ПРЕЗИДІЯ ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 07.10.98
(Витяг)
Рішення про викуп або заміну акцій, порядок викупу і спосіб
доведення цього рішення до їх власників мав приймати орган, що
випустив акції, або його правонаступник
У травні 1997 р. В. звернулася в суд із позовом до АТВТ
"Балтський завод продовольчих товарів" про стягнення 845 грн.
Позивачка зазначала, що в 1991 р. вона купила акції трудового
колективу цього підприємства на суму 2 тис. крб., однак дивіденди
по них відповідач не виплачував. До 1 січня 1997 р. він повинен
був викупити ці акції, проте свого зобов'язання не виконав.
Позивачка просила стягнути з відповідача вартість акцій з
урахуванням індексів інфляції в сумі 845 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивачка змінила обсяг своїх вимог і
просила додатково стягнути з відповідача суму невиплачених
дивідендів - 135 грн.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15
вересня 1997 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в
цивільних справах Одеського обласного суду від 2 грудня 1997 р., з
відповідача стягнуто на користь В. 1 тис. 98 грн. і на користь
держави - 12 грн. 25 коп. мита.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування судових рішень у зв'язку з недодержанням
норм процесуального законодавства. Президія Одеського обласного
суду визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, районний суд, з яким погодилася судова
колегія обласного суду, виходив із того, що відповідач повинен
сплатити вартість акцій і невиплачених дивідендів з урахуванням
індексів інфляції з січня 1992 р.
У Постанові Верховної Ради України від 18 червня 1991 р.
N 1202-XII ( 1202-12 ) (1202-12)
"Про порядок введення в дію Закону України
"Про цінні папери і фондову біржу" зазначено, що всі емітовані до
введення в дію цього Закону акції трудових колективів або
підприємств (організацій) могли перебувати в обігу протягом п'яти
років починаючи з 1 січня 1992 р., згідно з умовами їх випуску. До
закінчення вказаного строку підприємства (організації), що
випустили такі акції, повинні були викупити їх або замінити іншими
цінними паперами, передбаченими названим Законом ( 1201-12 ) (1201-12)
.
Відповідно до цієї Постанови ( 1202-12 ) (1202-12)
Міністерство
фінансів України в листі від 18 листопада 1991 р. визначило, що
рішення про викуп або заміну акцій приймається органом, який
випустив такі акції, або його правонаступником. При цьому повинні
бути визначені порядок викупу і спосіб доведення рішення про викуп
акцій до їх власників. Порядок викупу акцій повинен обов'язково
передбачати ціну викупу акцій, не нижчу за номінальну (єдину для
всіх власників акцій), метод визначення розміру дивідендів,
порядок їх виплати.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача у судовому
засіданні пояснив, що ціну викупу акцій було визначено рішенням
зборів акціонерів від 20 серпня 1997 р. Однак суд ці доводи не
перевірив.
До скарги в порядку нагляду долучено виписку з протоколу від
20 серпня 1997 р. N 4 про індексацію вартості акцій трудового
колективу пропорційно середньомісячній заробітній платі по АТВТ у
січні 1992 р. та в серпні 1997 р. З'ясування цих обставин має
значення для правильного вирішення справи.
У рішенні суду не наведено розрахунків суми стягнення, а
лише вказано, що вона визначається на підставі індексів інфляції.
При цьому суд не дав оцінки Положенню про акції трудового
колективу даного підприємства, яким передбачено, що працівник має
право у будь-який час здати акції підприємству, і не з'ясував,
коли саме позивачка зверталася до останнього з вимогами про викуп
акцій.
Президія Одеського обласного суду скасувала судові рішення у
справі оскільки їх постановлено всупереч вимогам статей 15, 30, 62
ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
(що залишилося поза увагою судової колегії
обласного суду), і направила справу на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При цьому президія звернула увагу суду першої інстанції на
те, що в п. 2 названої вище Постанови Верховної Ради України
( 1202-12 ) (1202-12)
передбачені припинення випуску акцій трудових
колективів та підприємств (організацій з 1 січня 1992 р., а акцію
на ім'я позивачки, як вбачається з матеріали справи, було випущено
АТВТ в 1992 р.
"Рішення Верховного Суду України", 1999 р.