ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 398/3389/16-а(2-а/398/186/16)
адміністративне провадження № К/9901/45186/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 398/3389/16-а (2-а/398/186/16)
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Уханенко С. А., Богданенко І. Ю., Дадим Ю. М.) від 06 червня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 21 квітня 2017 року, просив:
- зобов'язати Олександрійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області та Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та ст. 26 Закону України "Про пенсійне страхування", щомісяця, починаючи з 07 червня 2016 року, довічно.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-кілометровій зоні з 10 травня 1986 року по 20 травня 1986 року, проте Олександрійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області йому відмовлено у призначенні пенсії на тій підставі, що при зверненні з заявою про призначення пенсії заявником не підтверджено дні роботи безпосередньо в зоні відчуження. Відмову в призначенні пенсії позивачем оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області скаргу залишено без задоволення.
3. Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2017 року зобов'язано Олександрійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) з 08 червня 2016 року, довічно.
В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - відмовлено.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року скасовано постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2017 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 28 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2017 року залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 20 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, в яких відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 31 січня 2013 року Кіровоградською облдержадміністрацією.
13. Після досягнення 50 років позивач, 26 серпня 2016 року звернувся до Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
14. За результатами розгляду поданої позивачем заяви, Олександрійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області прийняте рішення у формі протоколу № 2662 від 01 вересня 2016 року, в якому зазначено, що позивач не має права на пенсію, про що останнього було повідомлено листом № 7602/03-26 від 07 вересня 2016 року.
15. Рішенням, за результатами розгляду поданої 23 вересня 2016 року позивачем скарги, № 281/2-16 від 05 жовтня 2016 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області скаргу позивача залишено без задоволення.
16. Не погоджуючись з діями відповідачів щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що на підставі посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році, відомостей, що містяться в архівній довідці, запису у військовому квитку позивача, ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10 травня 1986 року по 28 травня 1986 року, в тому числі з 10 травня 1986 року по 20 травня 1986 року - в 30-кілометровій зоні, а тому має право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з наданих позивачем документів не вбачається факт перебування ОСОБА_2 саме у зоні відчуження, тобто в населеному пункті визначеному в Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджений Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
20. Зокрема, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції належно не перевірені документальні письмові докази, щодо наявності підстав призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
22. Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (796-12) (далі - Закон № 796-ХII (796-12) ).
23. Згідно ст. 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
24. Відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого у ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
25. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
26. Зі змісту наведених норм слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
27. Також, законодавець визначив, що підтвердити участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, можливо будь-якими первинними документами щодо вказаних фактів.
28. Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (51-97-п) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51), яким затверджені правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також коло осіб, яким вони видаються.
30. Відповідно до п. 5 Порядку № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.
31. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
32. В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
33. Отже, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ (796-12) , зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2, що підтверджується перереєстрованим посвідченням серії НОМЕР_1 від 31 січня 2013 року та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .
35. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, оскільки згідно посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році, відомостей, що містяться в архівній довідці, запису у військовому квитку позивача, ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10 травня 1986 року по 28 травня 1986 року, в тому числі з 10 травня 1986 року по 20 травня 1986 року - в 30-кілометровій зоні, тобто дотримані всі умови з якими законодавець пов'язує набуття такого права.
36. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено період перебування у зоні відчуження, через те, що місце несення служби позивача с. Рокитна Слобода та с. Феневичі не входять до списку населених пунктів зони відчуження, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджений Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106).
37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 29 березня 2017 року № 311, ОСОБА_2 в складі військової частини 3217 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення у період з 10 травня 1986 року по 28 травня 1986 року. Також у цій довідці вказано, що місце несення служби - Рокитна Слобода, Феневичі; місце дислокації військової частини 3217 - м. Київ; доза опромінення - 2,61 рентген. Відповідно до запису у військовому квитку, ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні, з 10 травня 1986 року по 20 травня 1986 року.
38. Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм національного законодавства, надаючи правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій у їх сукупності з обставинами справи, що були досліджені судами першої та апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що вищеозначені документи в поєднанні з наявністю у позивача статусу "учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" дають змогу стверджувати, що у 1986 ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме в зоні відчуження.
39. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно правового висновку Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а), єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
40. Враховуючи наведене, Суд доходить висновку, що судом першої інстанції надано вірну оцінку спірним правовідносинам, щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2
41. Отже, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасовуючи рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, неправильно застосувавши норми матеріального права до спірних правовідносин, дійшов хибного висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відмовив у задоволенні позовних вимог.
42. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
43. З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року підлягає скасуванню, а постанова Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2017 року - залишенню в силі.
44. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року скасувати.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2017 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб