ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
За позовом Товариства рятування на водах України
до Чернівецької обласної ради
третя особа: Чернівецька центральна обласна рятувальна служба
про визнання права власності
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Лисак Л.В. - представник за довіреністю б/н від 07.07.10 р.
від відповідача: Юзьків М.І. - представник за довіреністю 08.11/08-1117 від 19.10.09;
від третьої особи: не з’явився.
В судовому засіданні 21.09.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд до Господарського суду Чернівецької області передані позовні вимоги Товариства рятування на водах України (ТОВРЯТВОД) до Чорнівської сільської ради про визнання права власності на нежитлові будівлі по вул. Чорнівській,1, в с.Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15.04.10 р. порушено провадження у справі №5/46, залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача - Чернівецьку центральну обласну рятувальну службу та призначено до розгляду на 13.05.10 р.
Ухвалою суду від 13.05.10 відкладено розгляд справи на 08.06.10, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Відповідача - Чернівецьку обласну раду.
У судовому засіданні 08.06.10 Господарський суд Чернівецької області встановив, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.04.09 р. на комплекс нежитлових будівель рятувальної станції по вул. Чорнівській,1, в с.Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області та витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 28.05.09 р. №22861116, зазначені приміщення належать до комунальної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі обласної ради.
Так, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.06.10 замінено неналежного відповідача - Чорнівську сільську раду належним - Чернівецькою обласною радою та передано справу за виключною підсудністю до господарського суду м.Києва у відповідності до вимог ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.
За резолюцією керівництва Господарського суду м. Києва справа № 5/46 передана судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою суду від 24.06.10 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу до свого провадження, присвоїла справі № 40/330 та призначила розгляд справи на 15.07.10.
У судове засідання, призначене на 15.07.10, представники сторін з'явились. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечував та просив суд відмовити у позові виходячи з наступного. Згідно рішення Чернівецької обласної ради від 27.12.1991 "Про перелік об’єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад народних депутатів" (п.2.15 додатку 1) обласна рятувальна станція з усім майном передана до комунальної власності обласної Ради народних депутатів, про що було підписано відповідний акт. Право власності на спірне майно зареєстроване за територіальними громадами сіл, селищ, міст області в особі Чернівецької обласної ради.
Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку наданням додаткових доказів.
Суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 05.08.10.
29.07.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну підстави та предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд:
- Визнати рішення № 44 від 28.04.2009 Виконавчого комітету Чорнівської сільської ради недійсним.
- Визнати Акт передачі у комунальну власність Чернівецької обласної ради народних депутатів підприємств, установ та організацій, що були у підпорядкуванні Республіканського Товариства рятування на водах України станом на 01.01.1992 року недійсним.
- Визнати право власності на рятувальну станцію літ. А –Адмінбудинок 82,3 кв.м., літ.Б –гараж сауна 120,4 кв.м., літ. В –сарай 18,6 кв.м., літ. Г –сарай 7,0 кв.м., літ. Д –вбиральня 2,3 кв.м., № 1 –огорожа, що розташована в с. Чорнівка Новоселицького району Чернівецької обл.., вул. Чорнівська, 1 за Товариством рятування на водах України.
У судове засідання 05.08.10 з’явилися представники позивача.
Суд, розглянувши подану позивачем заяву про зміну підстави та предмету позову у судовому засіданні, відмовляє в прийнятті вказаної заяви, з огляду на наступне.
Позивач, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI (2453-17)
), вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки позивачем подано заяву про змінену предмету та підстави позову й після початку розгляду справи 40/330 по суті, суд відмовляє в прийнятті зазначеної заяви.
Також 29.07.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про залучення до справи у якості відповідача-2 Виконавчого комітету Чорнівської сільської ради, оскільки в заяві про зміну підстави та предмету позову позивач просить визнати недійсним саме рішення Виконкому Чорнівської сільської ради № 44 від 28.04.2009.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про залучення до справи іншого відповідача в зв’язку з його необґрунтованістю.
