Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2008 року у справі № 15/95 за позовом Приватного підприємства "Лада 2000" до Закритого акціонерного товариства "Рівнешляхбуд" про визнання договору дійсним та визнання об'єкта нерухомим майном, що підлягає державній реєстрації,

У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача про визнання укладеного між ними договору купівлі-продажу № 02-07/2001 від 10.07.2001 року дійсним і визнання об'єкту мийки-естакади (в складі мийки-естакади та естакади), по АДРЕСА_1 нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації у зв'язку з його виконанням та ухиленням від його нотаріального посвідчення.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.09.2008 року позов задоволено та визнано спірний договір купівлі-продажу дійсним і визнано мийку-естакаду (в складі мийки-естакади та естакади), по АДРЕСА_1, нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації.

В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалось.

У касаційній скарзі Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1. вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права, та прийняв рішення, яке стосується його прав і обов'язків, не залучивши до участі у справі, а тому просить зазначене судове рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржене судове рішення відповідає чинному законодавству, і тому просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте у ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доповідач -Вовк І.В.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 02-07/2001 від 10.07.2001 року за умовами якого відповідач передав у власність позивачу нерухоме майно, а саме: приміщення головного корпусу РММ, приміщення гаража на 6 місць, двохповерховий будинок контори, приміщення складу ПММ, приміщення гаража для проведення ремонтів, зовнішній водопровід, огорожа, будинок-вагончик, мийка-естакада, пожежна водойма, приміщення туалету, приміщення прохідної, за АДРЕСА_1

Згідно акту прийому-передачі від 12.07.2001 року відповідач передав зазначене нерухоме майно позивачу.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним у зв'язку з ухиленням відповідача від його нотаріального посвідчення та визнання мийки-естакади нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Ст. 107 ГПК України передбачено, що касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, у разі якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Суд першої інстанції виходячи з того, що сторони в укладеному договорі купівлі-продажу нерухомого майна дійшли згоди щодо всіх істотних умов, передбачених чинним законодавством, а відповідач ухиляється посвідчити його нотаріально, дійшов висновку про задоволення позову про визнання спірного договору дійсним та визнав мийку-естакаду нерухомим майном, яке підлягає державній реєстрації.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки судом не було враховано, як зазначає в касаційній скарзі СПД фізична особа ОСОБА_1., що він є власником нерухомого майна розташованого за АДРЕСА_1та щодо зазначеного майна і земельної ділянки на якій воно розташовано в господарському суді розглядаються інші спори в яких беруть участь він та сторони в даній справі, про що свідчать надані копії процесуальних документів з цих справ.

Отже, судове рішення в даній справі про визнання, укладеного сторонами, договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним стосується прав та обов'язків СПД фізичної особи ОСОБА_1., який стверджує про належність йому права власності на майно яке знаходиться за АДРЕСА_1, і наявність інших господарських спорів з приводу цього майна, та якого не було залучено до участі в справі.

Таким чином, місцевий господарський суд прийняв рішення, що стосується прав та обов'язків особи, не залученої до участі в справі.

За таких обставин, оскаржене судове рішення стосується прав і обов'язків Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи Смалюка Василя Васильовича та не може бути визнано законним, і тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, дійшовши висновку про визнання спірної угоди дійсною, суд не звернув уваги на те, що дану угоду було укладено 10.07.2001 року, та помилково обґрунтував такий висновок положенням ЦК України (435-15) , який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Разом з цим, приймаючи рішення в частині позову про визнання майна нерухомим, суду слід було мати на увазі вимоги ст. 16 ЦК України, якою встановлено способи захисту цивільного права та інтересу.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1задовольнити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2008 року скасувати, і справу № 15/95 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.