Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

У зв’язку із заявою представника позивача про виготовлення повного тексту постанови, поданою в судовому засіданні 02.07.2009 року, по справі оголошувалась перерва до 23.07.2009 року до 13-50 годин.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 17.12.2008 року у справі № 2-8/9532-2008 позовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення Новосвітської селищної ради № 3 від 06.09.2004 року 21-ої сесії третього скликання "Про видачу державного акта на право постійного користування землями в межах смт. Новий Світ" в частині стосовно виділення земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ", в постійне користування Судакському державному лісопромисловому господарству та видачі на цю ділянку державного акту на постійне користування.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді –Заплава Л.М., Лисенко В.А.) від 17.03.2009 року у справі № 2-8/9532-2008 рішення Господарського суду АР Крим від 17.12.2008 року скасовано; в позові про визнання недійсним рішення та спонукання укласти договір оренди відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року, а рішення Господарського суду АР Крим від 17.12.2008 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 41 Конституції України, ст. 257, п.2 ст. 264, ст. 321 ЦК України, п.1 ст.120 ЗК України.

У відзиві на касаційну скаргу представник третьої особи повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання нечинним рішення №3 від 06.09.2004 року 21-ої сесії 3-го скликання Новосвітської селищної ради; про зобов’язання Новосвітської селищної ради укласти з ЗАТ "ТОК "Новий Світ" довгостроковий договір оренди земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ".

Зазначав, що ЗАТ "ТОК "Новий Світ" створене відповідно до наказу Фонду державного майна України №119 від 04.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2001 року під №607/5798.

Засновниками товариства виступили Фонд державного майна України та ТОВ "Арма". Відповідно до умов засновницького договору був сформований статутний фонд. В оплату належних Фонду державного майна України акцій останнім внесені будівлі і споруди пансіонату "Новий Світ", які раніше належали АТ МПО ім. Румянцева (м. Москва).

Нерухомість, що є власністю ЗАТ "ТОК "Новий Світ", розташована в смт. Новий Світ на земельних ділянках площею 4,35га (акт про право власності) і 2,08га.

Ділянка площею 2,08га, розташована в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ", входить до складу земель населеного пункту смт. Новий Світ.

21-а сесія 3-го скликання Новосвітської селищної ради спірним рішенням ділянку площею 2,08га включила до складу земель, виділених третій особі –Судакському ДЛМГ, і видала відповідачу державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 28,5144га, куди ввійшла і спірна земельна ділянка.

Спірна земельна ділянка повністю зайнята капітальними спорудами (котеджами), які належать позивачу на праві власності з 2002 року, що підтверджується даними акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Судакського міського управління земельних ресурсів від 14 квітня 2005 року. Крім того, підприємство з моменту створення і до дати подання позову сплачує за вказану земельну ділянку податок на землю.

Незаконність спірного рішення в частині виділення відповідачу земельної ділянки 2,08га та видачі державного акту, який посвідчує право постійного користування нею, вмотивована тим, що позивач, маючи першочергове право на оформлення оренди вказаної земельної ділянки, та, неодноразово звертаючись до відповідача про передачу цієї ділянки в оренду, не отримував вмотивованої відповіді на свої звернення.

Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, п.1 ст.120 ЗК України.

26.11.2008 року позивач надав уточнення позовної заяви, відповідно до якої просив визнати частково нечинним рішення №3 від 06.09.2004 року 21-ої сесії 3-го скликання Новосвітської селищної ради, стосовно земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ"; зобов’язати Новосвітську селищну раду укласти з ЗАТ "ТОК "Новий Світ" довгостроковий договір оренди земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ" (т.1 а.с.33).

16.12.2008 року позивач надав уточнення позовної заяви, відповідно до якої просив визнати недійсним рішення №3 від 06.09.2004 року 21-ої сесії 3-го скликання Новосвітської селищної ради в частині стосовно виділення земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ", в постійне користування Судакському державному лісопромисловому господарству та видачі на цю ділянку державного акта на постійне користування (т.1 а.с.137).

