826/14095/16 Про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги особи за Договором строкового банківського вкладу до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Комерційний банк" в порядку черговості, зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до акцептованого реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" з включеними до нього вимогами - 02.11.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський Комерційний Банк" Оберемка Романа Анатолійовича про визнання неправомірними дій;

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський Комерційний Банк" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шулежко В. П.) від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі Безименної Н. В., Аліменка В. О., Кучми А. Ю.) від 21 березня 2017 року, встановив:

I. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- визнання поважними причини пропуску позивачем строку на пред'явлення кредиторських вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський Комерційний Банк" Оберемка Романа Анатолійовича на суму невиплачених коштів за договором строкового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493,77 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Оберемка Романа Анатолійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_2 за Договором строкового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493,77 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Міський комерційний банк" в порядку черговості;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до акцептованого реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" з включеними до нього вимогами ОСОБА_2 за Договором строкового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш Стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493, грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв'язку із важкою та довготривалою хворобою він знаходився на лікуванні на денному стаціонарі, а тому не міг знати про прийняте рішення щодо ліквідації банку та був позбавлений можливості звернутися до Уповноваженої особи Фонду із заявою про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Міський комерційний банк".

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року позов задоволено частково; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Оберемка Романа Анатолійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_2 за договором строкового банківського вкладу №2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493,77 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в порядку черговості; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський Комерційний Банк" Оберемко Р. А звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 24 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в яких просить касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський Комерційний Банк" Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити, судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський Комерційний Банк" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 826/14095/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

11. Станом на 02 листопада 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу від позивача до Суду не надходили.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій установлено, що 24 березня 2014 року між позивачем - ОСОБА_2 та ПАТ "Міський комерційний банк" укладено договір строкового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний", за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти у сумі 400000 грн. на строковий депозитний рахунок строком на 184 дні з виплатою процентів.

13. 18 вересня 2014 року позивач подав до ПАТ "Міський комерційний банк" заяву про повернення вкладу на суму 400000 грн. та нарахованих відсотків у зв'язку із закінченням 24 вересня 2014 строку дії договору від 24 березня 2014 року № 2630/100/168890 "Ваш стабільний". Грошові кошти на вимогу позивача після закінчення строку дії договору банком не повернуто.

14. Згідно з виписками по особовому рахунку позивача станом на 12 липня 2016 року залишок коштів за договором строкового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року становить 229493,77 гр., з яких 200000 грн. - залишок від загальної суми вкладу, а 29493,77 грн. - нараховані відсотки.

15. 20 листопада 2014 року Правлінням Національного Банку України прийнято постанову № 732 "Про віднесення ПАТ "Міський комерційний банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк", яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк". Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк" запроваджено строком на три місяці з 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року.

16. 17 лютого 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 36 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк" до 20 березня 2015 року включно.

17. 19 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк", в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду 20 березня 2015 року прийнято рішення № 64 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенка Костянтина Володимировича строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно. Рішенням від 17 березня 2016 року № 356 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" на два роки до 19 березня 2018 року включно.

18. 18 липня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" з заявою про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів на суму невиплачених коштів за договором строкового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493,77 грн.

19. Листом від 12 серпня 2016 року № 1480 Уповноважена особа повідомила позивача про відсутність правових підстав для включення його до реєстру, оскільки останній не подав у період з 26 березня 2016 року відповідну заяву на підставі ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині задоволених вимог, виходив із того, що позивачем строк заявлення кредиторський вимог до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" пропущений з поважних причин, оскільки у період з 24 березня 2015 року по 26 квітня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні в клініці "Лісод" ("Медикс-рей Інтернешнл Груп"), що підтверджується копією довідки від 22 квітня 2016 року № 287, а тому для ефективного способу відновлення порушеного права позивача, дійшов висновку зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги позивача за договором стокового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493,77 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" в порядку черговості.

21. Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ "Міський комерційний банк" з включеними до нього вимогами ОСОБА_2 за договором стокового банківського вкладу № 2630/100/168890 "Ваш стабільний" від 24 березня 2014 року у розмірі 229493,77 грн., суди зазначили про їх передчасність, оскільки на час розгляду даної справи будь-які спірні відносити між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та позивачем відсутні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає про:

- обізнаність позивача про початок ліквідаційної процедури ПАТ "Міський комерційний банк" ще з 08 квітня 2015 року, оскільки 08 квітня 2015 року позивач особисто звернувся до ПАТ "УкрСиббанк", банку агента ФГВФО, та отримав 2000000 грн. як відшкодування коштів за вкладом;

- не застосування судами до спірних правовідносин норми спеціального закону, а саме ст. 45, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є пріоритетним для застосування в даному випадку;

- встановлення Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) присічного (преклюзивного) строку для подачі кредиторами своїх вимог до неплатоспроможного банку. Звертає увагу, що норми вказаного Закону не містять положень про можливість продовження чи поновлення тридцяти денного строку для подачі кредиторських вимог до неплатоспроможного банку за будь-яких причин його пропуску.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

24. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначає, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

26. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

27. Згідно п.1, 7 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Як встановлено ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

30. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

31. Як свідчать матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк".

32. За змістом ст. 2, 3, 4, 37, 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ) на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

33. Отже, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

35. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

36. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

37. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

38. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог особи до суб'єкта господарювання - Банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

39. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452-VI.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

41. З аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

42. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договору, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.

43. Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) у редакції, чинній на час прийняття рішень) завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

44. Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

45. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

46. Предметна підсудність, юрисдикція цивільних прав передбачена у ч. 1 ст. 15 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

47. З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд справи в порядку адміністративного судочинства є помилковим.

48. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 23 травня 2018 року у справі № 811/568/16 та від 27 червня 2018 року у справі № 819/583/16.

49. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

50. Згідно із ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

51. Відповідно до ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).

52. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

53. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що за предметом спору та суб`єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.