ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
23.11.2005
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого: Співака В.І., суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І., Заїки М.М., Загороднього А.Ф., при секретарі:
Гаращенко О.М., за участю гр. Л., розглянувши касаційну скаргу
гр. Л. на рішення військового апеляційного суду Центрального
регіону України від 16.06.2005 по справі за скаргою гр. Л. на дії
Міністра оборони України та начальника Національної академії
оборони України, пов'язані зі звільненням його з військової
служби, В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2005 року гр. Л. звернувся до військового
апеляційного суду Центрального регіону України зі скаргою на дії
Міністра оборони України та начальника Національної академії
оборони України гр. Т., пов'язані зі звільненням його з військової
служби.
Рішенням військового апеляційного суду Центрального регіону
України від 16.06.2005 в задоволенні скарги гр. Л. було
відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, гр. Л. подав касаційну
скаргу, в якій просить рішення військового апеляційного суду
Центрального регіону України від 16.06.2005 скасувати та поновити
його на військовій службі.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи за касаційною скаргою гр. Л. на рішення
військового апеляційного суду Центрального регіону України від
16.06.2005 по справі за скаргою гр. Л. на дії Міністра оборони
України та начальника Національної академії оборони України,
пов'язані зі звільненням його з військової служби, колегією суддів
встановлено, що судом допущено порушення норм матеріального права.
Наказом Міністра оборони України N 57 від 28 січня 2005 року
полковник гр. Л. звільнений з військової служби в запас за п. 67,
підпункт "а" Положення про проходження військової служби особам
офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) Збройних Сил України
( 1053/2001 ) (1053/2001)
, у зв'язку з досягненням граничного віку перебування
на військовій службі. В наказі начальника Національної академії
оборони України N 20 від 31 січня 2005 року зазначено, що
полковника гр. Л., який здав справи та посаду, з 1 лютого
2005 року вважати таким, що вибув у щорічну чергову відпустку за
2005 рік у м. Київ та після закінчення відпустки з 17 березня
2005 року виключити зі списків особового складу академії, всіх
видів забезпечення та направити для зарахування на військовий
облік до Солом'янського районного у м. Києві військового
комісаріату.
Однак військовий апеляційний суд Центрального регіону України
при постановлені рішення не прийняв до уваги витяг з медичної
картки гр. Л., в якій зазначено, що 28.01.2005 він був направлений
до поліклініки Головного військового клінічного госпіталю до
невропатолога, та рапорт скаржника від 31.01.2005 про відпустку у
зв'язку з хворобою на 5 діб з 31.01.2005 по 04.02.2005. Також
залишилась без уваги довідка N 21/895, видана лікарем Головного
військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, в
якій зазначено, що гр. Л. знаходився на амбулаторному лікуванні з
31.01.2005 по 04.03.2005. Згідно наказу начальника Національної
академії оборони України від 31.01.2005 N 20 гр. Л. була надана
відпустка з 01.02.2005 по 17.03.2005. Відповідно до пп. 3 п. 58
Положення про проходження військової служби особами офіцерського
складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України
( 1053/2001 ) (1053/2001)
особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам),
які захворіли під час чергової щорічної відпустки, відпустка
продовжується після одужання на кількість не використаних днів
відпустки. Однак не зважаючи на те, що гр. Л. знаходився на
лікуванні в цей період, а після лікування повинен був вибути у
відпустку, його звільнили з військової служби.
Рапорт на продовження терміну перебування на військовій
службі понад граничний вік скаржником подавався своєчасно ще у
вересні 2004 року, який був підписаний начальником факультету та
не переданий до Міністра оборони України. Судова колегія
встановила, що при звільненні з військової служби було допущено
порушення прав скаржника, щодо забезпечення можливості продовження
проходження військової служби Міністром оборони України понад
граничний вік.
Таким чином судом невірно дана правова оцінка обставин по
справі, а тому касаційну скаргу гр. Л. слід задовольнити, а судове
рішення - скасувати.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або
додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом
повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм
матеріального права - судове рішення підлягає скасуванню з
постановленням нового рішення про задоволення скарги гр. Л. в
повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу гр. Л. на рішення військового апеляційного
суду Центрального регіону України від 16.06.2005 по справі за
скаргою гр. Л. на дії Міністра оборони України та начальника
Національної академії оборони України, пов'язані зі звільненням
його з військової служби, задовольнити.
Рішення військового апеляційного суду Центрального регіону
України від 16.06.2005 - скасувати, постановивши нове рішення.
Скаргу гр. Л. задовольнити.
Наказ Міністра оборони України N 57 від 28.01.2005 в частині
звільнення з військової служби полковника гр. Л. та наказ
начальника Національної академії оборони України N 20 від
31.01.2005 в частині виключення гр. Л. зі списків особового складу
академії - скасувати.
Поновити полковника гр. Л. на військовій службі на посаді
начальника кафедри історії Національної академії оборони України з
17.03.2005.
Постанова оскарженню не підлягає.