10/137-09 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 09.02.2010 Прийняття

Акціонерний комерційний банк "Інвестбанк", м. Одеса (далі –позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РАСКО"(далі –відповідач 1) та приватного підприємства "Бриг"(далі –відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р. у сумі 2 014 562,61 грн. та звернення стягнення у сумі 1 913 834,48 грн. на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу 2 у розмірі 95/100 часток, а саме: вбудоване нежитлове приміщення, реєстраційний номер 5468999, загальною площею 1 076,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, буд. 8, прим. 1, а також встановити спосіб реалізації вищезазначеного нерухомого майна, шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2009р. порушено провадження у справі № 10/137-09 та призначено її до розгляду на 30.06.2009 р.

У судовому засіданні 30.06.2009р. представник позивача подав клопотання про заміну сторони її правонаступником, згідно з вимогами ст. 25 ГПК України, у зв’язку із здійсненою реорганізацією.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився з невідомих причин та не подав, витребувані судом в ухвалі про порушення провадження у справі від 09.06.2009 р., документи.

Присутній у судовому засіданні 30.06.2009р. представник відповідача 2 усно заперечив проти позовних вимог, посилаючись на порушення вимог ст. 24 Закону України "Про іпотеку", але письмовий відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не подав. Крім того, представник відповідача 2 заявив усне клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –ТОВ КБ "АРМА", як особи, з якою безпосередньо було укладено Кредитний договір № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р. та Договір іпотеки від 28.02.2008р.

Ухвалою від 30.06.2009р. Господарський суд Київської області, на підставі ст. 25 ГПК України, відповідно до якої в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, замінив позивача по справі –акціонерний комерційний банк "Інвестбанк"його правонаступником –публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Інвестбанк", а також залучив до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Арма"(далі –третя особа 1) і громадянина Лавренюка Івана Васильовича (далі –третя особа 2) та відклав розгляд справи на 21.07.2009р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Судове засідання 21.07.2009 р. не відбулось, оскільки громадянин Лавренюк Іван Васильович оскаржив в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Київської області від 30.06.2009р. в частині залучення його в якості третьої особи до участі у справі.

Ухвалою від 05.08.2009р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд відмовив у прийнятті апеляційної скарги громадянина Лавренюка Івана Васильовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2009р. та повернув матеріали справи до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвалою від 08.09.2009р. суд призначив розгляд справи на 29.09.2009р.

У судовому засіданні 29.09.2009р. представником позивача надано документи, витребувані судом та подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу 2. Підставою для застосування заходів забезпечення позову стало обґрунтоване припущення позивача про виключення (вилучення) нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, з реєстру іпотек, шляхом укладення угод про розірвання Договору іпотеки, та відповідно, виведення зазначеного нерухомого майна з іпотеки.

Представником третьої особи 1 надано письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог та витребувані судом документи.

Відповідачі та третя особа 2 своїх представників у судове засідання не направили, витребуваних судом документів не подали, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 29.09.2009р. вжито заходів до забезпечення позову і накладено арешт на частину вбудованого нежитлового приміщення, реєстраційний номер 5468999, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, буд. 8 прим. 1, в межах суми позовних вимог –2 014 562,61 грн. та відкладено розгляд справи, на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, на 20.10.2009р.

20.10.2009р. судове засідання не відбулось, оскільки громадянин Лавренюк Іван Васильович оскаржив в касаційному порядку ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.08.2009р. та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2009р. в частині залучення його в якості третьої особи до участі у справі.

Ухвалою від 29.10.2009р. Вищий господарський суд України відмовив у прийнятті касаційної скарги громадянина Лавренюка Івана Васильовича на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.08.2009р. та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2009р. в частині залучення його в якості третьої особи до участі у справі № 10/137-09 та повернув матеріали справи до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвалою від 19.11.2009р. суд призначив розгляд справи на 14.12.2009р., зобов’язавши відповідачів та третю особу 2 надати документи, раніше витребувані ухвалами від 30.06.2009р. і від 08.09.2009р.

Представник позивача в судове засідання 14.12.2009р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав. Проте, надіслав на адресу господарського суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи, у зв’язку із відрядженням свого представника.

Відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що позовні вимоги суперечать приписам чинного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку".

Відповідач 1 та третя особа 2 своїх представників у судове засідання не направили, витребуваних судом документів не подали, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Ухвалою 14.12.2009р. суд відклав розгляд справи на 28.12.2009р., повторно зобов’язавши сторін та третю особу 2 надати суду документи, необхідні для подальшого розгляду справи.

