Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех", м. Дніпропетровськ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь

про зобов’язання прийняти продукцію

за участю:

представників сторін:

від позивача: Романенко П.В. – юрисконсульт

від відповідача: Данилова С.О. – юрисконсульт

За клопотання позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було двічі продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні по даній справі з 11 год. 50 хвил. 13.10.10р. по 13 год. 10 хвил. 13.10.10р. відповідно до вимог частини 4 статті 77 ГПК України було оголошено перерву, що знайшло своє відображення у протоколі судового засіданні по справі від 13.10.10.р.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про зобов’язання останнього прийняти продукцію, перелік якої погоджено сторонами у специфікації №3 від 15.07.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р., зокрема:

· кільцевий струмоприймач ТКК-85 УХЛ2, у кількості 2 одиниць, вартістю 31 000 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, у кількості 5 одиниць, вартістю 3 750 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, 1з +1р б/к у кількості 2 одиниць, вартістю 1 500 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, 2з б/к у кількості 2 одиниць, вартістю 1 500 грн., без урахуванням ПДВ;

· командоконтролер ЕК – 8252А у кількості однієї одиниці, вартістю 4 500 грн., без урахування ПДВ;

· командоконтролер ЕК-8203А у кількості 2 одиниці, вартістю 3 510 грн., без урахуванням ПДВ;

· трансформатор ТСПЗ, 16 кВт, 3 фази, 380/220/85 з випрямляючим пристроєм, ввідним автоматом, в кожусі, ІР20, вартістю 61 275 грн., без урахування ПДВ. Загальна вартість продукції, яка підлягає прийняттю дорівнює 128 442 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

Ш між сторонами не було укладено договір № 4600031937/52 від 15.01.08р. купівлі-продажу, а тому не має правових підстав для вчинення будь-яких дій;

Ш відповідно до пункту 4 специфікації №3 від 18.08.08р. до договору, строк поставки – 50 календарних днів з дати підписання специфікації обома сторонами. Оскільки специфікація була підписана 18.08.08р., то строк поставки витикає 07.10.08р. В обумовлений договором строк, позивач не здійснив постачання продукції на адресу відповідача, а зробив 05.12.08р. лише намір для постачання частки продукції. З урахуванням викладеного, позивач допустив прострочення постачання продукції;

Ш пункт 9.10 договору передбачає що, у випадку порушення Постачальником прийнятих на себе зобов’язань ( включаючи, однак не обмежуючись наступним: несвоєчасна або некомплектна поставка продукції; поставка неякісної продукції або такої, що не відповідає вимогам договору продукції тощо, Покупець має право застосувати до Постачальника одну або одночасно всі ( на свій погляд) наступні оперативно-господарські санкції, у тому числі:

ь одностороння відмова від виконання своїх обов’язків за договором повністю або частково, або розірвання договору.

Відповідач використовував надані статтею 611 ЦК України права та вимоги пункту 9.10 договору надіслав на адресу позивача листа від 15.10.08р. за № 07-03/1263 про відмову від виконання своїх зобов’язань.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову оцінку правовідносинам сторін, вислухавши доводи представника позивача, мотиви заперечень відповідача, враховуючи вказівки касаційної інстанції, суд встановив:

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.10р. у справі №37/185пн рішення господарського суду Донецької області від 17.09.09р. та постанову Донецького апеляційного суду від 10.11.09р. у справі №14/217 було скасовано, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. В постанові Вищого господарського суду України від 20.04.10р. у справі №37/185пн обов’язковому дослідженню підлягають, зокрема:

· під час розгляду справи та винесення рішення попередніми судовими інстанціями не було витребувано від учасників судового процесу оригінал специфікації №3 від 15.07.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р., належна оцінка йому не надавалася;

· судами не встановлювались обставини справи щодо дотримання сторонами умов пункту 9.4 договору №4600031937/502 від 15.01.08р та наявність підстав у відповідача щодо відмови від зобов’язання згідно листа від 15.10.08р. за № 07-03/1263 та не здійснення постачання електрообладнання ( пункт 9.10 догвлору);

Позов мотивовано тим, що 15.01.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю " Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех", далі - Постачальник, та відкритим акціонерним товариством " Металургійний комбінат " Азовсталь" було укладено договір купівлі-продажу № 4600031937/502, згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та сплатити продукцію, зазначену у специфікаціях до цього договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.09р. Специфікацією №3 від 18.08.08р. до договору № 4600031937/502 від 15.01.08р., далі специфікація, що є його невід’ємною частиною, сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одну одиницю та загальну вартість продукції, яка складає 128 442 грн.

