Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши

заяву Прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рівненському районі

до відповідача 1 Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"

до відповідача 2 Приватної агропромислової фірми "Брошукова"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-Б"

про визнання недійсним рішення третейського суду від 23 грудня 2008 року.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарасюк Р.В. (дов. № 3138/10-30 від 01.03.2010р.);

від відповідача 1: Вайншельбойм М.І. (дов. № 5 від 09.02.2010р.);

від відповідача 2: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився;

прокурор: Зубілевич К.М..

5 березня 2009 року Прокурор Рівненського району (надалі –Прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рівненському районі (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з заявою до Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"(надалі –Відповідач 1) та Приватної агропромислової фірми "Брошукова"(надалі –Відповідач 2) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро"від 23 грудня 2008 року у справі № 14/08 (том 1, а.с. 6-9).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року (том 1, а.с. 73-77; суддя Гудак А.В.) по даній справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України), провадження у справі № 18/16 припинено з підстав –вказаних у даній ухвалі.

Дану ухвалу було оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року (том 1, а.с. 98-100) по даній справі ухвалу господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року у справі № 18/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення з підстав – вказаних у даній постанові.

Вищевказані ухвалу та постанову було оскаржено в касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 травня 2010 року (том 1, а.с. 119-123) по даній справі ухвалу господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року у справі № 18/16 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року скасовано з підстав –вказаних у даній постанові. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 5 липня 2010 року (том 1, а.с. 125-126; суддя Василишин А.Р.): прийнято справу до провадження; залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-Б"(надалі –Третя особа).

Позивач, представник Позивача в судовому засіданні та Прокурор підтримали позовні вимоги з підстав вказаних у: письмовому поясненні (том 1, а.с. 66-68); заяві про уточнення позовних вимог (том 1, а.с. 71); обґрунтуванні (том 2, а.с. 16-18).

Відповідач 1 та представник Відповідача 1 в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав вказаних у: відзиві-запереченні (том 1, а.с. 38-39); відзиві-запереченні (том 1, а.с. 134-136); нормативному обґрунтуванні заперечень (том 2, а.с. 9-11).

Відповідач 2 заперечив проти позову з підстав вказаних у: запереченні (том 1, а.с. 42-43); запереченні (том 1, а.с. 132-133).

Представник Відповідача 2 в судове засідання від 6 вересня 2010 року не з’явився.

Представник Третьої особи в судове засідання двічі не з’явився. Поштові відправлення, що направлялися Третій особі на адресу, що вказана у довідці з ЄДР (том 1, а.с. 138-141), повернені відділенням Укрпошти з відміткою про відсутність Третьої особи за зазначеною адресою (том 1, а.с. 130; том 2, а.с. 7). Водночас, згідно запису 9 в довідці з ЄДР (том 1, а.с. 138-141): 12 жовтня 2009 року Третя особа зареєструвала внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи; підтвердив своє місцезнаходження –35361, Рівненська область, Рівненський район, с. Дядьковичі, вул. Млинівська, 40 (куди Третій особі направлялися вищевказані поштові відправлення).

Як вбачається з вищевказаного, Третя особа не повідомляла орган реєстрації про зміну свого місцезнаходження.

Водночас, 6 вересня 2010 року закінчується двомісячний строк вирішення спору, визначений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи усе вищевказане, господарський суд Рівненської області вважає можливим розгляд справи без участі представників Відповідача 2 та Третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивача та Відповідача 1, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 20 вересня 2007 року КБ "Західінкомбанк"та Третя особа уклали кредитний договір № 2009-1 (том 1, а.с. 44-45), згідно пункту 1.1 якого: КБ "Західінкомбанк"надав Третій особі кредит у вигляді відкриття відкличної кредитної лінії на поточні потреби, для поповнення обігових коштів, проведення розрахунків за товар, оплати послуг, придбання основних засобів з максимальним лімітом лінії 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп. на умовах, визначених даним кредитним договором.

