Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Малетича М.М., Мирошниченка С.В.,

за участю представника позивача –Кривого Ю.Р. дов. №30-03/09 від 30.03.2009 року,

розглянувши касаційну скаргу касаційну скаргу ТОВ "Галсофт-Сервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ТОВ "Галсофт-Сервіс" до Шанжен Полі Топ Індастрі Девелопмент Ко., ЛТД (Shenzhen Poly Top Indastry Development Co.,LTD) Шанжен, Китай про розірвання контракту та стягнення безпідставно одержаних коштів у сумі 6150 доларів США,

У листопаді 2008 року ТОВ "Галсофт-Сервіс" звернулось до суду з позовом до Шанжен Полі Топ Індастрі Девелопмент Ко., ЛТД (Shenzhen Poly Top Indastry Development Co.,LTD) Шанжен, Китай про розірвання контракту № 31 від 16 травня 2007 року та стягнення безпідставно одержаних коштів у сумі 6150 доларів США.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27 листопада 2008 року ТОВ "Галсофт-Сервіс" відмовлено в прийнятті позовної заяви з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Ухвала мотивована тим, що місцезнаходження у юридичної особи - Шенжен Полі Топ Індастрі Девелопмент Ко., ЛТД (зареєстрована в Китайській Народній Республіці) філії представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації на території України.

Також суд дійшов висновку, що предмет спору не стосується нерухомого майна іноземного підприємства на території України, щодо якого виник спір.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року ухвалу господарського суду Львівської області від 27 листопада 2008 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ТОВ "Галсофт-Сервіс" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 27 листопада 2008 року, а справу передати до господарського суду Львівської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Стверджує, що судами порушено норми процесуального права.

Наголошує на тому, що суд порушив положення ст. ст. 123, 124 ГПК України та ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Представники відповідача у судове засідання не з’явились.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 124 ГПК України визначає компетенцію господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій.

Відповідно до положень даної статі господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій.

Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими ст. ст. 12 - 17 ГПК України.

Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо:

1) місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України;

2) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Доказів наявності філії, представництва, чи майна відповідача на території України позивач ні суду першої ні суду апеляційної інстанції не надав, як і не надав доказів існування угоди про визначення підсудності справи судам України.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при зверненні з позовною заявою позивач не довів обставин, які є підставою для розгляду справи за участю іноземного підприємства, у господарському суді України відповідно до вимог ст. 124 ГПК України.

З огляду на викладене, ухвала суду законна та обгрунтована, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року –без зміни.