Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів .Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Нагаївська Н.В.

від відповідача: Данилов Е.О., Поз М.О.

від прокурора: Попенко О.С.

розглянувши касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2009р.

у справі № 31/56 Господарського суду м. Києва

за позовом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

до Головного управління МНС України у Київській області

до Державного підприємства "Управління капітального будівництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Будівельно-Індустріальний союз"

про визнання недійсним інвестиційного Договору №667/21-4/20-2 від 28.08.2007р.,

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління МНС України у Київській області, Державного підприємства "Управління капітального будівництва" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський Будівельно-Індустріальний союз" про визнання недійсним інвестиційного Договору №667/21-4/20-2 від 28.08.2007р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.04.2009р. (суддя Н.І.Качан) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 02.04.2009р., Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2009р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.. Свою вимогу Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи мотивує тим, що господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський Будівельно-Індустріальний союз" доводить безпідставність вимог позивача та просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2009р в силі.

Генеральною прокуратурою України подано повідомлення про вступ прокурора у справу.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи підлягає задоволенню частково.

Як вже було зазначено, позивач, який є центральним органом виконавчої влади, звернувся до суду з позовом щодо визнання недійсним інвестиційного договору, що укладений між відповідачами.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи, право позивача на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів господарський суд зобов’язаний встановити наявність або відсутність факту порушення відповідачами прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Проте, господарський суд у встановленому законом порядку на підставі відповідних доказів не досліджував обставин щодо наявних порушень відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Господарським судом встановлено:

28.08.2007р. між відповідачами: Головним управлінням МНС України у Київській області, Державним підприємством "Управління капітального будівництва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський Будівельно-Індустріальний союз" було укладено інвестиційний договір № 667/21-4/20-2, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов‘язалися об‘єднати свої зусилля та вклади і спільно діяти з метою будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці, розташованій у м. Бровари по вул. Черняховського, 11-а.

Згідно ч. 1 та ч. 8 ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств встановлені ст. 75 ГК України, ч.ч. 1, 5, 7 якої встановлено:

"1. Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Для закупівель товарів, робіт чи послуг державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) .

5. Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

7. Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Проте, вирішуючи даний спір місцевий господарський суд не дослідив обставин щодо додержання відповідачем –Державним підприємством "Управління капітального будівництва" при укладенні оспорюваного позивачем договору вимог ст. 75 ГК України.

Як вже було зазначено, стороною оспорюваного позивачем договору є відповідач Головне управління МНС України у Київській області, проте господарським судом не було досліджено правового статусу даного відповідача та об’єму прав, якими даний відповідач наділений.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2009р. у справі № 31/56 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.