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив; визнав недійсним рішення Новосвітської селищної ради № 3 від 06.09.2004 року 21-ої сесії третього скликання "Про видачу державного акта на право постійного користування землями в межах смт. Новий Світ" в частині стосовно виділення земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ", в постійне користування Судакському державному лісопромисловому господарству та видачі на цю ділянку державного акту на постійне користування.

Місцевий суд задовольнив позов, вважаючи повністю доведеними поданими суду доказами обставини, на які послався позивач, обґрунтовуючи порушення відповідачем його першочергового права на оформлення оренди земельної ділянки площею 2,08га, розташованої в урочищі між в’їзною дорогою і землею ЗАТ "ТОК "Новий Світ". Строк позовної давності, на застосуванні якого, керуючись п.п.3, 4 ст. 267 ЦК України, наполягало Державне підприємство "Судакське лісомисливське господарство" (т.1 а.с.20), місцевий суд порахував перерваним у зв’язку із зверненням позивача до відповідача з адміністративним позовом, провадження у справі за яким було закрито ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2008 року.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в позові про визнання недійсним рішення та спонукання укласти договір оренди.

Постанова суду вмотивована тим, що позивачем не доведено порушення його права землекористування ділянкою площею 2,08га в межах населеного пункту смт. Новий Світ, оскільки: на час прийняття спірного акта рішення органу місцевого самоврядування про надання позивачеві дозволу на складання проекту землевпорядкування по відводу земельної ділянки не приймалось, проект землевпорядкування по відводу земельної ділянки позивач не розробляв, висновки відповідних органів, передбачені ст.124 ЗК України не надавались; матеріали справи свідчать, що власник самовільно зведених будинків – ВАТ "МПО ім. Румянцева", ніколи не було користувачем спірної земельної ділянки площею 2,075га, документи на підтвердження права користування даною земельною ділянкою у ВАТ "МПО ім. Румянцева" відсутні; інвентаризацією земель у 1998 році у ВАТ "МПО ім. Румянцева" встановлено, що з земель, які зайняті дерев’яними котеджами та готелями - 0,089га та прилеглої до неї паркової зони –1,711га, осип –0,265га та 0,0097га -під капітальні споруди, не оформлені державними актами на право користування землею. Користування цією площею –2,075га підпунктами 10.1 та 10.2 рішення 7-ої сесії 22-го скликання Новосвітської селищної ради від 24.03.1998 року №3 пропонувалось узгодити з Судацьким ДЛМХ (Державним лісопромисловим господарством); п.4 ст.20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства, проте, Судакським Державним лісопромисловим господарством згода на вилучення спірної земельної ділянки не надавалась. Також відзначено, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин сторін ст.120 ЗК України. Зробивши висновок про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, апеляційна інстанція відмовила в позові саме за безпідставністю.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Так, згідно з частиною першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підставами для визнання актів недійсними є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або встановленої законом компетенції органа, що видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку із прийняттям відповідного акта прав і охоронюваних законом інтересів позивача по справі.

Таким чином предметом доказування в даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання оскаржуваної частини спірного рішення недійсною та порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, виходячи з підстав заявленого ним позову.

Спірним рішенням №3 від 06.09.2004 року 21 сесії 3-го скликання Новосвітської селищної ради вирішено: 1. Узгодити технічну документацію по землеустрою для видачі державного акта Судакському ДЛМГ на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 682,8335га, в тому числі по угіддям: - ліси 1 групи та інші лісопокриті площі - 675,503га, - інші забудовані землі - 0,0179га, - землі громадського призначення - 4,5028га, - під дорогами - 2,5396га, - для водозабезпечення та очищення стічних вод - 0,0049га, - під гідротехнічними спорудами - 0,0024га, - інші відкриті землі без рослинного покриття чи з незначним рослинним покриттям - 0,0342га, під штучними водосховищами - 0,2287га. Цільове використання земель у відповідності з УКЦВЗ: код 5 - землі лісогосподарського призначення.; 2. Видати Судакському ДЛМГ державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 28,5144га, в межах пгт. Новий Світ (Додаток №1 - експлікація земель).