У специфікації сторони узгодили умови постачання продукції та її оплати, а саме: постачання здійснюється на умовах DDP ( склад Покупця) зі строком поставки – 50 календарних днів з дати підписання специфікації обома сторонами та на умовах 100% сплати вартості продукції по факту отримання її на складі Покупця протягом 20 банківських днів з дати поставки і отримання Покупцем визначених у договорі документів та рахунку на попередню оплату.

Відповідно до листа №07-03/1263 від 15.10.08р. відповідач просив позивача не здійснювати поставку продукції за специфікацією №3 від 18.08.08р. до договору без його письмового повідомлення. Також, листом №535 від 02.12.08р. повідомив позивача про те, що перша партія замовленої продукції буде поставлена 05.12.08р., а наступні партії – за графіком перевізного транспорту в міру приймання її відповідачем попередніх партій.

На виконанні умов договору та вказаної специфікації до договору, рахунку №160 від 04.12.08р., видатковою накладною №95 від 04.12.08р. позивач, із залученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. у якості перевізника, передав продукцію на загальну суму 17 712 грн.

Відповідач відмовився від прийняття поставленої продукції, що підтверджується актом від 05.12.08р., складеним за участю працівників позивача та ОСОБА_1. Відповідач необґрунтовано відмовився прийняти продукцію, а саме не виконав своїх зобов’язань за договором, а тому позивач звернувся до суду з вимогами про зобов’язання відповідача прийняти продукцію за переліком, зазначеним у специфікації до договору та наполягає на задоволенні позову.

Дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані виходячи із наступного, зокрема:

У залежності від умов діючого законодавства, договір вважається укладеним коли сторони досягли всіх суттєвих його умов, а саме за ЦК України (435-15) відносно предмету та строку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Незалежно від того, що у ЦК України (435-15) договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а саме ст. ст. 655-697 ЦК України (435-15) , коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) . Господарський кодекс України (436-15) чітко вказує, що сторонами договору постачання можуть бути лише суб’єкти господарювання в розумінні статті 55 ГК України. Таким чином, законодавець відрізнив відповідно до вимог частини 6 статті 265 ГК України чим різниться договір поставки від договору купівлі-продажу. Сторони судового процесу є суб’єктами господарювання відповідно до вказаних вимог, а тмоу за своєю природою, між сторонами було укладено договір поставки продукції.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

За вимогами ГК України (436-15) договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст.ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України., а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Обов’язок Покупця прийняти продукцію за договором прямо випливає із положень статті 689 ЦК України та умов договору. За змістом спірного листа від 15.10.08р. за № 07-03/1263 вбачається, що відповідач відмовляється від поставки продукції, однак його посилання на пункт 9.4 спірного договору необґрунтовано. Вказаний лист містить посилання на те, що відповідач клопоче перед позивачем не здійснювати постачання продукції – електрообладнання за специфікацією №3 від 18.08.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р. до письмового повідомлення про готовність прийняти вказані запасні частини, що суперечить вимогам ст.ст. 651, 652, 654 ЦК України.

Можливість припинення відносин сторін визначена у статі 291 ЦК України (435-15) за умовою закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу, і це може бути предметом іншого спору між сторонами. Оскільки форма додаткових угод повинна відповідати основному договору, то і внесення змін до них також потребує таких вимог.

Також законодавець встановлює, що припинення договору оренди можливо тільки за згодою сторін. Крім того підстави для розірвання договору передбачені у статті 651 ЦК України, за наявністю певних умов, зокрема:

- згода сторін на це;

- за рішенням суду;

- порушення істотних умов договору

Стаття 652 ЦК України містить істотні обставини, коли можлива зміна або розірвання договору. Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настає. Ця ж сторона повинна доказати, що її вина в усуненні причин, які призвели до зміни обставин, відсутня.

