За позовом: публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет", м. Запитів, Львівська область

про стягнення 44303,17 грн. боргу, розірвання договору №178/2007-ГВ про надання послуг оренди не житлових приміщень від 01.05.2007 р.; зобов’язання ТзОВ "Кадет" звільнити не житлове приміщення площею 50 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Костелівка, 40.

за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет", с. Запитів, Львівська область

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м. Львів

про стягнення 259600,81 грн. вартості поліпшень

суддя Масловська Л.З.

секретар Зубачик Н.Б.

За участю представників сторін:

від позивача –Кужель М.С. - представник

від відповідача – Кордонець М.Г. –представник

Суть спору: Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством "Фірма "Нафтогазбуд", м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет", с. Запитів, Львівська область, про стягнення 43993,19 грн. боргу, розірвання договору №178/2007-ГВ про надання послуг оренди нежитлових приміщень від 01.05.2007 р.; зобов’язання ТзОВ "Кадет" звільнити нежитлове приміщення площею 50 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Костелівка, 40. Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 25.11.2009 року позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет" 44303,17 грн. боргу, розірвати договір №178/2007-ГВ про надання послуг оренди нежитлових приміщень від 01.05.2007 р.; зобов’язати ТзОВ "Кадет" звільнити нежитлове приміщення площею 50 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Костелівка, 40.

24.11.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадет", с. Запитів, Львівська область, звернулось із зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м. Львів, про стягнення 259600,81 грн. вартості поліпшень.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.10.2009 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 29.10.2009 р., 24.11.2009 р., 10.12.2009 р., 12.01.2010 р., 26.01.10р., 04.02.10р.,16.03.10р., 30.03.10р., 27.04.10р., 18.05.10р., 26.08.10р., 08.09.10р. Крім того в судових засіданнях оголошувалися перерви 15.02.10р., 23.02.10р.

Представникам сторін роз’яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представники позивача первісний позов підтримали, з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог. Ствердили, зокрема, що 01.05.2007 р. між право попередником позивача та відповідачем був укладений договір про надання послуг оренди нежитлових приміщень №178/2007-ГВ, за яким відповідач отримав в оренду приміщення площею 50 кв.м. по вул. Костелівка у м. Львові. Однак, відповідач неналежно виконував обов’язки по сплаті орендної плати, сплативши за період з 01.05.2007 р. по 10.09.2009 р. лише 25921,29 грн. Сума боргу становить 44303,17 грн.. Просить первісний позов задовольнити. Зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на сплив строку позовної давності, який просить застосувати.

Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у зустрічному позові. Ствердив, зокрема, що 30.07.1993 р. між право попередниками сторін був укладений договір №28/93 на оренду не житлових приміщень, додатком №5 до якого відповідачу було дозволено провести переобладнання частини підвального приміщення в спортивно-оздоровчий комплекс. За згодою позивача були проведені відповідні покращення, позивачем був погоджений кошторис в сумі 329,54 тис. крб., що в цінах 2009 р. становить 303,594 тис. грн.. відповідно до п. 6 вказаного додатку позивач зобов’язався компенсувати відповідачу понесені витрати згідно кошторису витрат, а устаткування, інвентар, переобладнання, які стали невід’ємною частиною приміщення переходять у власність позивача. Однак, позивач вартість покращень не компенсував, тому листом №67 від 03.09.2009 р. відповідач просив зарахувати частину цієї суми в розмірі 43993,19 грн. в погашення розміру орендної плати, а різницю сплатити. З цієї дати вважає початок перебігу строку позовної давності. Однак, оплата проведена не була, у зв’язку із чим просить в частині первісного позову припинити провадження у справі, а зустрічний позов задовольнити. В судове засідання подав уточнення позовних вимог, а саме просить задовити зустрічний позов з врахуванням 20% амортизації за період з 1997р. по 2009р., що становить 242 875,20 грн. У зв’язку із зарахування зобов’язань суми вартості поліпшень та орендної плати, нарахованої позивачем по первісному позові (242 875,20грн.- 43993,19грн.) становить 198 882,01 грн. вартості поліпшень.

Ухвалою від 18.05.2010р. по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу за клопотанням позивача, однак останній не сплатив рахунку, висталеного екпертною установою за проведення експертизи. Матеріали справи експертом були поверненні до суду. Ухвалою від 23.07.10р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд на 26.08.2010р.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив .

