Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 у справі №2-15/4342-2008 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-тур" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явилися,

від відповідача: не з’явилися,

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" у квітні 2008 року звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-тур" про стягнення 6323,08грн. неустойки за прострочення виконання підрядних робіт за договором підряду №П 08/07 від 18.09.2007 26208,4грн. збитків у зв'язку з виконанням підрядних робіт неналежної якості.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 (суддя ІщенкоІ.А.) відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-тур" про стягнення 6323,08грн. неустойки, 26208,4грн. збитків у зв’язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 (судді: ГоликВ.С. –головуючий, БорисоваЮ.В., ЧертковаІ.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 змінено: позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-тур" задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-тур" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" 6409,96грн. в т.ч.: 6323,08грн. неустойки, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 скасовано, а справу передати до Севастопольського апеляційного господарського суду для розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 (судді: ГонтарВ.І. –головуючий, ЛисенкоВ.А., ГогольЮ.М.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 залишено без змін з тих самих підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 та прийняти нове рішення про задоволення позову у зв'язку з неповним з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" (замовник-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-тур" (підрядник-відповідач) 18.09.2007 укладено договір №П 08/07 підряду, згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати на завдання замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити монтаж фасадної навісної системи касетного типу та фасадної системи скління Текно 50 на будівлі гуртожитку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит".

Відповідно пункту 4.4 договору термін виконання робіт (45+14) починає обчислюватися у разі надходження первинного платежу від позивача на рахунок відповідача та передачі позивачем об'єкта, на якому повинні бути проведені роботи.

Пунктом 5.1.2 договору передбачено, що обов'язком підрядника також є поставити на об'єкт матеріали згідно доданої до договору відомості ресурсів та здійснити їх прийом, складування та зберігання.

Договір №П 08/07 від 18.09.2007 містить елементи договору підряду та договору поставки, оскільки його предметом є монтаж відповідних конструкцій та поставка матеріалів.

Відповідно частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідач на виконання пункту 5.1.2 договору поставив на об'єкт матеріали для виконання робіт на загальну суму 73991,69грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000007 від 16.11.2007, №РН-0000004 від 21.09.2007, підписані представником позивача та засвідчені печатками, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Вказані матеріали оплачені позивачем, що підтверджується виписками по рахунку відповідача від 20.09.2007 на суму 34000грн. та від 16.11.2007 на суму 40000грн.

Тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач виконав частину зобов'язань за договором підряду.

Пунктом 6.1 договору за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, яка нараховується від договірної ціни робіт, визначеній з урахуванням офіційного курсу інфляції із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Проте позивач щодо нарахування неустойки посилається на те, що відповідач не здійснив жодного з передбачених договором виду монтажних робіт.

Тому позивачем за прострочення виконання відповідачем робіт нараховано 6323,08грн. пені за період з 23.11.2007 по 07.03.2008.

Відповідно пункту 4.4 договору початок перебігу строку здійснення робіт ставиться у безпосередню залежність від моменту передачі позивачем об'єкту, а згідно пункту 5.2.1 договору на позивача покладено обов'язок передати підряднику об'єкт в обсязі та в терміни, встановлені дійсним договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 610 і 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання; у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Оскільки обов'язок позивача надати відповідачу об'єкт для проведення робіт закріплений договором, Цивільним кодексом України (435-15) , невиконання вказаного обов'язку привело до порушення позивачем умов договору.

Таким чином, з урахуванням частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України, статті 851 Цивільного кодексу України, невиконання відповідачем робіт з монтажу є наслідками неналежного виконання умов договору позивачем.

Тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 6323,08грн.

Також суди правильно дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням монтажних робіт, враховуючи наступне.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що в діях відповідача відсутня противоправна поведінка як і порушення зобов'язання.

Згідно статті 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивач не надав судам обох інстанцій належних доказів щодо стягнення заявлених сум.

Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 у справі №2-15/4342-2008 залишити без змін.