ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
29.11.2005
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого - Співака В.І., суддів: Гаманка О.І.,
Заїки М.М., Білуги С.В., Загороднього А.Ф., при секретарі:
Гаращенко О.М., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу
гр. К. на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 10 червня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від
18 серпня 2005 року у справі за скаргою гр. К. на неправомірні дії
службових осіб Бердичівського міськрайонного відділу внутрішніх
справ УМВС України в Житомирській області, В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2004 року гр. К. звернувся до суду зі скаргою, в
якій просив визнати неправомірною бездіяльність Бердичівського
міськрайонного відділу внутрішніх справ УМВС України в
Житомирській області щодо несвоєчасної реєстрації поданої заяви
про злочин, безпідставного направлення її на розгляд іншому органу
та ненадання відповіді на подану заяву, та зобов'язати
Бердичівський міськрайвідділ надати відповідь на його заяву, та
зобов'язати Бердичівський міськрайвідділ принести йому публічне
вибачення через засоби масової інформації.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 10 червня
2005 року скарга гр. К. задоволена частково. Визнано бездіяльність
Бердичівського МРВВС, допущену при розгляді заяви гр. К. про
вчинення злочину, неправомірною. Зобов'язано Бердичівський МРВВС
направити гр. К. копію постанови про відмову в порушенні
кримінальної справи від 19 вересня 2004 року. Рішення в частині
направлення постанови гр. К. звернуте до негайного виконання. У
решті скарга залишена без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18 серпня
2005 року рішення Бердичівського міськрайонного суду змінено і
доповнено вказівкою про стягнення з Бердичівського міськрайвідділу
внутрішніх справ УМВС України в Житомирській області на користь
гр. К. витрат, пов'язаних з розглядом справи, у вигляді сплаченого
державного мита в сумі 3 грн. 40 коп.
У касаційній скарзі гр. К. просить скасувати ухвалу
апеляційного суду Житомирської області від 18 серпня 2005 року та
змінити рішення Бердичівського міськрайонного суду від 10 червня
2005 року, доповнивши вказівкою про стягнення з Бердичівського
міськрайвідділу внутрішніх справ УМВС України в Житомирській
області на його користь 8 грн. 50 коп. понесених судових витрат та
вказівкою про зобов'язання суб'єкта оскарження принести перед ним
в місцевих засобах масової інформації (газеті та телебаченні) за
його місцем проживання та місцем розташування суб'єкта оскарження
публічного вибачення за порушені працівниками міліції його права
та законні інтереси. Скаржник також просив стягнути з суб'єкта
оскарження на його користь 8 грн. 50 коп. судового збору.
Свої вимоги гр. К. мотивує тим, що судами при розгляді його
справи не були враховані вимоги статті 25 Закону України "Про
міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
, яким встановлено спосіб захисту та поновлення
порушених прав громадянина шляхом принесення публічного вибачення
органів міліції перед громадянином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо
правильного застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами повно і правильно встановлені обставини по справі,
вони правильно дійшли висновку, що заяву про вчинення злочину
гр. К. подав до Бердичівського міськрайвідділу міліції 1 квітня
2004 року, а зареєстрована вона була лише 5 квітня 2004 року і
розглянута з порушенням строків, передбачених законом, та без
повідомлення заявника про це. Таку бездіяльність суб'єкта
оскарження суд обґрунтовано визнав неправомірною і зобов'язав його
негайно направити гр. К. копію постанови про відмову в порушенні
кримінальної справи за його заявою.
Відмовляючи гр. К. в задоволенні позову в частині
зобов'язання суб'єкта оскарження принести йому публічне вибачення,
суд помилково вказав на те, що стаття 25 Закону України "Про
міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
, яка передбачає такий спосіб захисту прав
громадян в разі їх порушення працівниками міліції, виключена із
Закону.
Разом з тим, з обставин справи не випливає, що реєстрація
заяви гр. К. про вчинення злочину пізніше 5 днів, ніж це
передбачено законом, суттєво порушила особисті права заявника.
Заява була прийнята в нього у день звернення до органу міліції,
тобто 1 квітня 2004 року, а зареєстрована 5 квітня 2005 року.
Це процесуальне порушення не вплинуло на результати розгляду
заяви і в порушенні кримінальної справи по ній було відмовлено за
відсутністю складу злочину.
За таких обставин підстав зобов'язати Бердичівський
міськрайвідділ внутрішніх справ УМВС України в Житомирській
області принести гр. К. публічне вибачення немає.
Судовий збір на користь позивача з суб'єкта оскарження
стягнуто правильно.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 222, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. К. залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Житомирської області від 18 серпня 2005 року у
справі за скаргою гр. К. на неправомірні дії службових осіб
Бердичівського міськрайонного відділу внутрішніх справ УМВС
України в Житомирській області - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.