Публічне акціонерне товариство "Фірма "Нафтогазбуд" є правонаступником акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" та Орендної будівельно-монтажної фірми "Нафтогазбуд".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадет" є правонаступником орендного підприємства "Кадет", що підтверджується п. 1.2. статуту, зареєстрованого 21.12.1994 р. Франківською районною адміністрацією м. Львова. Розпорядженням виконкому Франківської районної ради народних депутатів №1283 від 21.12.1994 р. "Про перереєстрацію Орендного підприємства "Кадет" в ТзОВ "Кадет", п. 2 наказу РВ ФДМ України по львівській області №698 від 12.08.1994 р. "Про припинення діяльності орендного підприємства "Кадет". У свою чергу, орендне підприємство "Кадет" було правонаступником малого державного підприємства "Кадет", що підтверджується п. 1.3. статуту орендного підприємства "Кадет", зареєстрованого 29.03.1993 р.

30.07.1993р. між право попередником позивача (орендодавець) та право попередником відповідача (орендар) був укладений договір №28/93 на оренду не житлових приміщень згідно із п. 1 якого орендодавець передав орендарю в оренду з 01.08.1993 р. до 01.12.1995 р. в користування не житлові приміщення в будинку №40 по вул. Костелівка у м. Львові (гуртожиток БУ-7), а саме складські підвальні приміщення площею 52,5 та 37,6 кв.м., офісне приміщення 12,6 кв.м., усього –112,7 кв.м.. Згідно із п.16 договору, після закінчення терміну договору, весь інвентар і устаткування, встановлене орендарем за його кошти і яке стало невід’ємною частиною приміщення, переходять у власність орендодавця з відповідною компенсацією коштів орендарю. Додатком від 18.05.1994 р. до вказаного договору в п. 5 було передбачено, що згідно з п. 8 договору оренди з дозволу орендодавця орендар за власні кошти протягом 1994 р. проведе переобладнання частини підвального приміщення площею 52 кв.м. в спортивно-оздоровчий комплекс з умовою його використання в т.ч. і працівниками орендодавця. Пунктом 1 вказаного додатку було змінено площу наданих в оренду приміщень, а саме: складські підвальні площею 107 кв.м., офісне площею 50 кв.м., про що було складено відповідний акт від 18.05.1994 р. прийоми-передачі орендованих приміщень.

Згода на проведення невід’ємних покращень була отримана відповідачем, що підтверджується листом АТ фірми "Нафтогазбуд" №01/425 від 18.05.1994 р., затвердженим вказаною організацією кошторисом на загальну суму 329,54 тис. крб. в цінах 1993 р..

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт і витрат за 1995 р., "процентовкою" добудови спортивно-оздоровчого комплексу в підвальному приміщенні гуртожитку, актами звірки виконаних підрядних робіт, станом на 01.01.1995 р. відповідачем було забезпечено виконання робіт на загальну суму 329540000 крб., що також не заперечувалось позивачем у судових засіданнях.

Додатком б/д до договору №28/93 від 30.07.1993 р. "На оренду нежитлових приміщень", була змінена площа орендованих складських приміщень на 102 кв.м., а п. п. 5, 6 додатку було встановлено, що згідно з п. 5 додатку до договору від 18.05.1994 р. орендарем виконані роботи по переобладнанню частини підвального приміщення в спортивно-оздоровчий комплекс на 329540000 крб. Орендодавець у відповідності з п. 15 договору оренди №28/983 від 30.07.1993 р. компенсує орендарю витрати, понесені ним під час переобладнання частини підвального приміщення в спортивно-оздоровчий комплекс згідно кошторису витрат. Устаткування, інвентар, переобладнання, які стали невід’ємною частиною приміщення, переходять у власність орендодавця. Доказів компенсації таких витрат відповідача позивачем суду не надано.

12.03.1996 р. між тими ж сторонами був укладений договір №9/94 на оренду не житлових приміщень, за яким позивач передав відповідачу в оренду на строк з 01.12.1995 р. по 01.12.1999 р. офісне приміщення площею 50 кв.м. та складські приміщення площею 102 кв.м. у тому ж будинку. Згідно із п. 2 вказаного договору, підвальні приміщення передаються орендарю з устаткуванням, інвентарем, в т.ч. переобладнаним в спортивно-оздоровчий комплекс частини підвального приміщення силами орендаря згідно акту. Згідно із п. 13 договору, у випадку припинення договору, устаткування, інвентар, які встановлені орендарем за його кошти і є його власністю і стали невід’ємною частиною приміщення, переходять у власність орендодавця відповідною компенсацією коштів орендарю. 03.01.1997 р. між тими ж сторонами був укладений договір №03/1 оренди не житлових приміщень, згідно із п. 1.1. якого орендодавець зобов’язується передати орендарю в тимчасове користування не житлові приміщення площею 50 кв.м. в будинку по вул. Костелівка, 40 для офісу строком (з урахуванням додаткових угод) до 31.12.2004 р.. 01.12.2004 р. між тими ж сторонами на оренду тих же приміщень був укладений договір про надання послуг оренди не житлових приміщень №453/2004-юр.

