За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш"

До Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М"

про стягнення 208 527,08 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача Рисенко В.М. за дов.

Від відповідача Саєнко Ю.М. за дов.

Обставини справи:

Пред’явлені вимоги про стягнення з відповідача 208 527,08 грн. збитків на підставі ст. 218 ГК України та ст. 610, 611, 618 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує, стверджує, що позивачем не доведено наявності жодного з елементів цивільного правопорушення у діях відповідача, що б стало підставою для відшкодування збитків, свої обґрунтування виклав у відзиві на позовну заяву.

Представником відповідача подане клопотання про застосування строків позовної давності, яка не задовольняється судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

Відповідно до приписів статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із правових наслідків порушення зобов'язання є відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за Інвестиційним договором №12.3-11-Лн будівництва офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" від 25.05.04р., а саме передав у власність позивача нежитлове приміщення меншою площею, ніж це було передбачено умовами договору, чим завдав позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" збитки, у вигляді зайво перерахованих коштів за непередану площу приміщення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст.. 623 ЦК України (435-15) , боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов‘язання.

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання за договором, наявності та розміру збитків, наявності причинно - наслідкового зв‘язку між порушенням зобов’язання та понесеними збитками.

Умовами укладеного Інвестиційного договору №12.3-11-Лн будівництва офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" від 25.05.04р. сторони погодили, що належна передача позивачу приміщення, площа якого буде уточнена після проведення відповідних замірів БТІ міста Києва, підтверджується підписаним в строк сторонами Актом прийому-передачі приміщення в термін, згідно договору.

Акт від 24.07.07р., за яким відповідач передав позивачу нежиле приміщення офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" підписаний представниками обох сторін, підтверджує прийняття позивачем належного виконання зобов'язань відповідача за Інвестиційним договором №12.3-11-Лн будівництва офісно-торгівельного комплексу "Дім Техніки" від 25.05.04р., а також містить відмітку "сторони одна до одної жодних претензій не мають".

У позовній заяві позивач не навів фактів, підтверджених належними доказами, які свідчили б про невиконання або неналежне виконання відповідачем обов’язків згідно укладеного договору, і, відповідно, понесення у зв’язку із цим збитків з боку позивача.

Інших доказів суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не є обгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 ГПК України, -

В задоволені позову відмовити.

Повне рішення складене 25.08.2010 р.