Нібито пропозиція відповідача про неприйняття ним продукції чітко не вказує, які саме дії переслідував відповідач, зокрема: або він відмовляється від договору, або не має наміру прийняти продукцію за договором. На думку суд, відбуваються одночасно чотири події:

· відмова від зобов’язання;

· відмова від договору;

· відмова від прийняття простроченого виконання;

· нібито розірвання договору.

За правовою природою вказані умови різняться між собою за своїми правовими ознаками. Відмова від договору та відмова від зобов’язання не є тотожними між собою та відрізняються за змістом від поняття відмови від виконання договору та відмови від виконання зобов’язання. Термін "відмова від виконання зобов’язання", та відмова від виконання договору застосовуються до боржника, а терміни " відмова від зобов’язання ", та "відмова від договору" – застосовуються до обох сторін зобов’язання.

Відмова від договору відрізняється від розірвання договору у односторонньому порядку ( шляхом здійснення односторонньої угоди) тільки реченнями, які законодавець при цьому використовує. Відмова від простроченого виконання – це різновид неналежного виконання зобов’язання. Зобов’язання щодо постачання продукції припиняється в момент отримання Постачальником повідомлення Покупця про відмову від прийняття продукції або товарів, поставка яких прострочена. Вказані обставини підлягають обов’язковому дослідженню.

Судом досліджені умови пов’язані з дотриманням сторонами пункту 9.4 договору №4600031937/502 від 15.01.08р та відсутність підстав у відповідача щодо відмови від зобов’язання згідно листа від 15.10.08р. за № 07-03/1263 та неприйняття електрообладнання.

Таким чином, зазначене у спірному листі відповідача інформація щодо неприйняття від позивача продукції за договором постачання, не є одностороннім правочином згідно умов п.п. 9.4, 9.10 договору, та не містить чітких посилання на приписи закону щодо внесення змін до строку постачання продукції або розірвання договору тощо.

На виконання вказівок зазначених у постанові касаційної інстанції судом витребувано та досліджено оригінал специфікації №3 від 15.07.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р., та надана йому належна оцінка. Позначка у специфікації щодо дати її підписання не впливає на предмет спору. Наявність нібито двох спірних специфікацій у договорі є хибним з боку відповідача, оскільки є затягуванням виконання зобов’язання за договором. Тобто, вказана специфікація не містить зміну строків постачання продукції, прийняття чи не прийняття продукції, оскільки вказані питання не були розглянути відповідачем та передані розсуд суду.

Додатково судом досліджено лист відповідача від 17.10.08р. за №020/2416 щодо постачання товару за іншими правовідносинами ( договір № 020-2700 від 29.08.08р. який не має відношення до предмету даного спору, та лист від 20.10.08р. за №07-02/1297, оформлений згідно умов договору за допомогою факсу, який містить умови щодо зупинення відвантаження продукції, пов’язаних з важким фінансовим становищем та скорочення виробництва тощо. Вказані листи не впливають на предмет спору, однак підтверджують намір відповідача у майбутньому прийняти продукцію за договором.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Законодавець встановлює, що за загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Позивачем доведені підстави щодо зобов’язання відповідача прийняти продукції згідно переліку, визначеного у специфікації за договором поставки. Відповідач не довів правових підстав не прийняття продукції, відмови від її прийняття, та настання правових наслідків таких дій.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Інтертех" до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо зобов’язання відповідача прийняти продукцію, перелік якої погоджено сторонами у специфікації №3 від 15.07.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р., обґрунтований та підлягає задоволенню. На підставі викладеного, слід зобов’язати відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь, протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех", продукцію, перелік якої погоджено сторонами у специфікації №3 від 15.07.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р., а саме:

· кільцевий струмоприймач ТКК-85 УХЛ2, у кількості 2 одиниць, вартістю 31 000 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, у кількості 5 одиниць, вартістю 3 750 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, 1з +1р б/к у кількості 2 одиниць, вартістю 1 500 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, 2з б/к у кількості 2 одиниць, вартістю 1 500 грн., без урахуванням ПДВ;

