ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 лютого 2009 р.
|
№ 41/31
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Головуючого суддів:
|
Кочерової Н.О. Мамонтової О.М. Черкащенка М.М.
|
|
розглянувши касаційну скаргу
|
дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України"
|
|
на постанову
|
Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року
|
|
у справі
|
№ 41/31 господарського суду міста Києва
|
|
за позовом
|
відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
|
|
до
|
дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України"
|
|
про
|
стягнення 5497,67 грн.
|
за участю представників сторін:
від позивача: Кисельов Є.В. дов. від 17.12.2008 року
від відповідача:Череповський Є.В. дов. від 19.08.2008 року
ВСТАНОВИВ:
В травні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 5497,67 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що в порушення умов укладеного між сторонами договору на поставку продукції матеріально-технічного призначення, відповідач, незважаючи на здійснення попередньої оплати за продукцію, до цього часу не здійснив поставки продукції позивачу на суму 5497,67 грн. в зв'язку з чим позивач втратив інтерес до цієї продукції та просив повернути 5497,67 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2008 року (суддя Спичак О.М.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача 5497,67 грн. боргу та 220 грн. судових витрат.
Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року (судді: Л.О.Кондес –головуючий, С.В.Куровський, Ю.Б.Михальська) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України"просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.11.2003 року між дочірнім підприємством "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець) укладено договір на поставку продукції матеріально-технічного призначення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю матеріально-технічну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти, оплатити продукцію та сплатити націнку постачальнику на умовах, викладених в цьому договорі.
Відповідно до п.п.3.2, 5.1 вказаного договору розрахунки здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати за узгоджену партію продукції, поставка якої здійснюється постачальником протягом 30 днів з моменту передплати.
Суди також з'ясували, що на виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 3327953,32 грн., тоді як відповідач здійснив поставку продукції на суму 3322455,62 грн., недопоставивши продукцію на суму 5497,67 грн.
Листом № юр-526 позивач повідомив відповідача про втрату інтересу до непоставленої продукції та просив повернути йому 5497,67 грн.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15)
, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 5497,67 грн. попередньої оплати є обгрунтованими та підлягають задоволення, про що правильно зазначили господарські суди попередніх судових інстанцій.
Доводи відповідача стосовно спливу строку позовної давності спростовуються наступним.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України" та відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" склали акт звірки взаєморозрахунків за період 3 01.06.2003 року по 30.09.2008 року, з якого вбачається, що сума, на яку відповідач не виконав своє зобов'язання складає 5497,70 грн. Даний акт збоку сторін підписаний головними бухгалтерами та скріплений печатками підприємств.
Відповідно до ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційним, вірно визначили, що підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед позивачем, оскільки він є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін і може слугувати підставою для перерахування коштів.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками, зробленими попередніми судовими інстанціями, та вважає, що сума попередньої оплати в розмірі 5497,67 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Наведене свідчить про те, що виносячи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України об’єктивно дослідив наявні матеріали і дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно залишив без змін рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника на порушення судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
З урахуванням викладеного підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року у справі № 41/31 без змін.
Головуючий суддя Н. Кочерова
Судді О. Мамонтова
М. Черкащенко