360/957/17 Про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - 17.10.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року (суддя Унятицький Д.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці ДФС України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0056/101000014/17 від 28 квітня 2017 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до відповідальності у зв'язку із незабезпеченням його особистої участі при розгляді справи про порушення митних правил.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу та докази, які б спростовували факт вчинення порушення, відсутні, а тому притягнення його до відповідальності у вигляді накладення штрафу є правомірним. При цьому, судами зазначено, що позивач належним чином неодноразово повідомлявся про місце і час розгляду справи, за його клопотанням розгляд справи відкладався, а відтак доводи про порушення відповідачем права на особисту участь особи при розгляді справи про порушення митних правил є безпідставними та не свідчать про порушення процедури прийняття рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, в касаційній скарзі посилався на ті ж доводи та обставини, що вже наводились ним в позовній заяві.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою, а в подальшому, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 січня 2017року відповідачем складено відносно позивача протокол про порушення митних правил №0056/101000014/17, в якому зазначено, що 08 листопада 2016 року через пункт пропуску "Виступовичі-Нова Рудня" митного поста "Північний" Житомирської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на митну територію України в митному режимі "транзит" транспортний засіб марки VW PASSAT, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який у встановлений законом строк за межі митної території України не вивезений та до митного органу не доставлений.

Листом відповідача від 19 січня 2017 року позивача повідомлено про складення відносно нього протоколу про порушення митних правил, копія якого (з інформацією про розгляд справи 23 лютого 2017 року) була додана до листа.

В подальшому розгляд справи про порушення митних правил неодноразово відкладався у зв'язку із заявленням позивачем відповідних клопотань (листи від 16 лютого 2017 року, від 15 березня 2017 року) й листами Житомирської митниці ДФС України від 01 березня 2017 року та від 24 березня 2017 року ОСОБА_1 пропонувалось з'явитися до митного органу для надання пояснень з приводу вчиненого порушення в будь-який зручний час у період з 23 лютого 2017 року по 23 березня 2017 року та з 17 квітня 2017 року по 28 квітня 2017 року.

Втретє ОСОБА_1 просив митний орган перенести розгляд справи листом від 21 квітня 2017 року.

Постановою заступника начальника Житомирської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням Мірошниченко М.І. у справі про порушення митних правил №0056/101000014/17, винесеною 28 квітня 2017 року, позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3 статті 470 Митного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною 1 статті 192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до положень статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 488 Митного кодексу України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до статті 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За правилами статті 498 Митного кодексу України прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов'язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Така особа зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.

Згідно із статтею 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З наведеного вбачається, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, положення Митного кодексу України (4495-17) містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень. Одним із таких застережень є обов'язок особи добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, тобто утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, у тому числі з метою спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, в разі неможливості особисто бути присутньою при розгляді справи про порушення митних правил не позбавлена можливості брати в ній участь через свого представника (особи, які можуть бути представниками, визначені в статті 499 Митного кодексу України).

Враховуючи встановлені судами обставини перевищення десятиденного строку доставки транспортного засобу, визначеного статтею 95 Митного кодексу України, та їх неспростування позивачем, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про порушенням ним митних правил та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 470 Митного кодексу України.

Викладені ж у касаційній скарзі доводи про порушення відповідачем права на особисту участь позивача при розгляді справи про порушення митних правил, за встановлених обставин неодноразового повідомлення про місце і час розгляду справи та його перенесення за клопотанням позивача, а також відсутності доказів неможливості прибуття у призначений для розгляду справи час, не свідчать про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та незаконність накладення стягнення за вчинене порушення.

Таким чином, касаційний суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності винесеної відповідачем постанови у справі про порушення митних правил №0056/101000014/17 від 28 квітня 2017 року, а тому відмовили в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року - без змін.