Водночас, 20 вересня 2007 року КБ "Західінкомбанк"та Третя особа уклали договір застави № 2009-1 (том 1, а.с. 46-47), згідно пункту 1.1 якого: цим договором забезпечується зобов’язання, що виникають з кредитного договору № 2009-1 від 20 вересня 2007 року (том 1, а.с. 44-45) та додаткових до нього договорів, укладених між КБ "Західінкомбанк"та Третьою особою; у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, КБ "Західінкомбанк"як заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно пункту 2.1 договору застави № 2009-1 від 20 вересня 2007 року (том 1, а.с. 46-47), в забезпечення виконання всіх зобов’язань, що виникають із кредитного договору та додаткових до нього договорів, Третя особа надає в заставу, як забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно: обладнання для переробки птиці виробництва "Linco France Technologie"(склад якого перераховано в даному договорі); обладнання для птахівництва (склад якого перераховано в даному договорі); обладнання для виробництва комбікормів до складу якого входить одна дробарка.

В пунктах 2.3, 2.4 договору застави № 2009-1 від 20 вересня 2007 року визначено місцезнаходження та вартість майна, що надається в заставу. Так балансова вартість становила: обладнання для переробки птиці виробництва "Linco France Technologie"(склад якого перераховано в даному договорі) –1 111 233 грн. 85 коп.; обладнання для птахівництва (склад якого перераховано в даному договорі) – 711 412 грн. 84 коп.; обладнання для виробництва комбікормів до складу якого входить одна дробарка –241 770 грн. 56 коп..

Відповідно до пункту 2.5 договору застави № 2009-1 від 20 вересня 2007 року: Третя особа повідомила, що предмет застави на день укладання цього договору перебував у заставі КБ "Західінкомбанк"згідно договорів застави № 2509-1, № 2509-2, № 2509-3 від 25 вересня 2006 року, укладених між Третьою особою та КБ "Західінкомбанк".

Одночасно з укладанням вищенаведених договорів, 20 вересня 2007 року КБ "Західінкомбанк", Третя особа та Відповідач 2 уклали договір поруки № 2009-1 (том 1, а.с. 48), згідно пункту 1.1 якого: Відповідач 2 зобов’язався перед КБ "Західінкомбанк"відповідати за виконання Третьою особою, в повному обсязі усіх зобов’язань Третьої особи, що випливають з кредитного договору № 2009-1 від 20 вересня 2007 року і додаткових до нього договорів, укладених між КБ "Західінкомбанк"та Третьою особою.

23 травня 2008 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження будь-яких власних активів Третьої особи, балансова вартість яких не є меншою подвійного розміру суми податкового боргу Третьої особи (том 1, а.с. 11). Обтяжувач –Позивач.

16 вересня 2008 року між КБ "Західінкомбанк"та Відповідачем 2 було складено акт № 1609-1 про дострокове погашення кредиту від 16 вересня 2008 року (том 1, а.с. 49). В даному акті КБ "Західінкомбанк"та Відповідач 2 вказали, що: керуючись приписами чинного законодавства та умовами пункту пунктів 3.2.13 та 4.1.3 кредитного договору № 2009-1 від 20 вересня 2007 року та розділами 1 та 2 договору поруки № 2009-1 від 20 вересня 2007 року, з урахуванням вимог до Третьої особи та Відповідача 2 про повернення кредитних коштів та погашення заборгованості, а також сплати інших платежів в порядку і розмірі передбаченому кредитним договором, КБ "Західінкомбанк"та Відповідач 2 склали даний акт про те, що Відповідач 2 сплатив кредитні кошти в розмірі 2 000 000 грн. 00 коп., погасив заборгованість по нарахованих відсотках в розмірі 13 333 грн. 33 коп., а також сплатив штрафи, пені, відповідно до пунктів 3.2.6, 3.2.16, 3.2.17 кредитного договору № 2009-1 від 20 вересня 2007 року в розмірі 13 198 грн. 09 коп..

На підставі кредитних договорів вказаних у акті прийому права власності на предмет застави від 16 вересня 2008 року (том 1, а.с. 50), в зв’язку з невиконанням Третьою особою своїх зобов’язань перед КБ "Західінкомбанк", що передбачені у даних договорах, і виконанням даних зобов’язань Відповідачем 2, до Відповідача 2 перейшли права власності на предмети застави. Серед предметів застави, на які у Відповідача 2 перейшли права власності, зокрема зазначені й: обладнання для переробки птиці виробництва "Linco France Technologie"(склад якого перераховано в даному акті); обладнання для птахівництва (склад якого перераховано в даному акті); обладнання для виробництва комбікормів до складу якого входить одна дробарка (предмети застави, які відображені в договорі застави № 2009-1 від 20 вересня 2007 року)…

9 жовтня 2008 року Відповідач 2 та Відповідач 1 уклали договір купівлі-продажу (том 1, а.с. 40-41), згідно пункту 1 якого: Відповідач 2 передав у власність Відповідача 1, а Відповідач 1 прийняв та зобов’язався оплатити на умовах цього договору вартість обладнання для переробки птиці виробництва "Linco France Technologie"(склад якого перераховано в даному договорі).

