Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з’явились

- відповідача: Казаєва О.О. дов. №03/4/1/88 від 05.03.2009р.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2009р. (суддя Змеул О.А.) заяву позивача щодо забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. (головуючий Джихур О.В., судді Лисенко О.М., Виноградник О.М.) відмовлено відкритому акціонерному товариству "Акустика" у прийнятті апеляційної скарги на дану ухвалу суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить її скасувати.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує підстави скасування оскаржуваного акту та просить суд касаційної інстанції оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Позивач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2009р. заяву позивача щодо забезпечення позову залишено без задоволення. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 66, 67 та 86 ГПК України.

Ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 106 та ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України (1798-12) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Приписами ст. ст. 66, 67 та 86 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження судової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до підставного висновку про відмову в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акустика" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. у справі №5/32 - залишити без змін.