25/333 Про визнання права господарського відання - 03.02.2009 Прийняття

Державна науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики" звернулася до господарського суду м Києва з позовною заявою до Київської міської ради, комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" про визнання права господарського відання.

Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" звернулося з зустрічним позовом до державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" про визнання права господарського відання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.07.2008 року у справі № 25/333 (суддя Морозов С.М.) первісний позов державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" залишено без розгляду. Зустрічний позов комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" позов задоволено повністю. Визнано за комунальним підприємством "Київжитлоексплуатація" право господарського відання нежилими будинками, що розташовані за адресою : м. Київ, вул. Половецька 4, вул. Половецька 6, вул. Багаутівська 37/8.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 25/333 (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, державна науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 25/333 та передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.10.1991 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 311 "Про розмежування Державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно територіальних одиниць (комунальною) власністю", яким було затверджено Перелік державного майна України, яке передасться до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), до якої було віднесено Житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13 січня 1992 року № 26 "Про формування комунального майна міста та районів"були затверджені відповідні переліки майна.

Суди встановили, що відповідно до таблиці 14, яка є Додатком 1. до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992, двоповерхові будинки по вул. Багговутівській 400 м2 (ідентифікований за інститутом автоматики) та по вул. Половецький 4 406 м2 (ідентифікований за інститутом автоматики) були віднесені до комунальної власності міста.

Рішенням Виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва №171 від 23.03.1992 "Про знесення будівель по вул. Багговутівській. 37 8 та по вул. Половецькій. 4 та № 6", було вирішено:

- 1.Передати будинки вул. Багговутівській, 37/8 та по вул. Половецькій, 4 та 6 з балансу управління житлового господарства Шевченківського району на баланс КНВО "Київській інститут автоматики", для подальшого знесення, як таких, що не відповідають сані гарним та технічним вимогам і непридатні для використання без капітального ремонту і в зв'язку з будівництвом експериментально - комплексировочного корпусу;

-2. КНВО "Київський інститут автоматики"відшкодувати управлінню житлового господарства Шевченківського району залишкову вартість; будівель.

-3. КНВО "Київський інститут автоматики"знести будівлі за свої кошти".

Згідно рішення Київської міської ради № 509/1919 від 30.09.2004 року Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) дозволено знесення нежилий будинок на вулиці Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва, який належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що правовідносини між сторонами виникли в 1992 році.

Відповідно до приписів Прикінцевих Положень Господарського кодексу України (436-15) та Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України (435-15) дані правовідносини підлягають вирішенню на підставі законодавства, яке діяло на час виникнення цих спірних правовідносин та з урахуванням діючого законодавства, оскільки продовжують існувати.

Статтями 31, 32 Закону України "Про власність"встановлено, що до державної власності в Українській PCP належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єкти права державної власності є держава в особі Верховної Ради Української PCP. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно ст. 37 Закону України "Про власність"майно, яке державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством Української PCP.

Таким чином, апеляційна інстанція вірно вказала, що для виникнення права повного господарського відання необхідна розпорядча дія суб'єкту права власності того майна, яке передається до господарського відання.

Відповідно до вказаних постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 (311-91-п) та рішення Виконавчого комітету Київської міської ради від 13 січня 1992 року правовий режим щодо будинків вул. Богговутівській, 37/8 та по вул. Половецькій. 4 та 6 був визначений, та було віднесено спірні будинки до комунальної власності м. Києва.

Суд попередньої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" про те, що рішенням Виконкому Шевченківської Ради народних депутатів від 23.03.1992 року №171 було передано будинки по вул. Баггавутівська 37/8 та по вул. Половецькій, 4 та 6 на баланс позивача, відповідно до актів приймання - передачі основних засобів від 02.06.1992 року позивач прийняв на баланс спірні будівлі від Управління житлового господарства Шевченківського району м. Києва, оскільки Шевченківська районна рада народних депутатів не мала повноважень розпоряджатися неналежною їй власністю, шляхом передачі державній науково - виробничій корпорації "Київський інститут автоматики".

Частиною З ст. 101 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції не приймаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, відповідно до положень ч. З ст. 101 ГПК України, вимога державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" –заявника апеляційної інстанції про визнання недійсним акту прийому - передачі від 01.07.1992 року правомірно не була прийнята та розглянута судом апеляційної інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ДНВК "Київський інститут автоматики" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 31.07.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.08р. по справі № 25/333 залишити без змін.