22.12.2009р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 18.12.2009р. за № 1313 про уточнення та доповнення позовних вимог до позовної заяви про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з якою просить суд звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"у сумі 2 714 761,63 грн. на нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, буд. 8, прим. 1, загальною площею 1 076,00 кв.м., яке належить на праві власності Приватному підприємству "Бриг"у розмірі 95/100 часток та Лавренюку Івану Васильовичу у розмірі 5/100 часток, і зареєстровано Комунальним підприємством "Стаханівське бюро технічної інвентаризації"за реєстраційним номером 5468999, номер запису 242 в книзі 4, а також встановити спосіб реалізації вищезазначеного майна, шляхом проведення прилюдних торгів.

За результатами розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про відмову в її прийнятті, оскільки відповідно до п. 3 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 (v1228600-06) "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшення розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. У заяві позивача заявлено додаткові вимоги, які не заявлялись при зверненні до суду, зокрема про звернення стягнення на 5/100 часток нерухомого майна, що належить Лавренюку Івану Васильовичу, який до того ж не є відповідачем у справі та, в силу приписів ст.ст. 1, 21 ГПК України, їм бути не може.

Відповідач 1 та третя особа 2 в судове засідання 28.12.2009р. не з’явились, витребуваних судом документів не подали, про причини неявки господарський суд належним чином не повідомили.

Ухвалою від 28.12.2009р. розгляд справи було відкладено на 26.01.2010 р. та зобов’язано відповідача 1 і третю особу 2 виконати вимоги ухвал суду від 30.06.2009р., від 08.09.2009р. та від 19.11.2009р.

21.01.2010р. через загальний відділ Господарського суду Київської області надійшла заява позивача від 20.01.2010р. № 92 про уточнення та доповнення позовних вимог до позовної заяви про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій останній просить суд:

визнати дійсним укладений 23 березня 2009 року між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Інвестбанк"та приватним підприємством "бриг"і Лавренюком Іваном Васильовичем додатковий договір до Іпотечного договору, посвідченого 28.02.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. за реєстровим № 252, відповідно до умов якого, іпотекодержателем визнається публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Інвестбанк"в розмірі фактичної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "РАСКО"перед публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Інвестбанк" за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р. у сумі 2 866 083,11 грн.;

визнати публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Інвестбанк"іпотекодержателем за Іпотечним договором, посвідченим 28.02.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. за реєстровим № 252, в розмірі забезпечення виконання зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю "РАСКО"публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Інвестбанк"в частині сплати фактичної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "РАСКО"перед публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Інвестбанк"за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р. у сумі 2 866 083,11 грн.;

звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"у сумі 2 714 761,63 грн. на нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, буд. 8, прим. 1, загальною площею 1 076,00 кв.м., яке належить на праві власності Приватному підприємству "Бриг"у розмірі 95/100 часток та Лавренюку Івану Васильовичу у розмірі 5/100 часток, і зареєстровано Комунальним підприємством "Стаханівське бюро технічної інвентаризації"за реєстраційним номером 5468999, номер запису 242 в книзі 4, а також встановити спосіб реалізації вищезазначеного нерухомого майна, шляхом проведення прилюдних торгів.

У судовому засіданні 26.01.2010 р. представником відповідача 1 надана довідка ТОВ КБ "Арма"від 20.01.2010р. вих. № 96, в якій зазнається про відсутність заборгованості ТОВ "РАСКО"за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р.

Крім того, третя особа 1 надала додаткові письмові пояснення, в якому підтвердила виконання у повному обсязі ТОВ "РАСКО"зобов’язань за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи, в зв’язку із відрядженням представника.

Третя особа 2 не з’явилась, витребуваних судом документів не подала, про причини неявки суд належним чином не повідомила.

Ухвалою від 26.01.2010р. суд відклав розгляд справи на 09.02.2010р., повторно зобов’язавши третю особу 2 виконати вимоги ухвал від 30.06.2009р., від 08.09.2009р. та від 19.11.2009р.

У судовому засіданні 09.02.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням уточнення та доповнення позовних вимог від 20.01.2010р., а також надана довідка про невиконання зобов’язань перед ним відповідачем 1 та третьою особою 1.

Представник відповідача 1 надав витребувані судом документи, що підтверджують погашення зобов’язань за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р.

