За позовом Орендного підприємства "Житомирська обласна друкарня"

до 1) Житомирської обласної ради

2) Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради

про спонукання до укладення додаткової угоди до договору

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача: Слівінський О.В. –представник за довіреністю № 01 від 23.12.2009 р;

від відповідача 1: Федосюк Ю.О. –представник за довіреністю №1-5-19/1821 від 14.12.2009р;

від відповідача 2: Омельчук О.О. –представник за довіреністю № 39 від 18.01.2010 р.

В судовому засіданні 18.02.2010, на підставі ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги орендного підприємства "Житомирська обласна друкарня"до Житомирської обласної ради та Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради про спонукання Житомирської обласної ради в особі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до укладення з Орендним підприємством "Житомирська обласна друкарня"додаткової угоди до договору № 17д-1 від 03.02.2009 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області щодо додаткової передачі в оренду 431,1 кв.м. нежилих приміщень, а саме –двох кімнат на 3-му поверсі будинку 17 літ. Б по вул. М.Бердичівська в м. Житомирі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що з 1993 року і до цього часу орендує приміщення та технологічне обладнання колишньої обласної друкарні і є суб’єктом видавничої справи. 23.05.1993 року між позивачем та Житомирською обласною державною адміністрацією був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу облдрукарні, додатковими угодами від 01.04.2000 року, 01.04.2003 року строк дії договору був продовжений до 01.04.2008 року.

На підставі рішення Житомирської обласної ради № 726 від 13.01.2009 року між позивачем (орендарем) та відповідачем-2 (орендодавцем) було укладено договір № 17д-1 від 03.02.2009 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. На підставі зазначеного договору позивач отримав у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 3628,8 кв.м.

За доводами позивача у останнього було вилучено приміщення загальною площею 431,1 кв.м., а саме: дві кімнати на 3-му поверсі будівлі "Б"по вул. М.Бердичівська, 17 в м. Житомирі, які орендувались позивачем понад 15 років та в яких розміщене поліграфічне обладнання. Позивач вважає, що у нього є переваги перед іншими особами на орендування зазначених приміщень, посилаючись на ст.ст. 9, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Постанову Кабінету Міністрів України № 597 від 17.06.2009 року (597-2009-п) , Постанову Верховної ради України № 901 від 16.01.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009р. порушено провадження у справі № 40/550 за вказаною позовною заявою, призначено справу до розгляду на 24.12.2009р.

У судове засідання 24.12.2009 року представники сторін з’явились.

Представник відповідача-1 надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Житомирська обласна рада проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. У своїх запереченнях відповідач-1 зазначає, що на момент розгляду справи позивач без будь-яких правових підстав (незаконно) займає спірні приміщення загальною площею 431,1 кв.м. на 3-му поверсі будівлі "Б"по вул. М.Бердичівська, 17. Крім того відповідач-1 вважає, що позивачем не зазначено жодної підстави, передбаченої договором чи законом, згідно з якою має бути внесено зміни до договору оренди № 17д-1 від 03.02.2009 року. Представник відповідача-2 надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить позовну заяву залишити без задоволення, оскільки рішенням Житомирської обласної ради від 13.01.2009 року № 726 "Про оренду приміщень" відповідачу-2 надано дозвіл на укладення договорів, зокрема, з ПП "Скерцо"на оренду 22 кімнат на першому-третьому поверхах загальною площею 1466,7 кв.м. в будівлі Б по вул. М.Бердичівська, 17 в м. Житомирі. Однак договір з ПП "Скерцо"не підписано, оскільки в приміщеннях третього поверху в будівлі Б по вул. М.Бердичівська, 17 знаходиться обладнання позивача. У зв’язку з цим відповідачем-2 було подано до господарського суду Житомирської області позов до Орендного підприємства "Житомирська облдрукарня"про вивільнення частини приміщення.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з можливістю укладення мирової угоди.

Судом задоволено клопотання представника позивача, відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 28.01.2010 року.

У судове засідання 28.01.10 представник позивача не з’явився, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 18.02.2010.

У судовому засіданні 18.02.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів заперечували з підстав, викладених у відзивах.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Згідно п. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до п. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 згаданої статті Закону (280/97-ВР) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.

Згідно акта приймання-передачі від 19.09.2008 року на виконання рішення Житомирської обласної ради від 23.04.2008 року № 518 "Про передачу на баланс Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради цілісного майнового комплексу "Житомирська облдрукарня"зазначений ЦМК було передано з балансу орендного підприємства "Житомирська облдрукарня"на баланс відповідача-2 і закріплено за ним на праві господарського відання.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2008 року в газеті "Житомирщина"відповідачем-1 було оголошено конкурс на право укладання договорів оренди приміщень, які перебувають на балансі відповідача-2 за адресою: м. Житомир, вул. М.Бердичівська, 17.

В матеріалах справи міститься заява позивача (лист від 18.12.2008 № 603) про участь у конкурсі, в якій зазначено, що загальна площа, необхідна підприємству для здійснення статутної діяльності становить 3628,8 кв.м.

рішенням Житомирської обласної ради від 13.01.2009 року № 726 "Про оренду приміщень" відповідачу-2 було надано дозвіл на укладення з позивачем договору оренди частини приміщення загальною площею 3628,8 кв.м., що знаходяться за адресою:вул. М.Бердичівська, 17 в м. Житомирі.

На виконання вказаного рішення Житомирської обласної ради 03.02.2009 року між відповідачем-2 та позивачем було укладено договір № 17д-1 від 03.02.2009 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з п. 1.1 якого відповідач-2 передає, а позивач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 3628,8 кв.м. за адресою: 10014 м. Житомир, вул. М.Бердичівська, 17.

У п.7.1 договору сторони визначили, що договір укладено строком на два роки 11 місяців, з 03.02.2009 по 02.01.2012.

Відповідно до п.7.3.договору оренди № 17д-1 від 03.02.2009 зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

На твердження позивача стосовно відмови відповідачів укласти додаткову угоду щодо додаткового надання в оренду 431,1 кв.м. нежилих приміщень на 3-му поверсі в будівлі Б по вул. М.Бердичівська, 17 в м. Житомирі, слід зауважити, що відповідно до змісту договору та зазначених норм законодавства відмова від прийняття пропозиції щодо внесення змін, чи доповнень не є порушенням умов договору, оскільки прийняття пропозиції, чи відмова від неї є правом сторони, а не обов’язком за договором.

Водночас чинне законодавство надає право сторонам у випадку недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст. 188 ГК України).

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положення ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач не надав доказів та не довів факт істотного порушення договірних зобов’язань з боку відповідачів.

Крім того, як свідчать матеріали справи рішенням Житомирської обласної ради від 13.01.2009 року № 726 "Про оренду приміщень"було надано дозвіл на укладення договору оренди між відповідачем-2 та ПП "Скерцо"на частину приміщення загальною площею 1466,7 кв.м. в будинку за адресою: м. Житомир, вул. М.Бердичівська, 17 Б. Зазначене рішення в частині надання в оренду спірних приміщень площею 431,1 кв.м. на 3-му поверсі оскаржено не було.

На час розгляду даної судової справи позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачем-1 було прийнято відповідне рішення щодо додаткового надання в оренду 431,1 кв.м. нежилих приміщень на 3-му поверсі в будинку за адресою: м. Житомир, вул. М.Бердичівська, 17 літер Б.

Відповідно до п.3.2 Статуту відповідача-2 підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, рішень обласної ради та свого Статуту, який затверджується органом управління майном.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було надано суду належного обґрунтування та підтвердження того, в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів останнього, з боку відповідача-2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В позові відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.