Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Оскарженою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Жекова В.І., суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.) залишено без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008р. (суддя Гриньова Т.В.), яким вказаний позов задоволено повністю, постановлено розірвати договір оренди земельної ділянки під розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Дружби Народів, загальною площею 0, 3218 га, укладений 21.12.2004р. Южноукраїнською міською радою та Дочірнім підприємством Акціонерного товариства "Юженергобуд" і зареєстрований 21.12.2004р. за №010400300053; зобов'язати Дочірнє підприємство Акціонерного товариства "Юженергобуд" звільнити земельну ділянку загальною площею 0, 3218 га, розташовану по вул. Дружби Народів у м. Южноукраїнську та привести її у придатний для використання стан; стягнути з Дочірнього підприємства Акціонерного товариства "Юженергобуд" в доход: Державного бюджету України 85 грн. держмита, Держбюджету Центрального району м. Миколаєва –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 24, 25, 27, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4- 4, 22, 32, 33, 34, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони та прокурор не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.12.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 21.12.2004р. за №00040030053 за умовами якого позивач (орендодавець) надав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0, 3218 га строком на 10 (десять) років під розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Дружби народів. Орендна плата за землю за умовами договору вноситься у грошовій формі у розмірі 12 196, 22 грн. на рік (п. 7 договору), та сплачується платником за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 9 договору).

Внаслідок систематичного невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення орендної плати за період з травня 2007р. по березень 2008р. у нього виникла заборгованість в сумі 81 276, 68 грн.

Прокурор м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради до суду подано позовну заяву про розірвання зазначеного договору оренди земельної ділянки, її звільнення, та приведення у придатний для використання стан.

Позов обґрунтовано тим, що орендар в порушення своїх договірних зобов'язань, а також вимог ст. 22 п.4 Закону України "Про оренду землі" грубо порушує зобов'язання по внесенню орендної плати, систематично її не сплачує, і за період з травня 2007р. по 11 березня 2008р., заборгованість по орендній платі становить 81 276, 68 грн.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що підставою для задоволення позову є те, що орендар в порушення вимог чинного законодавства та взятих на себе зобов’язань систематично не сплачує орендну плату.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого господарського суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

Статтею 111-10 цього кодексу визначено підстави для скасування або зміни рішення або постанови. Згідно цієї норми підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції таких підстав не встановив.

Так, із встановлених судами обставин справи вбачається, що орендар систематично, протягом більше ніж півроку, не сплачує орендну плату і як наслідок заборгованість на час звернення з позовом становила 81 276, 68 грн.

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п."д").

Частиною 5 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" визначено, що несплата орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За вказаних обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку що позов підлягає задоволенню.

Наведеним спростовуються доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не дають підстав для висновку щодо неправильного вирішення судами даного спору.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст. 111-7 ч.2 ГПК України, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Акціонерного товариства "Юженергобуд" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. у справі №8/99/08 Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008р. –без змін.