2/4963 Про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній - 09.07.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.11.2008 у справі № 2/4963 (суддя Дячук Т.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Закритого акціонерного товариства "Втормет" про стягнення 37945 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній № 32999898.

Житомирський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв’язку зі скаргою позивача, постановою від 24.02.2009 (колегія суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Веденяпіна О.А., Черпака Ю.К.), рішення у справі скасував та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково в сумі 3759 грн.

ДП "Придніпровська залізниця" з постановою суду апеляційної інстанції в частині зменшення суми штрафу не згодна, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що відповідач систематично вдається до внесення неправильних даних про масу вантажу до супроводжуючих документів, отже, даний випадок не є винятковим у розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України; під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач проти задоволення позову заперечував взагалі, своєї вини не визнавав і з клопотанням про зменшення штрафу до суду не звертався, в зв’язку з чим суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 101 ГПК України безпідставно зменшив суму штрафу.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 31.03.2008 по залізничній накладній № 32999898 зі станції Гречани Південно-Західної залізниці, відправник - ЗАТ "Втормет", на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "Запоріжсталь" надійшов вантаж: лом чорних металів у вагоні № 66167321.

На станції призначення видача вантажу вантажоодержувачеві проведена з перевіркою маси вантажу у вагоні № 66167321.

В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу на станції призначення. За результатами перевірки відповідності вантажу з даними, вказаними у транспортних документах, складено комерційний акт № БН 755555/243 від 31.03.2008, згідно якого маса вантажу в накладній № 32999898 у вагоні № 66167321 зазначена 66940 кг, фактично виявилось, що маса вантажу становить 64770 кг, різниця - 2170 кг.

В акті зазначено, що переважування проводилось на справних електронних вагонних вагах № 39/2Е вантажоодержувача (ВАТ "Запоріжсталь"), повірених 10.10.2007; в технічному відношенні вагон справний, люки закриті, обладнані згідно Сб21; в комерційному відношенні завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10 см; металобрухт пакетовано, пакети завантажені рівномірно, марковані по всій площі вагону; маркування не порушене; при повторному переважуванні вагону комісією результат не змінився.

За неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у накладній №32999898 залізницею на підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць нарахований та пред’явлений до стягнення штраф у розмірі п’ятикратної вартості провізної плати, яка за вказаною накладною становить 7589 грн., у загальній сумі 37945 грн.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог.

Так, рішення мотивовано тим, що за даними комерційного акту №755555/243 від 31.03.2008, вимоги п. 22 Правил видачі вантажів не були дотримані станцією призначення і фактична маса вантажу у вагоні № 66167321 не перевірялась, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Натомість, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову у справі, керувався нормами ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, згідно яких за неправильно зазначену у накладній масу вантажу встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п’ятикратної вартості провізної плати; факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній підтверджує комерційний акт № БН 755555/243 від 31.03.2008 та спростовує посилання відповідача на те, що при перевірці була виявлена саме недостача вантажу. Одночасно, суд апеляційної інстанції, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що розмір штрафу, який підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, значно перевищує розмір плати за вартість наданих відповідачем послуг, що може вплинути на фінансовий стан відповідача, а також враховуючи, що порушення з боку вантажовідправника не завдало збитків залізниці, відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України, керуючись правами, наданими п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір штрафу в 10 разів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній з огляду на таке.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 цього Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, зокрема, статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Обов’язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, встановлено також пунктами 2.1, 2.2, 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) , вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа комплекту перевізних документів "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" - зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Згідно ст. 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених правилами.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зіст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм, слід дійти висновку, що зазначення у накладній маси вантажу є обов’язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, а з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Такий висновок суду апеляційної інстанції не оскаржений відповідачем в касаційному порядку.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що штраф, нарахований залізницею на підставі ст. 122 Статуту залізниць відповідно до ст. 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитків, отже, застосування судом апеляційної інстанції частини 2 статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення штрафу з підстав не завдання кредиторові збитків за договором перевезення, є помилковим.

При цьому, колегія суддів зазначає, що заперечуючи проти позову, не визнавав своєї вини і наявності підстав для стягнення штрафу взагалі, не клопотався про зменшення суми штрафу з огляду на своє фінансове становище, отже, інтереси боржника, які мають бути враховані як підстава для зменшення штрафу, не були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, відтак, суд апеляційної інстанції зменшив суму штрафу безпідставно.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідач, систематично вдається до внесення неправильних даних про масу вантажу до супроводжувальних документів, отже, даний випадок не може вважатись винятковим у розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції зменшено суму належних до сплати штрафних санкцій за відсутності виняткових поважних обставин і за недоведеності будь-яких інтересів боржника, отже, в цій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 у справі господарського Хмельницької області № 2/4963 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнути з Хмельницького Закритого акціонерного товариства "Втормет" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 34150 грн. штрафу та 189,72 грн. витрат по сплаті держмита за касаційною скаргою.