442/400/16-а Про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - 02.11.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя Гудим Л.Я., судді: Довгополов О.М., Святецький В.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови від 25 грудня 2015 року в справі про порушення митних правил №2963/20911/15, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на неврахування посадовою особою митниці при винесенні оскаржуваної постанови тієї обставини, що з часу вчинення позивачем порушення митних правил, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, минуло більше шести місяців, оскільки таке правопорушення є закінченим на одинадцятий день й не може розглядатись як триваюче.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил №2963/20911/15 від 25 грудня 2015 року, складену відносно ОСОБА_2; в решті задоволення позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вчинене позивачем правопорушення - перевищенні встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення більше ніж на десять діб - є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися як триваюче, відтак, виходячи із положень пункту 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ), у даному конкретному випадку провадження у справі про порушення митних правил не могло бути розпочато як таке, а отже постанова заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка М.І. №2963/20911/15 від 25 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 МК України є протиправною і підлягає скасуванню; водночас відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, вказав, що до повноважень адміністративного суду не належить закриття провадження у справі про порушення митних правил.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 25 грудня 2015 року №2963/20911/15 відмовлено; провадження у справі в частині звільнення позивача від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито.

Мотивуючи прийняте рішення, апеляційний суд зазначав, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим й до відповідальності його притягнуто в межах встановленого статтею 467 МК України шестимісячного з дня виявлення цього правопорушення строку; обставин, які б свідчили про можливість його звільнення від відповідальності на підставі статей 192, 460 МК України та розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за №1669/21981 (z1669-12) (далі - Порядок №657), не встановлено, а відтак відповідачем правомірно винесено постанову від 25 грудня 2015 року в справі про порушення митних правил №2963/20911/15; водночас, погодившись по суті з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у адміністративного суду повноважень на закриття провадження у справі про порушення митних правил, вказав про необхідність закриття в цьому випадку провадження у справі (в частині) на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права й неврахування того, що притягнення ОСОБА_2 до відповідальності відбулось після закінчення встановленого статтею 467 МК України строку, оскільки про скоєння ним правопорушення відповідач дізнався ще в березні 2015 року, отримавши орієнтування про невивезення транспортного засобу у встановлений законом строк, а тому просив його скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою, а в подальшому, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.

Згідно із частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, суди встановили, що 10 лютого 2015 року у митному режимі "транзит" через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС з Польщі до України в'їхав автомобіль марки "Renault Kangoo", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, проте у встановлений законом строк транспортний засіб з території України вивезений не був та у інший митний режим не поміщений.

Листом Львівської митниці ДФС №13-70-26/П/29-13926 від 06 листопада 2015 року позивача викликано на 03 грудня 2015 року до митного органу для надання пояснень щодо невивезення автомобіля марки "Renault", р.н. НОМЕР_1.

Прибувши у вказаний день в Управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС, позивач надав пояснення щодо причин невивезення автомобіля та вказав, що 16 лютого 2015 року біля свого будинку потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, однак довідки надати не може, адже ДАІ не викликав; в зв'язку з пошкодженнями автомобіль, починаючи з 17 лютого 2015 року знаходиться на СТО, про що надав довідку №255 від 01 грудня 2015 року, видану СПД ОСОБА_5

03 грудня 2015 року головним державним інспектором ВМО №1 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС Синицьким В.М. складено протокол №2963/20911/15 про порушення ОСОБА_2 митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України.

Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС України Мірошніченка М.І. №2963/20911/15 від 25 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500,00 грн.

Статтею 90 МК України передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

В пункті 57 частини 1 статті 4 МК України закріплено визначення поняття "товари", якими є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом (частина 1 статті 381 МК України).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 95 МК України строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини 3 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За з містом частини 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, перевищення десятиденного строку доставки автомобільного транспорту, який ввезений в митному режимі "транзит", до відповідного органу доходів і зборів України або ж його вивезення за межі митної території України, визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина 1 статті 494 МК України).

Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно із частиною 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Наведене дає підстави для висновку, що перелік триваючих правопорушень, визначений у статті 467 МК України, не є вичерпним.

' 'br' Митний кодекс України (4495-17) не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, що пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі "транзит", та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки, в даному випадку, особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Як вже вказувалось в цій постанові та встановлено апеляційним судом, оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі "транзит" 10 лютого 2015 року, то кінцевим терміном його вивезення за її межі є 20 лютого 2015 року, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був, в зв'язку з чим його листом Львівської митниці від 06 листопада 2015 року №13-70-26/П/29-13926 викликано на 03 грудня 2015 року для надання пояснень, після чого одразу складено протокол про порушення митних правил, а 25 грудня 2015 року - постанову в справі про порушення митних правил, тобто накладення на позивача адміністративного стягнення відбулось в межах встановленого законом піврічного строку з дня саме безпосереднього виявлення триваючого правопорушення.

За змістом частини 1 статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною 1 статті 192 МК України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2 розділу 8 ("Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили") Порядку №657 аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (пункт 3 розділу 8 Порядку №657).

Згідно з пунктом 5 розділу 8 Порядку №657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Отже, підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

Проте позивачем не дотримано умов можливості невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків й не надано доказів в підтвердження такого факту.

За наведеного, касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови від 25 грудня 2015 року в справі про порушення митних правил №2963/20911/15.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.