі 4 519,89 грн., а позичальник –повернути вказані грошові кошти до 09.07.07. В разі не повернення грошових коштів позичальником у визначений договором строк, поручитель (відповідач) зобов’язався повернути борг Банку на протязі 2 днів з моменту його письмового звернення.

Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Строк дії договору встановлено до 09.07.07 (п. 2 договору).

Судами встановлено, що позивач перерахував грошові кошти в сумі 4 519,89 грн. на рахунок № 22020527456700 Трохименко Ф.В., проте останній не повернув грошові кошти у встановлений договором строк, в зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 3 010,89 грн.

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Трохименком Ф.В. не виконано зобов’язання по поверненню кредиту, то обов’язок по його поверненню покладається на ТОВ Консультаційно –фінансовий центр "Глобус", як поручителя за договором від 09.10.06.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 559 ЦК України шестимісячний строк для пред’явлення вимоги до поручителя.

Проте до вказаних висновків суди дійшли без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що є порушенням ст. 43 ГПК України, з огляду на наступне.

Договір про надання кредиту від 09.10.06 є трьохстороннім договором, який впливає на права та обов’язки трьох сторін, проте судами попередніх інстанцій не вирішено питання про залучення до участі у справі Фізичну особу Трохименко Ф.В. та не перевірено наявність належних доказів невиконання останнім зобов’язання по поверненню кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з приписів вказаної норми права, для правильного вирішення спору важливе значення має дата пред’явлення вимоги кредитора до поручителя, проте місцевий суд вказаного не встановлював, а суд апеляційної інстанції виходячи з пропуску кредитором строку для пред’явлення вимоги до поручителя не з’ясував коли вперше кредитор звертався з відповідною вимогою до поручителя та виходив лише з наданого позивачем листа № 26/10П від 07.10.08.

Відповідно до ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

До касаційної скарги позивачем надані копії листів АБ "Ікар-Банк" №№ 26/08П від 13.08.07, 26/09П від 18.09.07, 26/10П від 17.10.07, 26/11П від 23.11.07 та 26/12П від 20.12.07 на ім’я генерального директора ТОВ Консультаційно –фінансовий центр "Глобус" про повернення заборгованості.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з’ясувати суб’єктний склад сторін та залучити у певному процесуальному статусі осіб, на права та обов’язки яких може вплинути прийняте рішення, встановити коли вперше кредитор звернувся до поручителя з вимогою повернення кредиту, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 березня 2009 року та рішення Господарського суду Донецької області від 22 грудня 2008 року у справі № 1/181 скасувати.

3. Справу № 1/181 направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області в іншому складі.