За позовом: Фермерського господарства "ОАЗИС". / 55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Готвальда, 15 / До відповідача: Виробничо-комерційне підприємство "КАРО". /56301, Миколаївська обл., смт. Врадіївка, вул. Кооперативна, 21 / про: стягнення з відповідача 281 870, 49 грн. боргу, 106 570, 17 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 33 361 грн. пені.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Рудницька Н.В., довіреність від 06.04.2009р.

Від відповідача: Анісарев С.О., довіреність від 01.06.2008р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 281 870, 49 грн. боргу, 106 570, 17 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 33 361 грн. пені.

Відповідач заперечує проти позову, вважає безпідставними вимоги щодо 26 318,17 грн. основного боргу, 73 501, 49 грн. відсотків за користування кредитом, 39 798 грн. пені.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні - суд

між сторонами було укладено договір купівлі-продажу насіння озимої пшениці від 14.09.2007 року на суму 356 384 грн.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав, здійснив поставку товару на 356 384 грн., що підтверджується видатковими накладним (а.с.14,16,18).

Відповідно до пункту 5.1. договору від 14.09.2007 року відповідач зобов’язався сплатити вартість товару в строк до 15.10.2007 року.

Відповідач своє зобов’язання по сплаті вартості отриманого товару не виконав. Разом з тим, позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості 100 831, 68 грн. зерна кукурудзи, яка поставлялась відповідачем в період з липня по листопад 2007 року. В процесі судового розгляду відповідач погодився з доводами позивача стосовно поставки зерна кукурудзи вартістю 100 831, 68 грн. саме по договору від 14.09.2007 року, а не по договору від 12.12.2007 року. Доводи позивача підтверджуються наданими первинними документами (а.с.69-91).

Також не найшли свого підтвердження доводи відповідача стосовно сплати боргу в сумі 23 400 грн. по прибутковому касовому ордеру від 01.12.2008 року, оскільки ця сплата стосується іншої угоди, про що свідчить ціна пшениці, вказана в ордері (а.с.42).

Судом встановлена безпідставність доводів відповідача щодо сплати 52 500 грн. за отриманий товар (а.с.92-93), оскільки ці кошти були повернені відповідачу (а.с.117, 120, 123).

Таким чином, вартість неоплаченого товару склала 255 552, 32 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач не виконав своє зобов’язання по сплаті коштів за отриманий товар, сторони уклали договір № 1212-1 від 12.12.2007 року про надання товарного кредиту (а.с.10).

В пункті 1 договору сторони узгодили суму боргу – 281 870, 49 грн. Сума визначена на підставі акту звірки від 12.12.2007 року (а.с.11).

Суд не приймає доводи відповідача стосовно наявності боргу в сумі 255 552, 32 грн., тобто на 26 318, 17 грн. менше.

Відповідно приписів статей 627 - 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, зміст договору визначається на розсуд сторін, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані докази позивача та його пояснення в судовому засіданні, сума 281 870, 49 грн., яка зазначена в договорі від 12.12.2007 року, складається з суми 255 552, 32 грн. –вартості не оплаченого товару по договору від 14.09.2007 року та 26 318, 17 грн . вартості наданих послуг по сушці поставленої в рахунок боргу кукурудзи (а.с.94-103).

У відповідності зі ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір є обов’язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вимоги позивача стосовно стягнення суми 281 870, 49 грн., передбаченої в договорі від 12.12.2007 року є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 2 договору від 12.12.2007 року сторони передбачили сплату відповідачем відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 20% річних. Суд відхиляє доводи відповідача стосовно нарахування відсотків лише до 01.08.2008 року, оскільки в пункті 2 двосторонньої угоди передбачено сплату відсотків за весь час користування товарним кредитом. Отже, позивачем правомірно визначено відсотки за користування товарним кредитом за період з 12.12.2007 року по 01.11.2009 року в сумі 106 570, 17 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Сторони також узгодили відповідальність відповідача за порушення зобов’язання по своєчасному погашенню заборгованості в вигляді сплати пені в розмірі 3% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, про що свідчить пункт 4 договору від 12.12.2007 року.

Позивач розмір пені визначив за період з 01.08.2008 року по 01.02.2009 року в сумі 33 361 грн. (а.с.127).

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України для вимог щодо стягнення пені встановлено скорочений строк позовної давності в один рік. Відповідач звернувся з заявою про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені (а.с.62)

Позивач звернувся з позовом 17.11.2009 року. Період нарахування пені ним визначений з 01.08.2008 року по 01.02.2009 року. З врахуванням вимог статей 258, 267 Цивільного кодексу України нарахування пені є правомірним за період з 17.11.2008 року по 01.02.2009 року. Розмір пені складає 14 063, 52 грн., який підлягає стягненню з відповідача, в останній частині позовних вимог необхідно відмовити

Враховуючи приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 025, 04 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

Позов задовольнити .

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства "КАРО" /56301, Миколаївська обл., смт. Врадіївка, вул. Кооперативна, 21, ідентифікаційний код 32283343/ на користь Фермерського господарства "ОАЗИС" /55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Готвальда, 15, ідентифікаційний код 23404929/ 281 870, 49 грн. боргу, 106 570, 17 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 14 063, 52 грн. пені, 4 025, 04 державного мита; 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

рішення у відповідності зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.