ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2018 року
Київ
справа №820/3220/17
адміністративне провадження №К/9901/371/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С., (головуючого), Бегунца А.О., Старостіна В.В. у справі за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (надалі - ТУ ДСА у Харківській області), треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державна судова адміністрація України, в якому просила:
1.1.визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА в Харківській області щодо нездійснення нарахування та виплати судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначеного Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" (1801-19)
за період з 01.01.2017 по 30.06.2017;
1.2.стягнути з ТУ ДСА в Харківській області на користь ОСОБА_4 недоплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, включаючи її складові, виходячи з щомісячного розміру посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 32 000 грн.;
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 в позові відмовлено.
3.Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково.
3.1.Визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА в Харківській області щодо нездійснення нарахування та виплати судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 суддівської винагороди виходячи із посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (1801-19)
за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.
3.2. Зобов'язано ТУ ДСА в Харківській області перерахувати судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_4 суддівську винагороду за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 виходячи з розміру посадового окладу в сумі 32000,00 грн. та провести виплати суддівської винагороди з урахуванням вже виплачених сум.
3.3.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Суди попередніх інстанцій встановили:
4.1. Відповідно до рішення Харківської обласної ради народних депутатів ІІ сесії XXI скликання від 21.09.1990 затверджено протокол №2 лічильної комісії від 13.06.1990 про обрання ОСОБА_4 на посаду народного судді Київського районного народного суду міста Харкова.
4.2. Постановою Верховної Ради України від 01.06.2000 №1779-ІІI (1779-14)
ОСОБА_4 обрано на посаду судді Київського районного суду міста Харкова безстроково.
4.3. У січні-червні 2017 року позивачем отримана суддівська винагорода та її складові, виходячи садового окладу 16000,00 грн.
4.4. Доказів проходження ОСОБА_4 кваліфікаційного оцінювання суду не надано.
5. Суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувані рішення про часткове задоволення позовних вимог послався на те, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19)
встановлено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 135). Тому, у відповідача не було підстав брати до уваги норми Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19)
і визначений ним порядок розрахунку суддівської винагороди, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на рівні 1600,00 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
7. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що апеляційний суд не врахував, що положення пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ (1774-19)
стосуються визначення розміру мінімальної заробітної плати. На думку скаржника, вказані норми не змінюють розміру посадового окладу судді, встановленого частиною 3 статті 133 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VII. Тому, скаржник вважає, що у ТУ ДСА в Харківській області не було визначених законодавством підстав для нарахування позивачу суддівської винагороди та інших виплат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на рівні 3200,00 грн.
8. Учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Конституція України (254к/96-ВР)
:
"Стаття 130. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".
10. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19)
(надалі - Закон №1402-VIII (1402-19)
):
Стаття 135. Суддівська винагорода
"1. Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
3. Базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року".
Розділ ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення"
"22. Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
23. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами)".
11. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (2453-17)
(надалі - Закон №2453-VI (2453-17)
):
Стаття 133. Суддівська винагорода
"3. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат".
12. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (108/95-ВР)
(надалі - Закон №108/95-ВР (108/95-ВР)
):
Стаття 3. Мінімальна заробітна плата
"Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці".
Стаття 8. Сфера державного регулювання оплати праці
"Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власностішляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників".
13. Бюджетний кодекс України (2456-17)
:
Стаття 40. Предмет регулювання закону про Державний бюджет України
"1. Законом про Державний бюджет України визначаються:
8) розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період".
14. Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII (1801-19)
:
"Стаття 8. Установити у 2017 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень".
15. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (1774-19)
(набрав чинності 01.01.2017, надалі - Закон №1774-VIII (1774-19)
):
Розділ ІІ "Прикінцеві та перехідні положення"
"3. Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень".
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
16. Вирішуючи питання обґрунтованості поданої касаційної скарги, Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. З урахуванням наведених вище норм Конституції України (254к/96-ВР)
та Закону №1402-VIII (1402-19)
розмір посадового окладу для суддів місцевих судів до моменту проходження кваліфікаційного оцінювання складає 10 мінімальних заробітних плат.
18. Разом з тим, в межах здійснення державного регулювання оплати праці, як це передбачено статтею 8 Закону №108/95-ВР, державою прийнятий Закон №1774-VIIІ (1774-19)
, яким встановлені особливі умови визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а саме, шляхом застосування починаючи з 01.01.2017 в якості розрахункової величини при їх визначенні мінімальної заробітної плати на рівні 1600 гривень, а не 3200 гривень.
19. При цьому, норми пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" даного Закону безпосередньо не стосуються визначення розміру суддівської винагороди, адже ними врегульовано лише порядок застосування мінімальної заробітної плати.
20. Законом №1774-VIIІ (1774-19)
також не вносились зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (2453-17)
і посадовий оклад для цілей визначення суддівської винагороди залишився в залежності від 10 мінімальних заробітних плат.
21. Тому колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного суду щодо наявності суперечностей між нормами пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII (1774-19)
та нормами статті 130 Конституції України, частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII щодо можливості визначення розміру винагороди судді виключно законом про судоустрій.
22. Стаття 22 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
23. За змістом статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII, установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату в місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.
24. З урахуванням норм статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, розмір суддівської винагороди, починаючи з 01.01.2017, порівнюючи з його розміром, що діяв протягом 2016 року, не змінився.
25. Тому, безпідставними і необґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції про звуження обсягу та змісту прав позивача внаслідок прийняття Закону №1774-VIII (1774-19)
.
26. Таким чином, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, Закону №1402-VIII (1402-19)
та Закону №1774-VIII (1774-19)
, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Натомість, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення правильно застосував вказані норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права.
27. Згідно зі статтею 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
28. З огляду на це, касаційну скаргу ТУ ДСА в Харківській області слід задовольнити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 залишити в силі.
ПОСТАНОВИВ:
29. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області задовольнити.
30. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 скасувати.
31. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити в силі.
32. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич,
Судді Верховного Суду