823/1460/17 Про визнання протиправним та скасування наказів про звільнення з органів Національної поліції, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - 24.10.2018 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (колегія суддів у складі: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Кузьмишиної О.М.) у справі № 823/1460/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази від 4 вересня 2017 року № 1360 та від 7 вересня 2017 року № 353 о/с в частині звільнення його зі служби; поновити його на посаді інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в м. Черкаси Національної поліції України; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вважав, що службове розслідування щодо нього проводилось із численними порушеннями, а звільнення зі служби в органах поліції відбулось за відсутності доказів скоєння ним дисциплінарного проступку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду України від 4 грудня 2017 року (суддя Рідзель О.А.) позов задоволено: визнано протиправними та скасовано накази Департаменту патрульної поліції від 4 вересня 2017 року № 1360 та від 7 вересня 2017 року № 353 о/с про звільнення інспектора розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 12 вересня 2017 року; поновлено його на посаді з 13 вересня 2017 року; стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 15858,81 грн та витрати на правову допомогу в сумі 1131,02 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду України від 4 грудня 2017 року, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати таке судове рішення і залишити в силі постанову суду першої інстанції, яка відповідає вимогам закону. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для призначення службового розслідування як можливе порушення службової дисципліни, крім того, від позивача не відбиралися пояснення стосовно обставин вчиненого проступку. На переконання заявника касаційної скарги апеляційним судом не враховано, що висновок службового розслідування фактично відтворює текст вироку Соснівського районного суду Черкаського суду, яким позивача визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, при цьому такий вирок не набрав законної сили.

У відзиві на касаційну скаргу Департамент патрульної поліції Національної поліції України просить залишити рішення апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу - відхилити. Вважає, що скарга не містить посилань не неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Водночас зауважує, що до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби саме за результатами встановлених в ході службового розслідування обставин, а не у зв'язку із набранням законної сили вироком суду у справі про притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції, з серпня 2016 року обіймав посаду інспектора сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в м. Черкаси.

4 вересня 2017 року відповідачем прийнято наказ № 1360 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки працівника Міністерства внутрішніх справ України, Правил етичної поведінки поліцейських позивача звільнено зі служби в поліції.

Наказом відповідача від 7 вересня 2017 року № 353о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підставою для прийняття наказів був висновок службового розслідування, затверджений 1 вересня 2017 року, яке проводилось у зв'язку із внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про відкриття кримінального провадження №42016250000000222 за ознаками вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом можливого порушення ним службової дисципліни.

Згідно з висновком службового розслідування ОСОБА_1, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи 15 листопада 2016 року в м. Черкаси по вул. Чорновола, під час попередньої домовленої зустрічі з ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 3000 грн, яка була обумовлена ним раніше, за сприяння у позитивному вирішені питання щодо погодження будівництва паркувального майданчику, після чого був затриманий працівниками УСБУ в Черкаській області.

Такі дії позивача розцінені відповідачем як вчинення дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в органах поліції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновок службового розслідування відтворював текст вироку суду, яким позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, однак вказаний вирок не набрав законної сили. При цьому жодного викладу обставин щодо іншого діяння, яке б підпадало під визначення дисциплінарного проступку, висновок службового розслідування не містив.

Приймаючи протилежне рішення та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що на позивача накладене дисциплінарне стягнення саме за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил етичної поведінки поліцейських, тоді як набрання законної сили рішенням суду про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення є іншою підставою для звільнення.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За змістом статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VIII (580-19) ) підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (580-19) встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнятий в установленому законом порядку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Сутність службової дисципліни осіб рядового і начальницького складу розкрито у статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС.

У статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС наведено перелік дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед яких - звільнення з органів внутрішніх справ (пункт 8).

Згідно зі статтею 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема: 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.1. розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 (z0541-13) , реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового та начальницького складу кримінальне правопорушення є підставою для службового розслідування.

Пунктом 1.2 Інструкції № 230 визначено, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

За змістом пункту 5.4 Інструкції № 230 якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Судом першої інстанції встановлено, що за фактом реєстрації в ЄРДР відомостей про можливе скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, 12 грудня 2016 року відповідачем затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким комісія встановила, що дані, які стали підставою для призначення розслідування, підтвердилися. Водночас комісія вважала за необхідне питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, вирішити після прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2017 року у справі №712/59/17-к позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

У зв'язку з цим відповідачем призначено інше службове розслідування за фактом можливого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни. Згідно з висновком службового розслідування, затвердженим відповідачем 1 вересня 2017 року, комісія встановила, що позивач вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, а факт отримання ним неправомірної вигоди набув значного суспільного резонансу та негативно вплинув на репутацію Управління.

Водночас, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновок службового розслідування від 1 вересня 2017 року фактично відтворює текст фабули кримінального звинувачення особи у злочині, передбаченому частиною третьою статті 368 КК України, та містить лише опис скоєного позивачем діяння, яке було предметом кримінального провадження (отримання неправомірної вигоди). Ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки саме дисциплінарного проступку, та мало б наслідком настання дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить.

При цьому вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2017 року не набрав законної сили у зв'язку з його апеляційним оскарженням, тому покладення відповідачем в основу висновку службового розслідування обставин, встановлених вказаним вироком, є неправомірним. Крім того, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є іншою підставою для звільнення зі служби в поліції, за окремим порядком реалізації.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком окружного суду про те, що оскаржувані у цій справі накази відповідача прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретно визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для їх скасування.

Водночас, суд першої інстанції помилково вважав, що службове розслідування було ініційоване всупереч вимог пункту 2.4. Інструкції №230 за відсутності на це правових підстав, однак це не вплинуло на правильність вирішення справи цим судом.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, у зв'язку з чим постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі судового рішення суду першої інстанції.