Представник відповідача 2 подав відзив на уточнення та доповнення позовних вимог до позовної заяви про стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Суд, розглянувши уточнення та доповнення позовних вимог до позовної заяви про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки від 20.01.2010р. № 92, поданих позивачем 21.01.2010р., дійшов висновку про відмову в їх прийнятті, оскільки даною заявою фактично змінюються підстави та предмет позову одночасно, що суперечить ч. 4 ст. 22 ГПК України. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. У заяві про уточнення та доповнення позовних вимог позивачем заявлено нові вимоги, які обґрунтовуються вже іншими обставинами та потребують залучення до участі у справі ще одного відповідача –Лавренюка Івана Васильовича, який до того ж, в силу приписів ст.ст. 1, 21 ГПК України, їм бути не може.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін та третьої особи 1 у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

29.12.2008р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Арма"(третя особа 1) укладено Міжбанківський кредитний договір № 695-08/Н, відповідно до якого останньому було надано кредит у сумі 2 000 000,00 грн. строком повернення 15.01.2009р. та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 68% річних.

В подальшому між позивачем та ТОВ КБ "Арма"було укладено дев’ять додаткових угод до Міжбанківського кредитного договору № 695-08/Н. Зокрема, останньою Додатковою угодою від 02.02.2009р. було визначено термін повернення кредиту 03.02.2009р. та відсотки за користування кредитом у розмірі 75% річних.

На виконання п. 2.1. Міжбанківського кредитного договору, між третьою особою 1 та позивачем був укладений Договір застави (майнових прав на грошові кошти) від 30.12.2008р., відповідно до умов якого третя особа 1 надала в заставу позивачу майнові права на грошові кошти в сумі 6 700 000,00 грн., що будуть отримані третьою особою 1 за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р., укладеного між ТОВ КБ "Арма"і ТОВ "РАСКО"

Відповідно до положень зазначеного Договору застави, третя особа 1 передає (відступає), а позивач приймає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 6 700 000,00 грн., а саме: права вимоги за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р., в забезпечення виконання третьою особою 1 умов Міжбанківського кредитного договору № 695-08/Н.

Пунктом 4.3.2 Договору застави (майнових прав на грошові кошти) встановлено, що час відступлення права вимоги і їх розмір визначаються відповідно до факту невиконання зобов’язань за міжбанківським кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 03.02.2009р. третя особа 1 не виконала своїх зобов’язань перед позивачем по сплаті суми кредиту, відсотків за його користування та інших платежів, передбачених умовами міжбанківського кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3.3 Договору застави (майнових прав на грошові кошти), права вимоги за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р. вважаються відступленими з моменту письмового повідомлення позивачем (заставодержателем) третю особу 1 (заставодавця) про те, що зобов’язання за міжбанківським кредитним договором не виконані і позивач (заставодержатель) звернув стягнення на предмет застави (майнові права).

На виконання умов Договору застави (майнових прав на грошові кошти), 19.03.2009р. позивач направив, а 23.03.2009р. третя особа 1 отримала письмове повідомлення від 16.03.2009р. за вих. № 356, в якому зазначено про те, що третя особа 1 не виконала взятих на себе зобов’язань за міжбанківським кредитним договором, в зв’язку з чим АКБ "Інвестбанк"звертає стягнення на майнові права грошові кошти в сумі 6 700 000,00 грн. Отже, грошові кошти, які надходитимуть від товариства з обмеженою відповідальністю "РАСКО"в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р. є власністю АКБ "Інвестбанк"у сумі невиконаних зобов’язань ТОВ КБ "Арма", які станом на 16.03.2009р. складають 1 729 832,99 грн.

При цьому, позивач вважає, що звернувши стягнення на предмет застави, як наслідок набув усіх прав та обов’язків іпотекодержателя щодо нерухомого майна, переданого в іпотеку за Іпотечним договором, посвідченим 28.02.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карою В.В. та зареєстрованим в реєстрі за реєстровим № 252, укладеним між ТОВ КБ "Арма"та ПП "Бриг"в забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "РАСКО"за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р.

Проте, Договір застави (майнових прав на грошові кошти) чітко визначає предмет застави та особу, яка є боржником відносно позивача. Предметом застави за Договором застави (майнових прав на грошові кошти) від 30.12.2008р. є майнові права на грошові кошти в сумі 6 700 000 грн. за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р., укладеного між ТОВ КБ "Арма"та ТОВ "РАСКО". Боржником же стосовно позивача за Договором застави (майнових прав на грошові кошти) є відповідач 1 (ТОВ "РАСКО"). При цьому, Договір застави (майнових прав на грошові кошти) не містить в собі жодних умов щодо передачі в заставу (або ж іпотеку) будь-якого іншого майна (майнових прав), а також не визначає в якості боржника ПП "Бриг"(відповідача 2).

