8/375 Про стягнення додаткових нарахувань за договором купівлі-продажу - 15.07.2009 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Мегапол" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13квітня 2009року у справі №8/375 Господарського суду Полтавської області за позовом Приватного підприємства "Мегапол", м. Полтава, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро", м. Харків, про стягнення додаткових нарахувань за договором купівлі-продажу, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" про скасування рішення третейського суду,

за участю представників:

позивача –Процай В.М. (дов. № 217 від 18.02.09);

відповідача –не з’явився,

У жовтні 2008 року ТОВ "Антік-Агро" звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду.

Вказував, що рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 07 жовтня 2008 року у справі № 18/15 за позовом ПП "Мегапол" до ТОВ "Антік-Агро" про стягнення додаткових нарахувань за договором купівлі-продажу, постановлено стягнути з нього на користь ПП "Мегапол" 94 021,20 грн. додаткових нарахувань за договором купівлі-продажу № 24 від 20.06.08.

Посилаючись на відсутність між ним та ПП "Мегапол" третейської угоди, оскільки договір купівлі-продажу № 24 від 20.06.08 між ними в письмовій формі не укладався, позивач просив скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 07 жовтня 2008 року у справі № 18/15.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16 грудня 2008 року (суддя Плеханова Л.Б.) в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала мотивована посиланнями на ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку та на ту обставину, що договором сторони передбачили укладення договору по факсу та передбачили третейське застереження.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2009 року (колегія суддів у складі: Мостової Г.І. –головуючий, Шевченка В.Ю., Шкурдової Л.М.) ухвалу скасовано та постановлено нове рішення про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 07 жовтня 2008 року у справі № 18/15.

Постанова мотивована посиланнями на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та на невідповідність складу третейського суду, яким прийнято спірне рішення, вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", що є підставою для скасування спірного рішення на підставі п. 4 ст. 51 вказаного Закону.

У касаційній скарзі ПП "Мегапол", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 6 –8, 14, 16 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) " рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 07 жовтня 2008 року (третейський суддя Шевченко О.А.) у справі № 18/15 за позовом ПП "Мегапол" до ТОВ "Антік-Агро" про стягнення додаткових нарахувань за договором купівлі-продажу, постановлено стягнути з ТОВ "Антік-Агро" на користь ПП "Мегапол" 94 021,20 грн. додаткових нарахувань за договором купівлі-продажу № 24 від 20.06.08.

Підставою для скасування вказаного рішення третейського суду ТОВ "Антік-Агро" зазначає те, що договір купівлі-продажу № 24 від 20.06.08 укладений в усній, а не письмовій формі, отже відсутнє третейське застереження, що є порушенням ст. 12 Закону України "Про третейські суди".

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Відповідно до ст. 81 ГК України та ст. 207 ЦК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами, тощо. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Місцевим судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 24 від 20.06.08 укладений між ПП "Мегапол" та ТОВ "Антік-Агро" за допомогою факсимільного зв’язку. При цьому договором передбачено, що договір, укладений по факсу, має повну юридичну та господарську силу.

Також місцевим судом встановлено, що вказаний договір містить третейське застереження про розгляд спорів постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у відповідності з його регламентом.

Отже, договір купівлі-продажу № 24 від 20.06.08 укладений між ПП "Мегапол" та ТОВ "Антік-Агро" є укладеним в письмовій формі і всі суперечності, які виникають у зв’язку з його виконання підлягають вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз".

За приписами ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.

Оскільки договір купівлі-продажу № 24 від 20.06.08 укладений в письмовій формі та містить третейське застереження, то висновки місцевого суду про відсутність правових підстав до скасування рішення вказаного постійно діючого третейського суду є такими, що відповідають нормам матеріального права та грунтуються на матеріалах справи.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та рішення спірного постійно діючого третейського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16- 19 Закону України "Про третейські суди", оскільки спір розглянуто в складі одного судді, а не трьох, як того вимагає ст. 16 вказаного Закону.

Проте таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що є порушенням приписів ст. 43 ГПК України.

В силу ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи. Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

Порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду, який повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (ст. 10 Закону "Про третейські суди").

Статтею 16 вказаного Закону визначено, що склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про те, що, оскільки сторонами в договорі не погоджено кількісний склад третейського суду для розгляду спору, то його розгляд повинен здійснюватися у складі лише трьох суддів, є наслідком неправильного застосування ст.ст. 7, 16 Закону України "Про третейські суди", оскільки така вимога встановлена для вирішення конкретного спору третейським судом для вирішення конкретного спору, тоді як даний спір розглядався постійно діючим третейським судом.