16-1/1362-НМ Про визнання недійсним проведення цільового аукціону, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі з аукціону - 26.02.2009 Прийняття

Коростишівська районна державна адміністрація звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом та уточненнями до позовних вимог та просила визнати недійсними підготовку та проведення цільового аукціону від 22.10.2007 року з продажу приміщення будинку побуту № 1, розташованого за адресою: місто Коростишів, вул. Більшовицька, 53 та визнати недійсним договір купівлі-продажу ПА-5кв від 22.10.2007 року, укладений на Українській універсальній біржі, предметом якого є купівля-продаж зазначеного будинку.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 11.07.2008 року ( суддя Гансецький В.П.) позовні вимоги задовольнив, визнав недійсними підготовку та проведення цільового аукціону від 22.10.2007 року з продажу приміщення будинку побуту № 1, розташованого за адресою: місто Коростишів, вул. Більшовицька, 53 та визнав недійсним договір купівлі-продажу ПА-5кв від 22.10.2007 року, предметом якого є купівля-продаж зазначеного будинку. Рішення вмотивоване тим, що підготовка та проведення цільового аукціону від 22.10.2007 року з продажу приміщення будинку побуту № 1 були проведені Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією з порушенням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі /затв. Постановою КМУ від 15.04.2002 року № 538 (538-2002-п) / та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі / затв. Наказом ДПА України від 26.06.02 року №294/.

Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 27.11.2008 року ( судді Майор Г.І., Горшкова Н.Ф., Філіпова Т.Л.) рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2008 року залишив без змін з тих самих підстав.

З касаційними скаргами до Вищого господарського суду України звернулися Державна податкова адміністрація України у Житомирській області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Інженірінг".

Державна податкова адміністрація України у Житомирській області просить рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року скасувати, як такі що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 8.4 статті 8, підпункту 10.1.1, пункту 10.1, підпункту 10.2.1, пункту 10.2, статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", провадження у справі припинити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Інженірінг" просить рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року скасувати, як такі що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 328, 655 Господарського кодексу України, підпункту 10.1.1, пункту 10.1, підпункту 10.2.1, пункту 10.2, статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. Скарга вмотивована неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Житомирської області та постанові Житомирського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарги Державної податкової адміністрації України у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Інженірінг" задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В процесі розгляду справи господарськими судовими попередніх інстанцій було встановлено, що 22.10.2007 року на Українській універсальній біржі у місті Києві було проведено цільовий аукціон, на якому було продано за 399281,52грн. об’єкт податкової застави - будинок побуту, площею 700,2 м2, який належить Державному комунальному підприємству "Коростишівпобутсервіс" та знаходиться за адресою: місто Коростишів, вул. Більшовицька 53. Спірне майно - будинок побуту №1 знаходився на балансі Державного комунального підприємства "Коростишівпобутсервіс" та забезпечував основну господарську діяльність даного підприємства. Згідно з бухгалтерськими довідками від 05.11.2007 року № 143, 144, на балансі підприємства знаходилося інше рухоме та нерухоме майно, яке разом із спірним майном відносилося до цілісного майнового комплексу.

На підставі проведеного аукціону між Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Інженірінг" ( покупець) 22.10.2007 року укладено договір купівлі-продажу ПА-5кв зазначеного будинку за 399281,52грн. Вказаний договір був зареєстрований комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" 21.11.2007 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне комунальне підприємство "Коростишівпобутсервіс" мало податковий борг, у зв'язку з чим з 09.02.2001 року все нерухоме майно підприємства знаходилося в податковій заставі.

Приписами пункту 1.17 статті 1 Закону України № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкова застава це спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу Закону. В силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі непогашення забезпеченого податковою заставою податкового боргу одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.

У разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків ( п.п.10.1.1. п.10.1 статті 10Закону України № 2181-Ш).

Продаж активів платника податків на публічних торгах на умовах змагальності здійснюється у порядку визначеному п.п.10.2.1. п.10.1.ст. 10 Закону України № 2181-Ш, згідно з вимогами якого товари, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на зазначених біржах. У разі коли на території району або міста, де знаходяться активи платника податків, що продаються, відсутня товарна біржа, визначена центральним податковим органом, податковий орган організовує окремий позабіржовий аукціон.

У разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу платника податків, що забезпечує ведення його основної господарської діяльності, податковий керуючий зобов'язаний прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу або його частини, без застосування обмежень щодо їх вартості. Податковий керуючий не може прийняти рішення про продаж частини цілісного майнового комплексу, внаслідок якого платник податків позбувається можливості ведення його основної господарської діяльності, - у цьому випадку продажу підлягає цілісний майновий комплекс (п.п.10.1.3., 10.1.4 п.10.1 статті 10 Закону України № 2181-Ш).

Відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 року № 294 (z0545-02) ) для організації та проведення аукціонів на вповноваженій біржі створюється аукціонний комітет, до складу якого входить представник податкового органу. Організатор аукціону не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення аукціону оприлюднює в засобах масової інформації та на власній WEB-сторінці повідомлення (оголошення). Аукціонний комітет установлює шкалу кроку збільшення або зменшення ціни з урахуванням попиту та пропозицій.

Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій, відносно того, що аукціон було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок проведення аукціонів з продажу активів податків, які перебувають у податковій заставі.

Окрім того, в ході розгляду справи господарські суди попередніх інстанцій встановили, що продаж будинку побуту проводився під час дії арешту майна боржника Державного комунального підприємства "Коростишівпобутсервіс" та заборони його відчуження відповідно до постанови начальника відділу Державної виконавчої служби у Коростишівському районі від 31.01.2007 року. Запис про заборону було внесено до державного реєстру заборон та під час проведення аукціону не скасовано.

Проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна здійснюється згідно з вимогами Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 (z0745-99) . Приписами вказаного Положення, зокрема, встановлено, що в процесі підготовки торгів орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5 (z0865-99) , зареєстрованого в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами і доповненнями).

Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України вважає, що попередні судові інстанції правомірно задовольнили позовні вимоги позивача, у зв’язку з тим, що підготовка та проведення цільового аукціону відбулися з порушенням приписів Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків та за наявності арешту майна відповідача, що був накладений виконавчою службою.

За таких обставин, неспроможними є доводи скаржників, викладені в касаційних скаргах, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів у справі. Правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключною прерогативою суду першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 ?Про судове рішення (v0011700-76) ?, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, касаційні доводи не спростовують висновків викладених в постанові Житомирського апеляційного господарського суду та не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятої у справі постанови, під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним судом на підставі повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.