Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І.- головуючого (доповідача), Подоляк О.А., Стратієнко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Житлобуд"

за участю представників сторін: позивача –

відповідача –

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 травня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" до Приватного підприємства "Житлобуд" про стягнення 3693,73 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідача про стягнення 3693,73 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії №1235М від 5 жовтня 2005 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 3 березня 2009 року (суддя Змеул О.А.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 травня 2009 року рішення суду скасоване. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3693,73 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії, судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 3 березня 2009 року.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 жовтня 2005 року між сторонами у справі був укладений договір на постачання електроенергії №1235М, згідно умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.

У відповідності до п.4.2.2 укладеного договору та п.13 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №475 від 09.04.2002 року (475-2002-п) , споживач за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених розділом 5 цього договору, несе відповідальність згідно з частинами 5, 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

Згідно п.5 додатку №1 до договору остаточний розрахунок за активну електроенергію за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів після дати виписки рахунку.

Відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №441 від 24 березня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" (441-99-п) граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергоностачальною організацією та споживачем.

Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

У разі коригування для споживачів граничної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, згідно умов укладеного договору та вказаної Постанови Кабінету міністрів України №441 відповідачу на листопад 2005 року було доведено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 17000 кВт/год.

Фактично відповідачем було спожито в листопаді 2005 року 29880 кВт/год.

Тобто, перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідачем в листопаді 2005 року становило 12880 кВт/год.

Позивачем був виставлений відповідачеві рахунок-фактура №1235М/1 від 26 грудня 2005 року на суму 4193,73 грн. за споживання електроенергії понад договірну величину споживання в кількості 12880 кВт/год., виходячи з тарифу 0,3256 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, згідно платіжного доручення №18 від 08.05.2007 року відповідач сплатив позивачеві 500 грн., вказавши призначення платежу "за перевищення ел./енергії згідно pax. №1235М від 24.04.2007 року без ПДВ".

Оскільки за період з грудня 2005 року по квітень 2007 року відповідачем не було допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії, позивачем грошові кошти в сумі 500 грн. були зараховані як часткова оплата відповідачем за перевищення договірних рівнів споживання електроенергії в листопаді 2005 року.

Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про споживання відповідачем електричної енергії понад встановлену договірну граничну величину та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3693,73 грн. боргу за укладеним договором про постачання електричної енергії.

Наведені в постанові висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для її зміни не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 травня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Житлобуд" – без задоволення.