СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
від 06.09.89
(Витяг)
Рівненський завод тракторних агрегатів звернувся з позовом до
Рівненського обласного об'єднання "Агробуд" про стягнення
91 тис. крб. Позивач зазначав, що за договором на капітальне
будівництво відповідач повинен був збудувати і здати в
експлуатацію теплицю вартістю 88,6 тис. крб., але зобов'язання не
виконав і відхилив претензію про сплату пені. Посилаючись на
зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача пеню у
розмірі 0,05 % кошторисної вартості будівництва за кожен день
прострочки.
Рішенням Рівненського міського народного суду з відповідача
стягнуто на користь позивача 67,3 тис. крб. та 3640 крб.
державного мита. У касаційному порядку справа не розглядалася.
Постановою президії Рівненського обласного суду рішення народного
суду змінено, з відповідача стягнуто на користь позивача 673 крб.
державного мита, а у решті рішення залишено без зміни.
Судова колегія Верховного Суду України задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду України і в ухвалі про
направлення справи на новий розгляд вказала на таке.
Задовольняючи позов частково, народний суд виходив з того, що
теплиця не була здана в експлуатацію своєчасно і з вини
відповідача, тому і він повинен нести відповідальність за
порушення договору на капітальне будівництво.
Такі висновки президія обласного суду вважала обгрунтованими,
тому змінила рішення лише щодо стягнення державного мита. При
цьому президія виходила з того, що його розмір відповідно до п. 5
ст. 64 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
має обчислюватися у даному разі у розмірі
1 % від ціни позову, а не 6 %, як це вважав народний суд.
Погодитися з цим не можна. Представником відповідача у справі
була О.Д., яка повністю визнала позовні вимоги. Проте до участі у
справі представник відповідача допущений всупереч вимогам
ст. 113 - 115 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
без належних повноважень. У
матеріалах справи відсутня довіреність, у зв'язку з чим неможливо
дійти висновку, чи була вона уповноважена на вчинення від імені
відповідача такої процесуальної дії, як визнання позову, та ін.
З'ясування цих обставин має істотне значення ще і тому, що О.Д.
працює юрисконсультом тресту "Рівнеагроспецмонтаж", а відповідач у
справі - обласне об'єднання "Агробуд". Суд не з'ясував, чи була
вона уповноважена відповідачем представляти його інтереси в суді.
Крім того, частково задовольнивши позов, народний суд на
порушення вимог ст. 203 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
не зазначив у рішенні, у
зв'язку з чим задовольняються позовні вимоги саме у визначеній
судом сумі, не навів розрахунків, з яких він при цьому виходив.
За таких обставин рішення народного суду, як постановлене з
порушенням процесуальних норм, підлягає скасуванню.
Помилковою є також постанова президії обласного суду щодо
розміру державного мита. Згідно з вимогами п. 5 ст. 64 ЦПК
( 1501-06 ) (1501-06)
розмір державного мита у спорах колгоспів і
міжколгоспних організацій, пов'язаних з розглядом справ,
встановлений в 1 %. Якщо облміжколгоспбуд і його організація
ліквідовані і перетворені у державно-кооперативне об'єднання
"Облагробуд", яке перебуває у підпорядкуванні агропромислового
комітету області, це об'єднання й має сплачувати державне мито у
загальному порядку.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 2, 1995 р.