Крім того, 29.07.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про витребування доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.
Суд задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд справи на 21.09.10 у зв’яжу з неявкою в судове засідання представника відповідача та третьої особи, а також необхідністю витребувати додаткові докази по праві.
В судове засідання 21.09.10 представники позивача та відповідача з’явились, представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
У зв’язку з передачею відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 організацій рятувальної служби на воді Республіканському товариству рятування на воді, 02.11.1988 було прийнято розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 472-р, яким передбачена передача рятувальних служб з підпорядкування Мінжитлокомунгоспу УРСР до Товариства організацій рятувальної служби, а також виділення асигнувань Товариству з цільовим призначенням для фінансування організацій рятувальної служби.
19.05.1989 виконавчим комітетом Чернівецької обласної ради було прийнято розпорядження № 135-р "Про передачу рятувальної служби", яким передбачено передачу Товариству рятуванню на воді України в особі обласного товариства рятування на воді рятувальної станції ІІ-го розряду с. Чорнівка Новоселицького р-ну. Передача рятувальної станції було здійснено за актом приймання-передачі від 18.07.1989 року.
27.12.1991 року Чернівецькою обласною радою було прийнято рішення "Про перелік об’єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад народних депутатів", відповідно до п.2.15 додатку 1 "Перелік державного майна, що знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів" якого обласна рятувальна станція знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів. На виконання вказаного рішення Чернівецька обласна рятувальна станція була передана Республіканським товариством рятування на водах України у комунальну власність Чернівецької обласної Ради народних депутатів за актом б/д.
рішенням Чернівецької обласної ради від 09.07.1998 № 45-2/98 "Про порядок управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" було затверджено перелік об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснюють структурні підрозділи облдержадміністрації та інші органи виконавчої влади", до п. 28 якого включена рятувальна станція на базі відпочинку "Чорнівка" .
На підставі рішення виконавчого комітету Чорнівської сільської ради від 28.04.09 № 44 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.05.2009 року, відповідно до якого комплекс нежитлових будівель рятувальної станції за адресою: Чернівецька обл. Новоселиць кий район, с. Чорнівка, вул. Чорнівська, буд..1, що складається з не житлової будівлі адмінбудинку літ. А – 66,60 кв.м., нежитлової будівлі гараж-сауна літ. Б–186,70 кв.м., сараю літ. В, сараю літ. Г, вбиральні літ. Д, огорожі, належить на праві комунальної власності територіальній громаді сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради.
Вказане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.05.2009 року було зареєстровано Новоселицьким комунальним бюро технічної інвентаризації 28.05.2009 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.
рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
З огляду на те, що відповідно до рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 року спірний об’єкт знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів, то представницький орган територіальної громади, відповідно до вимог та на підставі чинного законодавства здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту перебування спірного об’єкту – нежитлових будівель рятувальної станції, що розташована за адресою: вул. Чорнівська,1, с. Чорнявка Новоселицького р-ну Чернівецької області у його власності.
Судом не приймаються посилання позивача на постанову Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199, розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 472-р від 02.11.1988, розпорядження виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів № 135-р від 19.05.1989, оскільки вказаними актами передбачалась передача організацій рятувальної служби з підпорядкування Міністерству житлово-комунального господарства УРСР до підпорядкування Республіканському товариству рятування на воді, а не передача спірних приміщень з державної власності у власність позивача.
Стосовно довідки позивача № 08 від 24.02.2010 про перебування на балансі Чернівецької обласної рятувальної служби будівлі рятувальної станції бази відпочинку "Чорнявка" суд зазначає наступне.
Перебування нерухомого майна на балансі ще не є безспірною ознакою права власності на таке майно. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у володінні підприємства, в даному випадку позивача. Передача майна на баланс не змінює статусу майна і належність його до комунальної власності.
Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами.
Враховуючи викладене вище, та ту обставину, що позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджували його право на спірне майно та не доведено порушення відповідачем його прав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
дата підписання рішення 29.09.2010р.