· командоконтролер ЕК – 8252А у кількості однієї одиниці, вартістю 4 500 грн., без урахування ПДВ;

· командоконтролер ЕК-8203А у кількості 2 одиниці, вартістю 3 510 грн., без урахуванням ПДВ;

· трансформатор ТСПЗ, 16 кВт, 3 фази, 380/220/85 з випрямляючим пристроєм, ввідним автоматом, в кожусі, ІР20, вартістю 61 275 грн., без урахування ПДВ. Загальна вартість продукції, яка підлягає прийняттю дорівнює 128 442 грн., з урахуванням ПДВ, видавши наказ.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 46, 47, 49 ГПК України.

У випадку об’єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для розгляду позовних вимог зі спорів немайнового характеру. Під укладення спірного договору, сторонами визначено та погоджено вартість електрообладнання ( зроблено оцінку майна), яка дорівнює 128 442 грн., а тому розподіл витрат по державному миту відбувається з урахуванням вказаних вимог.

Витрати по державному миту в частини майнових вимог в сумі 1 284 грн. 42 коп. відносно майнових вимог, витрати по державному миту в частині вимог немайнового характеру в сумі 85 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. за подання позову покладаються на відповідача у справі - відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат " Азовсталь" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати по державному миту в сумі 642 грн. 21 коп. за подання скарги за перегляд рішення у апеляційному порядку покладаються на відповідача у справі – відкрите акціонерне товариство " Металургійний комбінат " Азовсталь".

Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за подання скарги за перегляд рішення у касаційному порядку відносяться на відповідача у справі – відкрите акціонерне товариство " Металургійний комбінат " Азовсталь".

У судовому засіданні, яке відбулося 13.10.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 599, 638, 651, 652, 654, 655-697, 712 ЦК України (435-15) , ст.ст. 173, 174, 175, 181 188, 193, 265, 266 ГК України (436-15) , ст.ст. 42, 43, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 69, ч. 4 ст. 77, 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Інтертех" до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Леп орського, 1, ід код 00191158, протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю " Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех", 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Дубиніна, 8, ід. код 20241036, продукцію, перелік якої погоджено сторонами у специфікації №3 від 15.07.08р. до договору №4600031937/502 від 15.01.08р., а саме:

· кільцевий струмоприймач ТКК-85 УХЛ2, у кількості 2 одиниць, вартістю 31 000 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, у кількості 5 одиниць, вартістю 3 750 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, 1з +1р б/к у кількості 2 одиниць, вартістю 1 500 грн., без урахуванням ПДВ;

· контактор КПД – 121, 110В, 63А, 2з б/к у кількості 2 одиниць, вартістю 1 500 грн., без урахуванням ПДВ;

· командоконтролер ЕК – 8252А у кількості однієї одиниці, вартістю 4 500 грн., без урахування ПДВ;

· командоконтролер ЕК-8203А у кількості 2 одиниці, вартістю 3 510 грн., без урахуванням ПДВ;

· трансформатор ТСПЗ, 16 кВт, 3 фази, 380/220/85 з випрямляючим пристроєм, ввідним автоматом, в кожусі, ІР20, вартістю 61 275 грн., без урахування ПДВ. Загальна вартість продукції, яка підлягає прийняттю дорівнює 128 442 грн., з урахуванням ПДВ, видавши наказ.

3. Стягнути з відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ід код 00191158, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю " Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех", 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Дубиніна, 8, ід. код 20241036, витрати по державному миту в частини майнових вимог в сумі 1 284 грн. 42 коп., витрати по державному миту в частині вимог немайнового характеру в сумі 85 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. за подання позову, витрати по державному миту за перегляд рішення у апеляційному порядку в сумі 642 грн. 21 коп., видавши наказ.

4. Витрати по державному миту в сумі 42 грн. 50 коп. за подання скарги за перегляд рішення у касаційному порядку відносяться на відповідача у справі – відкрите акціонерне товариство " Металургійний комбінат " Азовсталь".

5. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено –18.10.10р.