Отже, у разі невиконання третьою особою 1 своїх зобов’язань за Міжбанківським кредитним договором № 695-08/Н від 29.12.2008р., позивач вправі вимагати задоволення своїх вимог шляхом стягнення лише на предмет застави, тобто виключно на майнові права –грошові кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, а відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Договір застави (майнових прав на грошові кошти) від 30.12.2008р., за яким третя особа 1 надала у заставу позивачу майнові права на грошові кошти в сумі 6 700 000,00 грн., що будуть отримані третьою особою 1 за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р., нотаріально не посвідчений та не зареєстрований в установленому порядку, а отже відступлення прав за Іпотечним договором, нотаріално посвідченим 28.02.2008р. та зареєстрованим в реєстрі за реєстровим № 252, не відбулось.

Крім того, судом встановлено, що зміни до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстру іпотек не вносились, тобто держанвна реєстрація відступлення прав за іпотечним договором не здійснена.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку", у разі недотримання умови про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Отже, вимоги позивача не набувають пріорітету відносно зареєстрованих прав третьої особи 1 на передане в іпотеку нерухоме майно.

Таким чином, господарський суд вважає, що позивач набув права вимоги третьої особи 1 до відповідача 1 за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008р., а передане в іпотеку нерухоме майно за Іпотечним договором від 28.02.2008р., а саме: вбудоване нежитлове приміщення, реєстраційний номер 5468999, загальною площею 1076,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Стаханов, просп. 50 років Жовтня, буд. 8, прим. 1, що належить на праві власності відповідачу 2 у розмірі 95/100 часток, який є іпотекодавцем, залишилось у заставі (іпотеці) ТОВ КБ "Арма".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Згідно довідки про стан заборгованості за кредитом від 20.01.2010р. № 96, наданої ТОВ КБ "Арма", юридична особа –ТОВ "РАСКО"(позивач) станом на 14.01.2010р. за Кредитним договором № 20/2-KL/7 від 28.02.2008р. заборгованості не має, зобов’язання за кредитним договором виконані в повному обсязі.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість виконання боржником зобов’язань на користь нового або первісного кредитора.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов’язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків не пред’явлення такої вимоги.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з зібраних по справі доказів, позивач не повідомляв відповідача 1 про відступлення права вимоги від третьої особи 1 до нього, шляхом звернення стягнення на майнові права на грошові кошти в сумі 6 700 000,00 грн., згідно умов Договору застави (майнових прав на грошові кошти) від 30.12.2008р.

З огляду на положення ст. 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, позивач, як новий кредитор, несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання відповідачем 1 свого обов’язку третій особі 1 є належним виконанням.

Крім того, господарським судом встановлено, що на день звернення позивача суду, останнім вже було реалізоване його конституційне право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Так, рішенням Господарського суду міста Києва 07.04.2009р. по справі № 33/146 було задоволено позов Акціонерного комерційного банку "Інвестбанк"до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма"про стягнення суми основної заборгованості –1 600 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами –85 479,45 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів –46 290,41 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами – 1 067,91 грн., штраф –320,00 грн. Зазначене рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили та на його виконання видано наказ Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 р. № 33/146.

Отже, задоволення Господарським судом Київської області даного позову є неможливим, оскільки призведе до подвійного стягнення заборгованості за порушення одного і того ж виду зобов’язань ТОВ КБ "Арма", що виникли внаслідок порушення умов Міжбанківського кредитного договору № 695-08/Н від 29.12.2008р.

Доводи позивача про неможливість здійснення подвійного стягнення заборгованості за договірними зобов’язаннями третьої особи 1, у зв’язку із призначенням тимчасової адміністрації у ТОВ КБ "Арма"з 17.04.2009р. строком на один рік та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17.04.2009р. по 16.10.2009р., до уваги судом не приймаються, так як наказ Господарського суду міста Києва дійсний для пред’явлення до виконання до 26.05.2012, що значно перевищує строк, на якій призначена тимчасова адміністрація у третьої особи 1.

Таким чином, виходячи з вищенаведених обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.