Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Малетича М.М., Мирошниченка С.В.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Инвеста" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року у справі господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом ТОВ "Инвеста" до ВАТ "Міжнародний аеропорт "Сімферополь", третя особа –ВАТ "Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина", про усунення перешкод в користуванні майном,

У жовтні 2008 року ТОВ "Инвеста" звернулося до суду з позовом до ВАТ "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" про усунення перешкод у здійсненні права користування повітряним судном АН-24 бортовий номер 46742/08-04 та зобов'язання відповідача надати доступ до повітряного судна АН-24 бортовий номер 46742/08-04.

Згодом позивач уточнив позовні вимоги та просив суд: усунути перешкоди в здійсненні права користування повітряним судном АН-24 бортовий номер 46742/08-04; зобов'язати відповідача надати позивачу доступ до повітряного судна АН-24 бортовий номер 46742/08-04; зобов'язати відповідача видавати перепустки на територію відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" фізичним особам та автотранспорту за заявками товариства з обмеженою відповідальністю "Инвеста".

Відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2008 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучено відкрите акціонерне товариство "Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року рішення суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ТОВ "Инвеста" просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Стверджує, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Наголошує на тому, що заявник є єдиним правонаступником прав на майно ТОВ "Омега", зокрема, і літак АН-24 бортовий номер 46742/08-04.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 11 червня 1993 року ТОВ "Омега" уклало договір оренди з заводом №412 цивільної авіації м. Ростов-на-Дону на повітряне судно АН-24, бортовий №46742/08-04 без екіпажу.

Договором було визначено, що повітряне судно АН-24, бортовий номер 46742/08-04 передається в оренду строком до березня 1999 року.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди від 11 червня 1993 року після закінчення строку дії договору в березні 1999 року орендар стає повноправним власником повітряного судна. При цьому повітряне судно списується з балансу орендодавця.

Проте, судом також було встановлено, що між сторонами договору оренди від 11 червня 1993 року було підписано додаткову угоду, якою пункт 5.2 договору був викладений у наступній редакції: "Орендодавець передає у власність комплексу повітряне судно АН-24, бортовий номер 46742/08-04 до кінця 1995 року. При цьому повітряне судно списується з балансу орендодавця та передається на баланс комплексу.

4 лютого 2003 року ТОВ "Омега" було вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у зв'язку з прийняттям арбітражним судом рішення про ліквідацію.

Також встановлено, що засновниками ТОВ "Омега" були Московський машинобудівний завод ім. С. В. Ільюшина та ТОВ "Инвеста".

Вбачається, що на думку позивача, після ліквідації ТОВ "Омега"всі активи даного підприємства після його ліквідації перейшли до позивача в тому числі й повітряне судно АН-24, бортовий номер 46742/08-04, яке перейшло у власність ТОВ "Омега"відповідно до п. 5.2 договору оренди від 11 червня 1993 року .

На підтвердження такої позиції ТОВ "Инвеста" стверджує також і про те, що на момент ліквідації ТОВ "Омега"позивач був єдиним учасником останнього.

Підставою для звернення з позовом став факт недопуску позивача на територію ВАТ "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" для огляду та здійснення технічного обслуговування літака.

За загальним правилом право власності на майно повинно бути підтверджено певними правовстановлюючими документами.

З огляду на зазначене, суди підставно звернули увагу на положення Повітряного кодексу України (3167-12) .

Так, стаття 25 зазначеного Кодексу встановлює, що цивільні повітряні судна підлягають обов'язковій реєстрації і можуть бути зареєстровані тільки в одній державі. Цивільному повітряному судну, занесеному до державного реєстру повітряних суден України, видається реєстраційне посвідчення, що є фактом визнання його національної належності.

Відповідно до пункту 1.6 Правил реєстрації цивільних повітряних суден України(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) занесенню до Державного реєстру цивільних повітряних суден України підлягають повітряні судна, які є власністю підприємств, організацій чи товариств з юридичною адресою на території України або громадян України.

Встановлено, що на спірний літак було видано реєстраційне посвідчення №Р2732 від 29 березня 1994 року, дійсне до 1 березня 1999 року, яке свідчить що власником повітряного судна АН-24, бортовий №46742/08-04, є Російська Федерація, а орендарем - товариство з обмеженою відповідальністю "Омега".

Також суди дослідили лист Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України №1.29-9473 від 10 грудня 2008 року та встановили, що станом на 29 березня 1994 року (на дату реєстрації у державному реєстрі цивільних повітряних суден України) власником літака був завод №412 цивільної авіації.

Відомості щодо власника літака АН-24, бортовий №46742/08-04 на момент розгляду справи в Державіаадміністрації відсутні.

Відтак, вбачається, що докази того, що ТОВ "Омега" і відповідно ТОВ "Инвеста" оформляли право власності на спірний літак відсутні.

Крім того, судами було встановлено, що рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 22-30 липня 1997 року у справі №2294-2, яке вступило в силу, було встановлено, що ні ТОВ "Омега", ні ТОВ "Инвеста" не здійснювали оплату орендної плати за літак, передбачену договором, та не здійснювало оплату вартості літака.

Доказів передачі спірного літака ТОВ "Омега" відповідно до п. 5.2 договору оренди від 11 червня 1993 року Заводом №412 цивільної авіації м.Ростов-на-Дону позивачем судам не надавалось.

Наведене підтверджує висновок суду щодо того, що ні ТОВ "Омега", ні ТОВ "Инвеста" не мають відповідних правовстановлюючих документів на спірний літак, в тому числі і на право орендного користування останнім.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так само, за правилом ст. 396 ЦК України, і користувач майна, який здійснює таке користування на законних підставах, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування.

Отже, з огляду на ту обставину, що позивач не довів свої права власності та користування спірним літаком, суди підставно відмовили в задоволенні позову.

За таких обставин оскаржувані судові рішення скасуванню чи зміні не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року –без зміни.