СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                       ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР

                           У Х В А Л А

                            31.08.1961

                             (Витяг)

     Судова колегія  в  цивільних  справах  Верховного  Суду УРСР,
розглянувши  в  судовому  засіданні  протест   заступника   Голови
Верховного Суду УРСР ухвалу Київського обласного суду від 8 червня
1961 р.  в справі за позовом К. до мостопоїзда N 500 про виконання
умов договору і вселення, встановила.

     К. у  позовній  заяві  посилався  на  те,  що він виконав усі
умови,  передбачені угодою,  укладеною між ним і відповідачем  про
трудову  участь  у  будівництві  жилого  будинку,  але  відповідач
відмовився надати йому квартиру площею 18,3 кв.  м у будинку N  14
по вул. Остапа Вишні, як це передбачено згаданою угодою.

     Народний суд  Дарницького  району  м.  Києва  рішенням від 18
травня 1961 р.  в позові відмовив.  Київський обласний суд ухвалою
від  8  червня  1961  р.  рішення народного суду скасував і справу
провадженням закрив.

     Заступник Голови Верховного  Суду  УРСР  у  протесті  просить
ухвалу  обласного  суду  скасувати  і  справу  повернути  на новий
касаційний розгляд.  Протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи  справу  провадженням,  судова  колегія  обласного суду
послалася на те, що надання громадянам житлової площі здійснюється
адміністративним  порядком,  тому  дана справа суду не підвідомча.
Однак з такими мотивами погодитись не можна.

     З матеріалів справи вбачається,  що в даному разі  має  місце
спір  не  про  надання  житлової  площі  взагалі,  а про виконання
адміністрацією умов,  передбачених договором  про  трудову  участь
позивача у будівництві жилого будинку.  Тому, розв'язуючи спір про
визнання права на житлову площу  за  особою,  що  брала  участь  у
будівництві жилого будинку,  яке здійснювалось силами робітників і
службовців,  суд повинен виходити з умов договору,  укладеного між
робітниками  та  адміністрацією.  Відповідно  до ст.  6 Цивільного
кодексу ( 1540-06  ) (1540-06)
          цей  спір  слід  було  розв'язати   судовим
порядком,  оскільки  такий  є спором про право цивільне.  Отже,  в
даному конкретному випадку судова колегія обласного  суду  повинна
була розглянути касаційну скаргу позивача по суті,  а не закривати
справу провадженням за непідвідомчістю.

     На підставі  наведеного  судова  колегія  ухвалила:   протест
заступника   Голови  Верховного  Суду  УРСР  задовольнити.  Ухвалу
Київського обласного суду від 8 червня 1961 р. скасувати, а справу
повернути до того ж суду на новий касаційний розгляд.

 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",

 N 3 (частина 2), 1995 р.