П/811/353/16 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 24.10.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_2 до Львівського обласного військового комісаріату, третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, про перерахунок пенсії;

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Франківського районного суду міста Львова (суддя Мартьянова С. М.) від 21 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Судової-Хомюк Н. М., Гуляка В. В., Коваля Р. Й.) від 20 вересня 2017 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. Постановою Франківського районного суду м. Львова від 15 грудня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2; визнано неправомірною відмову Львівського обласного військового комісаріату та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 з врахуванням:

- щомісячної премії в розмірі 33,33% за підтримання бойової готовності і бездоганне виконання службових обов'язків з 01 січня 1996 року;

- щомісячної 15% надбавки за роботу з таємними документами, з 01 січня 1996 року;

- щомісячної 40% надбавки грошового забезпечення за військову службу в Збройних силах України з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2002 року;

- щомісячної 100% надбавки грошового забезпечення з 01 січня 2003 року;

- щомісячної 90% надбавки за безперервну службу з 01 травня 2003 року;

Зобов'язано розрахунок додаткових видів грошового забезпечення проводити з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років з яких нараховується пенсія.

2. 29 вересня 2016 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та просила поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2а-351/06.

3. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_8 зазначала те, що ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 15 серпня 2016 року заяву ОСОБА_8 задоволено, замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-351/06, а саме ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_8; замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-351/06, а саме боржника Львівський обласний військовий комісаріат обласний військовий комісаріат його правонаступником в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

4. Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 21 листопада 2016 року, залишеною без змін Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, задоволено заяву ОСОБА_8 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа № 2а-351/06 до виконання; поновлено ОСОБА_8 строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2а-351/06 (2а-465/651/06).

5. Не погодившись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 21 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_8 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовити.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 03 листопада 2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області до Вищого адміністративного суду України надіслано клопотання, в якому просить зупинити виконання ухвали Франківського районного суду міста Львова від 21 листопада 2016 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року до прийняття рішення по даній касаційній скарзі.

8. Представник ОСОБА_8 у запереченнях на касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України 08 листопада 2017 року, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

9. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 21 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2-а/465/651/06,6-а/465/17/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року справу за даною касаційною скаргою прийнято до провадження; відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зупинення виконання ухвали Франківського районного суду міста Львова від 21 листопада 2016 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року до прийняття рішення по даній касаційній скарзі.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій установлено, що 29 березня 2007 року на виконання постанови Франківського районного суду м. Львова від 15 грудня 2006 року видано виконавчий лист № 2а-351/06 із строком пред'явлення до виконання: три роки з 27 грудня 2006 року.

15. 30 жовтня 2008 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-351/06, виданого 29 березня 2007 року про зобов'язання Львівський обласний військовий комісаріат провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням визначених надбавок.

16. Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 26 серпня 2010 року повернуто виконавчий лист № 2а-351/06.

17. Зокрема, державним виконавцем встановлено, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про державний бюджет на 2007р." з 01 січня 2007 року функції призначення, перерахунку та виплати пенсії покладаються на Пенсійний фонд України. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 (1522-2006-п) Львівський обласний військовий комісаріат втратив законні підстави для перерахунку та виплати ОСОБА_2 заборгованості, як різницю між отриманою та перерахованою пенсією, а тому з цього питання необхідно звертатись за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

18. Стягувач ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Його правонаступником є його дружина - заявник ОСОБА_8, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 квітня 2010 року, виданого державним нотаріусом Шостої Львівської нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 3-476.

19. 23 травня 2016 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та просила замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_8, як правонаступника стягувача, а також боржника Львівський обласний військовий комісаріат у виконавчому провадженні щодо виконання рішення від 15 грудня 2006 року в адміністративній справі № 2а-351/06 його правонаступником в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

20. Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 15.08.2016 року заяву ОСОБА_8 задоволено; замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-351/06, а саме ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_8; замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-351/06, а саме боржника Львівський обласний військовий комісаріат обласний військовий комісаріат його правонаступником в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

21. У вересні 2016 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

На момент звернення із такою заявою, ухвала Франківського районного суду міста Львова від 15 серпня 2016 року про заміну сторони виконавчого провадження не оскаржувалась.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_8 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, виходив із того, що про порушене право заявниця дізналася лише в березні 2016 року, пропуск строку відбувся не з вини позивача (стягувача), у зв'язку з чим причини пропуску такого строку є поважними.

23. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що захист конституційних прав громадян України в частині одержання результатів виконання судового рішення, що набрало чинності, є пріоритетом при розгляді окремої судової справи.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ОСОБА_8 пропустила строк пред'явлення виконавчого листа до виконання; відповідно до ст. 261 КАС України строк пред'явлення виконавчого листа до виконання може бути поновлено стягувачам, проте станом на 21 листопада 2016 року ухвала від 15 серпня 2016 року про заміну сторони у виконавчому провадженні не набрала законної сили; Головне управління не було повідомлене про розгляд справи 15 серпня 2016 року у суді першої інстанції.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з наступного.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

27. Згідно ч. 1 ст. 261 КАС України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

28. Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.

29. Слід зазначити, що процесуальним законодавством не визначено переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк.

30. У рішенні "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод (995_004) .

31. Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

32. У рішенні від 26 червня 2013 року (справа № 5-рп/2013) Конституційний Суд України також вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

33. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередній інстанцій дійшли правильного висновку, що пропуск строку заявником відбувся не з її вини, у зв'язку з чим причини пропуску такого строку правомірно визнані судами поважними.

34. Оцінюючи наведені скаржником у касаційній скарзі аргументи, Суд виходить з того, що вони збігаються з доводами, викладеними у апеляційній скарзі, встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій вони не спростовують. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

35. Щодо доводів касаційної скарги про те, що Головне управління не було повідомлене про розгляд справи 15 серпня 2016 року у суді першої інстанції, як свідчать матеріали справи скаржник приймав участь у відкритому судовому засіданні у суді апеляційної інстанції при перегляді вказаного рішення із наданням своїх доводів та заперечень щодо прийняття цього рішення, отже, по цій справі відповідач отримав доступ до правосуддя.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України (у редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. 248, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 21 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2-а/465/651/06,6-а/465/17/16 залишити без змін.