01.05.2007 р. між тими ж сторонами на оренду тих же приміщень був укладений договір №178/2007-ГВ про надання послуг оренди не житлових приміщень, згідно із п. п. 3.1., 3.2. якого орендар зобов’язався сплачувати орендну плату в сумі 2478,51 грн. не пізніше семи календарних днів після отримання рахунку. З матеріалів справи вбачається, що рахунки відповідачу на сплату орендної плати виставлялись на загальну суму з 01.05.2007 р. по 10.09.2009 р. 70224,46 грн.. Однак, жодних доказів дати вручення таких рахунків відповідачу, суду не надано. З матеріалів справи, зокрема, банківських виписок вбачається та сторонами не заперечується фактична оплата відповідачем 25921,29 грн. орендної плати, у зв’язку із чим залишок несплаченої суми орендної плати за вказаний період становить 43993,19 грн.

Як вбачається з акту від 28.10.2009 р. прийомки –передачі орендованих приміщень, підписаних представниками сторін та комендантом гуртожитку, орендовані відповідачем приміщення були повернуті позивачу. Тому, нарахування позивачем у заяві про збільшення від 25.11.2009р. додатково 309,98грн. орендної плати є неправомірними. Доказів зворотнього, зокрема, продовження використання відповідачем цих приміщень станом на дату прийняття рішення, суду не надано.

Згідно із п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору. Враховуючи наведене, в частині вимоги про звільнення приміщення провадження у справі слід припинити, поклавши судові витрати в цій частині на відповідача, враховуючи, що таке звільнення відбулось після порушення судом провадження у справі. З цієї підстави слід також припинити провадження у справі в частині вимог про розірвання договору, враховуючи. що договірні відносини сторін припинились, орендоване майно було повернуто позивачу.

Листом №67-ю від 03.09.2009 р. відповідач просив провести залік та зарахувати вартість несплаченої позивачем компенсації за роботи по переобладнанню підвального приміщення в рахунок орендної плати в сумі 43993,19 грн. та просив позивача погасити різницю. Листом №82 від 12.10.2009 р. з посиланням на ст. 601 ЦК України відповідач інформував позивача про припинення зобов’язань по оренді та просив позивача погасити йому залишок боргу за вартість робіт по переобладнанню підвального приміщення в сумі 294425,81 грн. коштама.

Посилання позивача на сплив строку позовної давності по зустрічному позову, не знаходить підтвердження в матеріалах справи. Згідно із п. 6. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом. Згідно із ст. 71 ЦК УРСР, який діяв на дату існування спірних відносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Однак, у відповідності до ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Згідно із ст. 165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання. Аналогічна норма міститься у ст. 530 ЦК України. Зі змісту зазначених договорів та додатків не вбачається визначення строку виконання позивачем грошового зобов’язання по компенсації відповідачеві вартості понесених затрат на переобладнання підвальних приміщень при тому, що сам факт понесення таких витрат та їх сума позивачем не заперечувались. Відтак, перебіг строку позовної давності почався з дати вимоги відповідача, тобто, у 2009 р., а відтак позовна давність станом на дату розгляду справи судом не закінчилась. Жодних доказів ранішого звернення відповідача із вимогами про оплату, чи іншого встановлення строку виконання позивачем свого обов’язку суду не надано.

Згідно із ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Зазначеним правом скористався відповідач. При цьому, закон не обумовлює припинення зобов’язання згодою контрагента. Відтак, з дати заяви відповідача, сума його заборгованості з орендної плати була погашена. Таким чином, в цій частині вимог провадження у справі за первісним позовом слід припинити, поклавши на відповідача судові витрати. Оскільки таке погашення відбулося після порушення судом провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням суми, зарахованої в погашення боргу відповідача з орендної плати, вартість непогашених позивачем витрат відповідача на проведення невід’ємних покращень становить 198 882,01 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Таким чином, зустрічний позов підлягає до задоволення з врахуванням уточнення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судові витрати по зустрічному позову підлягають стягненню з позивача, що за вирахуванням суми судових витрат, належних позивачеві з відповідача за первісним позовом, становить 1531,39 грн. державного мита та 181,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 272, 509, 526, 601, 629, 778 ЦК України, ст.ст. 33, 35 43, 75, 80, 82, 84 ГПК України (1798-12) , суд

1. В частині вимог за первісним позовом в сумі 43993,19грн.провадження у справі припинити.

2. В частині стягнення вимог за первісним позовом в сумі 309,98 грн. відмовити.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", м. Львів, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кадет", м. Запитів, Львівська область, 198 882,01 грн. боргу, 1531,39 грн. державного мита та 181,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.