В пункті 2 договору купівлі-продажу від 9 жовтня 2008 року вказано, що: зазначене у пункті 1 цього договору обладнання належить Відповідачу 2 на праві власності на підставі договору поруки № 2009-1 від 20 вересня 2007 року, укладеного між КБ "Західінкомбанк", Третьою особою та Відповідачем 2, пунктом 6.1.3 договору застави № 2009-1 від 20 вересня 2007 року, укладеного між КБ "Західінкомбанк"та Третьою особою, та акту прийому права власності на предмет застави від 16 вересня 2008 року, складеного КБ "Західінкомбанк"та Відповідачем 2.

Пунктом 3 договору купівлі-продажу від 9 жовтня 2008 року встановлено, що: загальну вартість майна, вказаного у пункті 1 цього договору, з врахуванням його стану та ринкової вартості, Відповідач 1 та Відповідач 2 оцінили в 1 990 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ (20%).

В пункті 9 договору купівлі-продажу від 9 жовтня 2008 року висвітлено третейське застереження наступного змісту: будь-який спір, що виникає щодо цього договору або в зв’язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення у Постійно діючий третейський суд при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро"; сторони погодили, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись регламент Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро".

Як вказано Позивачем у письмовому поясненні (том 1, а.с. 66-68): 31 жовтня 2008 року Третьою особою до Позивача надано довідку КБ "Західінкомбанк"про відсутність станом на 31 жовтня 2008 року кредитної заборгованості по сплаті відсотків та за штрафними санкціями…

4 листопада 2008 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження: обладнання для переробки птиці виробництва "Linco France Technologie"(склад якого перераховано у витягу); обладнання для перероблення птиці № 2 (том 1, а.с. 12). Обтяжувач –Позивач.

9 грудня 2008 року Постійно діючим третейським судом при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро" винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 14/08 (а.с. 5 третейської справи).

12 грудня 2008 року Позивач та Рівненська міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа "Прайс"уклали договір доручення на організацію аукціону (том 2, а.с. 20-22). В пункті 1.3 договору доручення на організацію аукціону вказано, що: майном, що підлягає реалізації на аукціоні за цим договором є –обладнання для переробки птиці виробництва "Linco France Technologie", бувше у використанні, початковою ціною (за експертною оцінкою –том 2, а.с. 23-24, 27) 75 270 грн. 00 коп., описане згідно акту опису майна № 11/24-11 від 30 жовтня 2008 року (том 2, а.с. 25-26). Опис майна проведено за добу до дати отримання Позивачем від Третьої особи довідку КБ "Західінкомбанк"про відсутність станом на 31 жовтня 2008 року кредитної заборгованості по сплаті відсотків та за штрафними санкціями… (письмове пояснення в томі 1, а.с. 66-68).

23 грудня 2008 року Постійно діючим третейським судом при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро" винесено рішення від 23 грудня 2008 року по справі № 14/08 (том 1, а.с. 6-9) за позовом Відповідача 1 до Відповідача 2 про визнання чинним договору купівлі-продажу від 9 жовтня 2008 року (том 1, а.с. 40-41) та визнання права власності на обладнання для перероблення птиці виробництва "Linco France Technologie"передбачене цим договором. Зазначеним рішенням третейського суду позов задоволено повністю.

В абзаці 2 даного рішення третейського суду вказано, що: підставою для звернення до третейського суду, на думку Відповідача 1, є те, що ним 9 жовтня 2008 року був укладений з Відповідачем 2 договір купівлі-продажу обладнання для перероблення птиці виробництва "Linco France Technologie"в кількості 90 одиниць…; 14 жовтня цього ж року Відповідачем 2 за актом приймання-передачі придбане майно було передане Відповідачу 1 у власність з оплатою на умовах відстрочки платежу.

В абзаці 3 даного рішення вказано, що: в подальшому, коли Відповідачем 1 було вирішено розпочати виробництво на зазначеному обладнанні, свої права на це обладнання заявила Третя особа, що раніше володіла цим майном, а в наступному –передало його у заставу КБ "Західінкомбанк"під отримання ним кредиту, поручителем за яким виступив Відповідач 2; Третя особа вважає, що Відповідач 2 неправомірно уклав договір купівлі-продажу зазначеного майна з Відповідачем 1.

