Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши

За участю представників сторін:

позивач – Денисов О.А. дов. від 14.01.2009 р. № 14-20-190,

відповідач –1- Селянко А.О. дов. від 22.07.2008 р. № 1718/06,

відповідач –2- не з'явились,

третя особа –Гануш О.М.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 р. (суддя – Ковтун С.А.) позов задоволено частково. Визнано за територіальною громадою міста Борисполя в особі Бориспільської міської ради право власності на комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бориспіль "Бориспільводоканал". Стягнуто з Київської обласної ради на користь Бориспільської міської ради 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 20.10.2008 р. Київського апеляційного господарського суду (судді – Студенець В.І., Поляк О.І., Попікова О.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, Київська обласна рада V скликання звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.02.2009 р. у зв’язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку справи № 6/175 до розгляду на 10.02.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Задовольняючи позовні вимоги Бориспільської міської ради V скликання про визнання за територіальною громадою міста Борисполя в особі Бориспільської міської ради право власності на комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бориспіль "Бориспільводоканал", господарський суд виходив з того, що спірний об’єкт права власності знаходиться на території територіальної громади м. Борисполя і задовольняє виключно її колективні потреби і Київська обласна рада за пропозицією Бориспільської міської ради всупереч вимогам п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) не приймає рішення про передачу спірного об’єкта до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Бориспільводоканал" було засновано на комунальній власності обласного підпорядкування, згідно Наказу № 49 від 30.08.2001 р. Київської обласної державної адміністрації, шляхом перетворення Бориспільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, зареєстрованого виконкомом Бориспільської міської ради від 11.09.1996, рішенням № 373 (п. 1.2 Статуту КП "Бориспільводоканал").

Бориспільською міською радою було прийнято рішення № 27-ІІІ-V від 29.06.2006 р. "Про погодження прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" та комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Бориспіль "Бориспільводоканал".

25.01.2007 р. Бориспільською міською радою повторно прийнято рішення № 977-10-V від 25.01.2007 р. "Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" та комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Бориспіль "Бориспільводоканал", Бориспільського міського бюро технічної інвентаризації та світлофорних об’єктів м. Борисполя".

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України (254к/96-ВР) у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 16, 46, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 10 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, рухоме і нерухоме майно, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад право суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, які проводять свою роботу сесійно. При цьому, саме органи місцевого самоврядування відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть вирішити питання їхнього відчуження. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Відтак, правомірність відчуження майна, віднесеного до комунальної власності, обумовлена необхідністю прийняття відповідного рішення з боку власника - органу місцевого самоврядування або іншого органу, якого власник уповноважив на вчинення таких дій.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до вказаних вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) рішення щодо передачі до комунальної власності м. Борисполя Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Бориспіль "Бориспільводоканал" повинна приймати Київська обласна рада, яка наділена відповідними повноваженнями.

Згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи не вбачається наявності рішення Київської обласної ради про передачу спірного об'єкту у власність територіальної громади міста Борисполя.

Слід зазначити, що при розгляді даної справи судами було враховано Постанову Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2008 у справі № 2-а-49/2008, якою визнано противоправною бездіяльність Голови Київської обласної ради Майбоженка В.В. щодо невнесення на розгляд Київської обласної ради питання про передачу об’єктів обласної комунальної власності: комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа", комунального підприємства водопровідно –каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" у власність територіальної громади міста Борисполя. Зобов’язано Голову Київської обласної ради Майбоженка В.В. внести на розгляд Київської обласної ради питання про передачу об’єктів обласної комунальної власності: комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа", комунального підприємства водопровідно –каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" у власність територіальної громади міста Борисполя. Зобов’язано Київську обласну раду розглянути та прийняти рішення про передачу об’єктів обласної комунальної власності: комунального підприємства теплових мереж Бориспільтепломережа", комунального підприємства водопровідно –каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" у власність територіальної громади міста Борисполя.

Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує на тому, що Печерським районним судом у справі № 2-а-49/2008 лише зобов'язано Київську обласну раду розглянути відповідне питання на сесії. При цьому волевиявлення щодо зміни власника відноситься до компетенції депутатів Київської обласної ради.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було законних підстав для визнання права власності за територіальною громадою міста Борисполя в особі Бориспільської міської ради на комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бориспіль "Бориспільводоканал".

Викладене свідчить про те, що судами при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди порушили і неправильно застосували норми матеріального права, в зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Київської обласної ради V скликання задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року у справі № 6/175 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.