05/1609 Про визнання рішення загальних зборів недійсним - 19.02.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.04.2007 р. у справі №05/1609 (суддя Швидкий В.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.07.2008 р. (судді: Лобань О.І., Рудченко С.Г., Гаврилюк О.М.), позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 31.03.2005 р.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь СПД-ФО ОСОБА_1. 42,50 грн. витрат зі сплати державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ "ЛЛЛ" на користь СПД-ФО ОСОБА_1. 42,50 грн. витрат зі сплати державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі Акціонерний банк "Київська Русь" просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.07.2008 р., рішення господарського суду Черкаської області від 20.04.2007 р. у справі №05/1609 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1. про визнання рішення загальних зборів ТОВ "ЛЛЛ" від 31.03.2005 р. недійсним відмовити, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 32, ст.ст. 33, 34, 36, 42 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, з достовірністю встановленим господарським судом, т.я. господарський суд взяв до уваги висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у м.Києві №55/тд від 14.06.2006 р., який відповідно до ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України не може бути доказом у даній справі.

Позивач, відповідач-1, відповідач-2, третя особа-2, третя особа-3 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника третьої особи-1, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування гос подарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

У березні 2005 р. ОСОБА_2., який виконував обов'язки генерального директора та був учасником ТОВ "ЛЛЛ" з часткою у розмірі 1% у статутному фонді товариства, виготовив текст протоколу №11 загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 31.03.2005 р. про прийняття загальними зборами учасників рішення, згідно з яким ТОВ "ЛЛЛ" виступає майновим поручителем за зобов'язанням ТОВ "Халал" перед АКБ "Київська Русь" і передає в заставу два тепловози марки ТГМ-4 та ТГМ-4А, автодрезину марки АГМ, а також залізничну під'їзну колію довжиною 5995,6 м, що примикає до станції Кононівка Київської дирекції залізничних перевезень ДГТО "Південно-Західна залізниця", та є власністю ТОВ "ЛЛЛ", а також уповноважено директора ТОВ "ЛЛЛ" ОСОБА_2 укласти та підписати договори застави та поруки з визначенням умов цих договорів на його розсуд.

Оскільки засновник товариства ОСОБА_1. (частка якої в статутному фонді становить 98%) не отримувала повідомлення про проведення зборів учасників товариства, не приймала участь у зборах та не підписувала даний протокол, ОСОБА_1. звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2, ТОВ "ЛЛЛ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 31.03.2005 р., викладеного в протоколі загальних зборів від 31.03.2005 р. №11, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем норм ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 9 статуту ТОВ "ЛЛЛ", згідно з якими збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі і підтвердив, що збори учасників ТОВ "ЛЛЛ" він не скликав і не проводив, а протокол зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" №11 від 31.03.2005 р. підписав одноосібно за всіх учасників ТОВ "ЛЛЛ" (т. 1, а.с. 39).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 31.03.2005 р., господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт неповідомлення засновників ТОВ "ЛЛЛ" ОСОБА_3. та ОСОБА_4. про проведення загальних зборів ТОВ "ЛЛЛ" 31.03.2005 р., неприйняття ними участі у вказаних зборах і фальсифікації відповідачем-1 протоколу №11 від 31.03.2005 р. підтверджено матеріалами справи, в т.ч. вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29.05.2007 р., яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 219, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України; і відповідачем не заперечується; по-друге, оскаржуваним рішенням загальних зборів ТОВ "ЛЛЛ" порушено право позивача як учасника ТОВ "ЛЛЛ" на участь в управлінні справами товариства, а також майнові права позивача (оскільки передача в заставу майна товариства може вплинути на майновий стан товариства у разі невиконання ТОВ "Халал" своїх кредитних зобов'язань перед "АКБ "Київська Русь", що вплине і на майнові права учасників товариства).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників; учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до п. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

-порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

-позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

-порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Слід зазначити, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

-прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

-прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

-прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем визнано, що учасники ТОВ "ЛЛЛ" ОСОБА_1. та ОСОБА_4. (розмір частки яких у статутному фонді становить 99%) повідомлення про проведення зборів 31.03.2005 р. не отримували, участі у вказаних зборах не приймали, протокол не підписували, а їхні підписи на протоколі №11 від 31.03.2005 р. було виготовлено іншою особою -генеральним директором ОСОБА_2. (відповідачем-1).

Сам відповідач-1 позовні вимоги визнав у повному обсязі і підтвердив факт непроведення зборів 31.03.2005 р. і підписання протоколу зборів ним самим за всіх учасників ТОВ "ЛЛЛ".

Факт фальсифікації відповідачем-1 протоколу №11 від 31.03.2005 р. та підписів у протоколі позивача та ОСОБА_4. підтверджено також вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29.05.2007 р. у справі №1-204/2007 р., яким відповідача-1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ст. 219 Кримінального кодексу України.

Господарськими судами також встановлено факт порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів ТОВ "ЛЛЛ" як майнових прав позивача, так і права позивача брати участь в управлінні справами товариства, передбаченого ст. 10 Закону "Про господарські товариства".

Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків господарського суду фактичним обставинам справи, з достовірністю встановленим господарським судом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки зводяться до необхідності переоцінити наявні у справі докази, яким вже надано оцінку господарськими судами попередніх інстанцій.

Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.07.2008 р. у справі №05/1609 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, п. 1 ст. - 111-9,ст. - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Акціонерного банку "Київська Русь" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.07.2008 р. у справі №05/1609 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.07.2008 р. у справі №05/1609 -без змін.