ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
|
11.10.10 р. Справа № 24/174
|
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славполімер" м. Слов’янськ, Донецької області
про стягнення 11856,65 грн.,
За участю представників сторін :
від позивача: Манжула А.М. – за довіреністю
від відповідача: Мусієнко А.В. – за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2010р. порушено провадження по справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славполімер" м. Слов’янськ, Донецької області про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 11489,25грн. та пені в розмірі 367,40грн.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. справу № 24/174 передано на розгляду судді Манжур В.В.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 2470/2006 від 02.03.2006р., додаткова угода № 1 від 22.06.2007р. до договору, листи № 11-06-03-063336 від 14.06.2010р., № 11-06-03-02825 від 16.03.2010р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого позивач звернувся з позовом.
Згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач надав до суду заяву від 13.08.2010р. та просить стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 11489,25грн. та пеню в розмірі 454,87грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.12.2010р. визнав позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
02.03.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славполімер" (Орендар) був укладений договір оренди за № 2470/2006 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно – нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 424,1 кв.м на першому поверсі адміністративно-побутового корпусу, розташованого за адресою: 84100, Донецьк область, м.Слов’янськ, вул.Добровольського, 2, що знаходиться на балансі Слов’янського коледжу авіаційного національного університету (Балансоутримувач), про що складений акт приймання-передачі.
Договір укладений строком на 360 днів та діє з 02.03.2006р. до 25.02.2007р. (п.10.1. договору). Згідно п.10.6. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зімну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно п.п.1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пунктів 3.1. та 3.3. договору, орендна плата визначається на підставі методики орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2006) – 1152,05грн. та перераховується Орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2. договору).
Згідно умов додаткової угоди № 1 від 22.06.2007р., яка є невід’ємною частиною договору, розмір орендної плати був змінений та становить за базовий місяць (січень 2007) -1905,36грн.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За розрахунком позивача сума заборгованості за договором виникла за період з листопада 2009р. по 19.06.2010р. та складає 11489,25грн., на стягненні якої наполягає позивач. Крім того, у зв’язку з несвоєчасною оплатою платежів за договором оренди, відповідачеві була нарахована пеня в розмірі 454,87грн.
Під час розгляду справи відповідач надав до суду постанову господарського суду Донецької області від 13.01.2010р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Славполімер" банкрутом, згідно якої підприємство боржника визнано банкрутом та введена ліквідаційна процедура строком до 13.07.2010р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.07.2010р. строк ліквідаційної процедури був продовжений до 13.12.2010р.
Згідно приписів статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Згідно п.7 зазначеної статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
, задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу.
Тобто, вищезазначене свідчить про те, що ТОВ "Славполімер" м.Слов’янськ є підприємством банкрутом, яке відсутнє за місцезнаходженням, у якого відсутнє будь-яке майно та яке не надає звітності в податкові органи, та не веде господарську діяльність згідно з нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р № 2181-ІІІ.
Згідно з нормами ч.5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Також, судом встановлено, що постановою від 13.01.2010р. у справі № 27/132Б ліквідатора зобов’язано у п’ятиденний строк з дня прийняття постанови опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Так, ліквідатором відповідача в офіційному друкованому органі "Голос України" за № 28 від 17.02.2010р. було надано оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Славполімер" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, в якому також зазначено, що заяви кредиторів приймаються протягом одного місяця від дати публікації оголошення.
Як вбачається з наведеного, позивач повинен був надати свої вимоги до ліквідатора в місячний строк з дня повідомлення про визнання боржника банкрутом, а не в межах позовного провадження.
На підставі зазначеного, вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк необґрунтовані та не підлягають задоволенню. а тому суд відмовляє в повному обсязі.
Розподіл судових витрат передбачений в статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славполімер" м.Слов’янськ, Донецької області про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 11489,25грн. та пені в розмірі 454,87грн. – відмовити.
У судовому засіданні 11.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2010р.