На дану обставину та на факт незалучення Третьої особи звернув увагу Вищий господарський суд України у своїй постанові від 31 травня 2010 року (том 1, а.с. 119-123), скасувавши ухвалу господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2009 року (том 1, а.с. 73-77; суддя Гудак А.В.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 року (том 1, а.с. 98-100) по даній справі, якими провадження у справі № 18/16 припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вказано Позивачем у письмовому поясненні (том 1, а.с. 66-68), ним реалізовано активи що перебували в податковій заставі (публічне обтяження Третьої особи від 4 листопада 2008 року) згідно протоколу № 1298-с від 29 грудня 2008 року (том 2, а.с. 30) про хід торгів на цільовому аукціоні за 75 270 грн. 00 коп.. За наслідком даного відчуження укладено спотовий біржовий договір № 1402/127с-08 від 29 грудня 2008 року (том 2, а.с. 28-29).

5 березня 2009 року Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся в господарський суд Рівненської області з заявою до Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"(надалі –Відповідач 1) та Приватної агропромислової фірми "Брошукова" (надалі –Відповідач 2) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро" від 23 грудня 2008 року по справі № 14/08.

12 жовтня 2009 року (згідно запису 9 в довідці з ЄДР; том 1, а.с. 138-141) Третя особа зареєструвала внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи… Водночас, згідно довідки Позивача від 2 вересня 2010 року № 418/29-116 (том 2, а.с. 19) Третя особа на дату видачі довідки перебуває на обліку в Позивача.

2 грудня 2009 року Прокурором подано заяву про відмову від позову (том 1, а.с. 54). Суд зауважує, що при новому розгляді (після відмови від позову), підтримуючи вимоги Позивача, Прокурор не подавав письмової заяви про вступ у справу.

В свою чергу, 10 грудня 2009 року Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог по справі № 18/16 (том 1, а.с. 71), в якій Позивач на підставі пункту 5 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди"просить скасувати вищевказане рішення третейського суду (оскільки третейський суд у своєму рішенні вирішив питання про права і обов’язки Третьої особи, яка не брала участі у справі)…

Водночас, як вказано вище у даному судовому рішенні, Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області 5 березня 2009 року…

Разом з тим, 5 березня 2009 року прийнято Закон України № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (1076-17) . Згідно пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень: цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (1076-17) опубліковано 31 березня 2009 року, відповідно, в силу дії пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону (1076-17) , зміни внесені до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) вступили в дію з 31 березня 2009 року.

З урахуванням того, що Прокурор звернувся до суду 5 березня 2009 року, на момент його звернення діяла редакція Закону України "Про третейські суди" (1701-15) від 14 квітня 2006 року.

Відповідно, на момент звернення Прокурора з позовом до господарського суду частина 2 статті 51 Закону України "Про третейські суди"існувала в наступній редакції: рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Водночас, згідно частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (редакція від 15 жовтня 2008 року, що діяла до 31 березня 2009 року): прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави; з метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

В силу дії частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (редакція від 15 жовтня 2008 року, що діяла до 31 березня 2009 року): у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача .

Відповідно, з 11 березня 2009 року (дата винесення ухвали про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду –том 1, а.с. 1) Позивач, в силу дії частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, набув статусу позивача (з урахуванням усього вищевказаного, станом на 11 березня 2009 року частина 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди"не була доповнена пунктом 5, на який посилається Позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог по справі № 18/16 [том 1, а.с. 71], оскільки вищевказані зміни до Закону не вступили в дію; крім того, з урахуванням усього вищевказаного, станом на 11 березня 2009 року, в силу дії частини 2 статті 51 Закону України "Про третейські суди", лише сторона в третейській справі могла оскаржити рішення третейського суду).

Враховуючи усе вищевказане у даному судовому рішенні, на момент звернення Прокурора до господарського суду (5 березня 2009 року) та на момент прийняття місцевим господарським судом заяви до розгляду (11 березня 2009 року) не існувало правових норм, за якими рішення третейського суду могли оскаржити треті особи.

