805/4674/15-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб власників транспортних засобів - 18.10.2018 Прийняття

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 1184/05-16-17-04, яким позивачу нараховано транспортний податок у сумі 16666,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення рад щодо встановлення транспортного податку, прийняті у 2015 році, набирають чинності не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 01 січня 2016 року, тому вважає, що немає законних підстав для складання податкового повідомлення-рішення та нарахування транспортного податку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2015, залишеною без ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 1184/05-16-17-04 від 18.06.2015, яким нараховано транспортний податок у сумі 16 666,67 грн., стягнуто з Красноармійської ОДПІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до пунктів 267.4, 267.5 статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України. Згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. При цьому календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором контролюючого органу. Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 у справі №21-94а13. Разом з тим, суди дійшли висновку, що у 2015 році автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування, відповідно до статті 267 ПК України, оскільки рахуються календарні роки з 01.01.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Красноармійської ОДПІ.

23.02.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції від 03.10.2017) (далі - КАС України (2747-15) ).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що позивач є власником транспортного засобу марки "LEXUS RX 350", 2010 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації за позивачем 13.08.2010, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

18.06.2015 Красноармійська ОДПІ в порядку підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, прийняла податкове повідомлення-рішення № 1184/05-16-17-04, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 16 666,67 грн.

Колегія суддів погоджується з виснвоком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку, виходячи з наступного.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12. 2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції станом на 11.06.2015), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У свою чергу, порядок обчислення та сплати податку визначено положеннями пункту 267.6 статті 267 ПК України. Підпунктом 267.6.1 вказаного пункту передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Так, згідно з підпунктом 267.6.2 цього пункту, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором контролюючого органу.

Як зазначалося вище, автомобіль позивача "LEXUS RX 350", 2010 року випуску, зареєстрований 13.08.2010, натомість об'єктом оподаткування, згідно зі статтею 267 ПК України, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років. Тому, враховуючи, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у 2015 році автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування у розумінні статті 267 ПК України, оскільки рахуються календарні роки з 01.01.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав автомобіль у 2010 році, сплатив усі податки та збори, які необхідно було сплатити у відповідності до діючого законодавства на момент придбання транспортного засобу.

Суд касаційної інстанції зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин у ПК України (2755-17) не існувало норми, якою було б передбачено, що у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для нарахування позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку та зазначає, що прийняте Красноармійською ОДПІ податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд, відповідно до вимог статті 350 КАС України, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 - без змін.