Враховуючи, що спірне рішення має також пункти 3 - 6, які тільки за зовнішніми ознаками не стосуються обставин, якими обґрунтовано позов, суди взагалі не навели в ухвалених актах відповідного позовним вимогам змісту цього рішення, що потягло за собою вирішення справи без витребування у позивача пояснень стосовно того, якими саме пунктами рішення селищної ради порушено його інтереси, до якої категорії угідь включено спірну земельну ділянку. Необхідність вчинення таких дій вбачається виходячи із того, що загальний розмір земельної ділянки, відносно якої Судакському ДЛМГ узгоджено технічну документацію, а також тої, на яку останньому видано державний акт на право постійного користування, є різними за обсягом.

Крім того, з метою встановлення чи відповідає в оспорюваній частині акт органу місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства, суди повинні були встановити підстави його прийняття, в тому числі і нормативно-правові. Не давши оцінку підставам прийняття кожної із частин спірного рішення, також з метою з’ясування чи є пункти перший та другий пов’язаними між собою в контексті вчинення відповідачем дій по розпорядженню одними і тими ж, чи різними земельними ділянками, суди не конкретизували в якому саме пункті/пунктах йдеться про виділення третій особі спірної земельної ділянки на яку видано державний акт.

Враховуючи підстави відмови в позові судом апеляційної інстанції, а саме - через недоведеність позивачем порушення його права землекористування, колегія суддів вважає слушними доводи касаційної скарги стосовно невідповідності висновків суду обставинам, якими позивач обґрунтовував порушення свого права на першочергове отримання спірної земельної ділянки в користування за договором оренди. Обґрунтування позивачем вимоги щодо визнання недійсним частини рішення свідчить, що в даному спорі вони (вимоги) фактично спрямовані на захист тільки ще можливості набути право користування спірною земельною ділянкою, що відповідає способу її (можливості) захисту як легітимного інтересу.

Посилання в постанові апеляційного суду на дані інвентаризації у 1998 році земель ВАТ "МПО ім. Румянцева", та визначення статусу останнього як власника самовільно зведених на спірній земельній ділянці будинків, зроблені без посилання на докази, та без спростування позиції позивача, підтриманої судом першої інстанції, яка свідчить про те, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, власником якого він є з 2002 року.

Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції не спростував доводів третьої особи про те, що площа земельної ділянки, яка безпосередньо зайнята нерухомим майном позивача, з урахуванням земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, в сукупності є меншою за площею земельної ділянки 2,08га. щодо якої у позивача існує інтерес.

Також, місцевий господарський суд не вчинив дій, спрямованих на з’ясування у позивача загального обсягу остаточно заявлених ним позовних вимог станом на момент прийняття рішення по справі. Оскільки незазначення в заяві про уточнення позовної заяви від 16.12.2008 року вимоги про зобов’язання укласти договір не є реалізацією позивачем процесуального права на зменшення позовних вимог, проте, є підставою для з’ясування у позивача які із загальної кількості об’єднаних позовних вимог ним остаточно підтримані, місцевий суд повинен був роз’яснити позивачу право відмовитись від частини вимог, та, у разі неподання останнім заяви про відмову від частини із об’єднаних позовних вимог, визначитись щодо можливості їх розгляду по суті.

Враховуючи, що, згідно ч.3 ст. 102 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд прийняв рішення по відмові в позові про зобов’язання укласти договір неправомірно.

Розглядаючи заяву про застосування строку позовної давності Судакського ДЛМГ - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суди не застосували положень п.п.3, 4 ст. 267 ЦК України, які дають право зробити відповідну заяву лише стороні у спорі.

З огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. 111-7 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні господарського суду, а доводи касатора щодо порушення його права стосуються саме встановлення обставин справи, постановлені судові рішення не можна визнати обґрунтованим.

Зважаючи на те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, всебічно, повно і об’єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, правову природу спірних правовідносин, коло прав і обов’язків сторін у справі і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу ЗАТ "Туристично-оздоровчий комплекс "Новий Світ" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року у справі № 2-8/9532-2008 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2008 року у справі № 2-8/9532-2008 скасувати.

Справу № 2-8/9532-2008 направити до Господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.