Відповідно до пункту 1.3 Рекомендації президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" від 11 квітня 2005 року № 04-5/639 (v0639600-05) (редакція від 15 листопада 2007 року –чинна на момент звернення Прокурора до суду): Закон (1701-15) передбачає можливість подання заяви про скасування рішення третейського суду лише стороною у справі (частина друга статті 51 Закону); отже, місцевий господарський суд повинен відмовляти у прийнятті такої заяви, якщо її подано не стороною у справі, тобто позивачем або відповідачем, які згідно зі статтею 2 Закону не були сторонами третейського розгляду; треті особи відповідно до частини третьої статті 34 Закону не користуються правом оскарження рішення третейського суду.

Згідно частин 1, 2 пункту 1.6 Рекомендації президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" від 11 квітня 2005 року № 04-5/639 (v0639600-05) (редакція Рекомендації чинна, як на момент подачі позовної заяви до суду, так і на час вирішення справи при новому розгляді): господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у частині третій статті 51 Закону перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає; отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені у зазначеній нормі Закону, у прийнятті відповідної скарги слід відмовляти.

Згідно пункту 1.3 та частин 1, 2 пункту 1.6 Рекомендації президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" від 11 квітня 2005 року № 04-5/639 (v0639600-05) (редакція від 15 листопада 2007 року – чинна на момент звернення Прокурора до суду) господарський суд при надходженні заяви Прокурора мав відмовити у її прийнятті. Водночас, даного вчинено не було. Заява Прокурора в особі Позивача була прийнята до розгляду… Проте, прийняття даної заяви не спростовує факту відсутності на момент подачі даної заяви та на момент її прийняття правових норм, за якими рішення третейського суду могли оскаржити треті особи –що в свою чергу, призводить господарський суд до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви.

Якщо ж, за момент подачі заяви брати не момент подачі Прокурором заяви, а момент подачі Позивачем заяви про уточнення позовних вимог по справі № 18/16 (том 1, а.с. 71), в якій Позивач (після відмови Прокурором від позову –том 1, а.с. 54) на підставі пункту 5 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди"просить скасувати вищевказане рішення третейського суду (оскільки третейський суд у своєму рішенні вирішив питання про права і обов’язки Третьої особи, яка не брала участі у справі), то в даному випадку суд також приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви з наступних підстав…

Як вказано вище у даному судовому рішенні, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (1076-17) опубліковано 31 березня 2009 року, відповідно, в силу дії пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону (1076-17) , зміни внесені до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) вступили в дію з 31 березня 2009 року.

Разом з тим, заява Позивача про уточнення позовних вимог по справі № 18/16 (том 1, а.с. 71) надійшла в господарський суд Рівненської області лише 10 грудня 2009 року.

Таким чином (при визначенні моменту подачі заяви –моментом подачі заяви Позивача про уточнення позовних вимог по справі № 18/16), зазначена заява подана через 8 (вісім) місяців та 10 (десять) днів після вступу в дію нової редакції Закону України "Про третейські суди" (1701-15) .

Водночас, в силу дії частини 4 статті 51 редакції Закону України "Про третейські суди" (1701-15) (в редакції Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів"від 5 березня 2009 року № 1076-VI (1076-17) , що вступив у дію [опублікований] 31 березня 2009 року): заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Як вказано вище, з моменту опублікування вищевказаних змін (момент коли Позивач дізнався про можливість оскарження третіми особами рішень третейського суду згідно пункту 5 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди") до моменту подачі відповідної заяви пройшло 8 (вісім) місяців та 10 (десять) днів.

Згідно пункту 1.4 Рекомендації президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" від 11 квітня 2005 року № 04-5/639 (v0639600-05) (редакція від 30 квітня 2009 року): частиною четвертою статті 51 Закону встановлено, що заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду; Законом (1701-15) не передбачено можливості відновлення цих строків; тому в разі їх пропуску з будь-яких причин місцевий господарський суд має ухвалою відмовити у прийнятті відповідної заяви.

Таким чином, у випадку, коли при визначенні моменту подачі заяви брати моментом подачі заяви Позивача про уточнення позовних вимог по справі № 18/16, то дана заява подана з пропуском тримісячного строку оскарження третейського суду (з дня вступу в дію норм Закону, на які посилається Позивач), а оскільки даний строк не підлягає відновленню –то при такому визначенні моменту подачі заяви Позивачем порушено строк оскарження рішення третейського суду (частина 4 статті 51 редакції Закону України "Про третейські суди" (1701-15) ).

Керуючись статтями 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. В задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро" від 23 грудня 2008 року по справі № 14/08 –відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам по справі.