15/14/10 Про стягнення неустойки за договором оренди державного нерухомого майна - 10.02.2010 Прийняття

Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 10 622,47 грн. неустойки.

25.12.2009 ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 25.01.2010. Розгляд справи відкладався.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 08.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.. ст.. 546, 629, 785 ЦК України (435-15) . В обґрунтування вимог зазначає, що 28.12.2006р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та СПД ОСОБА_2 укладено договір №2200/д оренди державного нерухомого майна, що знаходить на балансі Таврійської державної агротехнічної академії, згідно якого СПД ОСОБА_2 прийняв в користування нерухоме майно – вбудовані в перший поверх чотирьохповерхової адміністративної будівлі нежитлові приміщення (літера А-4, приміщення з №1 по 16 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 338,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до пункту 10.1 договору встановлено строк його дії з 28.12.2006 до 25.12.2007р.. Пунктом 10.5 договору встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Внаслідок закінчення строку дії договору на який його було укладено позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням часткової оплати неустойку нараховану у розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення договору з 23.12.2008р. по 26.01.2009р., залишок якої становить 10622,47 грн..

Відповідач проти позову заперечив, письмового відзиву не надав суду, в судовому засіданні 25.01.2010р. представник відповідача зазначив, що орендна палата за весь період дії договору ним вносилася в повному та після закінчення строку дії договору приміщення було повернуто його власнику згідно акту приймання –передачі нерухомого майна за вимогою позивача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 28.12.2006р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та СПД ОСОБА_2 укладено договір №2200/д оренди державного нерухомого майна, що знаходить на балансі Таврійської державної агротехнічної академії, згідно якого СПД ОСОБА_2 прийняв в користування нерухоме майно – вбудовані в перший поверх чотирьохповерхової адміністративної будівлі нежитлові приміщення (літера А-4, приміщення з №1 по 16 включно), загальною площею по внутрішньому обміру 338,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до пункту 10.1 договору встановлено строк його дії з 28.12.2006 до 25.12.2007р..

Пунктом 10.5 договору встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

17.03.2008 року сторонами по справі укладено договір про зміни № 2. Відповідно до пункту 1.3 зазначеної угоди, строк дії договору продовжено до 22.12.2008р..

Згідно акту приймання –передачі від 28.12.2006р. відповідачу передано в орендне користування нежитлові приміщення площею 338, кв.м..

19.01.2009р. орендодавцем направлено на адресу відповідача лист №13-13-00279 щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна за актом приймання –передачі, який було отримано відповідачем 23.01.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до зазначеного листа та умов договору відповідачем здійснено повернення орендованого приміщення про що свідчить акт приймання –передачі від 26.01.2009 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України (436-15) , іншими законами та договором. Якщо наймач не виконує обов 'язки щодо повернення речі, наймодавець мас право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення(ст. 785 ЦК України).

Умовами Договору оренди передбачено відповідальність: за невиконання або неналежне виконання зобов 'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п.9.1.);

За відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно балансоутримувачу у разі припинення дії договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який затверджує фактичне повернення орендованого майна (п.9.3.).

Відповідно до ч. 1 ст.. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 10.6 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Лист позивача про припинення договору оренди №2200/д від 28.12.2006р. з вимогою повернути орендоване приміщення протягом 3 - х днів з дати отримання листа отримано відповідачем 23.01.2009 року, який направлено на адресу відповідача 19.01.2009р.. Орендоване приміщення повернуто за актом приймання –передачі 26.01.2009р..

Таким чином, відповідачем не здійснено порушення умов договору стосовно повернення орендованого майна, внаслідок чого вимоги позивача про стягнення неустойки є хибними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 10622,47 грн., нарахованої за період з 23.12.2008 року по 26.01.2009р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.